Історія не повторюється, але часто римується. Напередодні 50-річчя першої у світі нафтової кризи легко провести паралелі між жовтнем 2023 року та жовтнем 1973 року: раптовий напад на Ізраїль та зростання цін на нафту. Але на цьому подібність закінчується, вважає Хав'єр Блас, оглядач Bloomberg Opinion, який висвітлює питання енергетики та сировинних ринків.
Світова економіка не має наміру страждати від ще одного арабського нафтового ембарго, яке потроїть ціну нафти. Проте було б помилкою применшувати ймовірність того, що світ зіткнеться зі зростанням нафтових цін протягом тривалого часу, вважає експерт.
Зараз ситуація нестабільна, і на нафтовому ринку все залежить від того, як Ізраїль відреагує на дії ХАМАС та Ірану, який зазвичай смикає нитки палестинського угруповання. Поки що можемо зробити кілька попередніх висновків:
1. Криза не є повторенням жовтня 1973 року. Арабські країни не атакують Ізраїль одночасно. Єгипет, Йорданія, Сирія, Саудівська Аравія та решта арабського світу спостерігають за подіями з боку, а не формують їх.
2. Сам ринок нафти немає показників, що існували до жовтня 1973 року. На той час попит на нафту зростав, і світ вичерпав усі резервні виробничі потужності. Сьогодні зростання споживання сповільнилося і, ймовірно, сповільниться ще більше, оскільки електромобілі стають реальними. Крім того, Саудівська Аравія та ОАЕ мають значні резервні потужності, які вони використовують для стримування цін – якщо вони хочуть це зробити.
3. Сьогодні країни ОПЕК не намагаються підвищити ціни понад декілька додаткових доларів. Ер-Ріяд був би задоволений зростанням цін на нафту ще на 10-20%, трохи вище 100 доларів за барель з нинішніх 85 доларів, замість того, щоб підштовхувати їх до 200 доларів. Незадовго до нафтового ембарго у жовтні 1973 року країни ОПЕК у односторонньому порядку підняли ціни на нафту на 70%. Хоча ембарго є елементом кризи, яка запам'яталася найбільше, підвищення цін мало не менш вирішальне значення.
Динаміка світових цін на нафту
4. Наслідки ще можуть вплинути на нафтові ринки у 2023 та 2024 роках. Найбезпосередніший ефект може статися, якщо Ізраїль дійде висновку, що ХАМАС діяв за інструкціями Тегерана. У цьому випадку ціни на нафту можуть значно зрости. Іран здатний вивести з ладу значну частину потужностей з видобутку нафти Саудівської Аравії. Він може зробити це, якщо опиниться під атакою Ізраїлю чи США.
5. Навіть якщо Ізраїль не вдарить по Ірану, наслідки швидше за все вплинуть на видобуток іранської нафти. З кінця 2022 року Вашингтон заплющує очі на зростання експорту іранської нафти в обхід санкцій, оскільки пріоритетом для Білого дому була неформальна розрядка з Тегераном. У результаті видобуток іранської нафти цього року зріс майже на 700 000 барелів на день – це друге за величиною джерело додаткових постачань у 2023 році після сланцевої нафти в США. США тепер, швидше за все, посилюватимуть санкції. Цього може бути достатньо, щоб підняти ціни на нафту до 100 доларів за барель, а можливо, й вище.
6. Росія виграє від будь-якої нафтової кризи на Близькому Сході. Якщо Вашингтон введе санкції проти Ірану, це може створити простір для Росії, що потрапила під санкції, щоб завоювати частку ринку і досягти більш високих цін. Одна з причин, через яку Білий дім заплющив очі на експорт іранської нафти, полягає в тому, що це завдало шкоди Росії.
7. Дипломатична угода між Саудівською Аравією та Ізраїлем, яку багато хто планував на початок-середину 2024 року, стала жертвою. Навіть якщо Ер-Ріяд, ймовірно, зараз лютує через дії ХАМАС, важко уявити, як спадковий принц Мухаммед бен Салман зможе продати цю угоду всередині країни. Це, своєю чергою, унеможливлює, що Саудівська Аравія добуватиме більше нафти, щоб сприяти проходженню угоди у Вашингтоні. Іншою жертвою війни ХАМАС із Ізраїлем стало саудівсько-іранське зближення, яке стало ще одним ведмежим чинником для ринку нафти.
8. Ключовою відмінністю від 1973 року є те, що Вашингтон може використати свій стратегічний нафтовий резерв, щоб обмежити вплив кризи на ціни на бензин та на рейтинг схвалення президента Джо Байдена. Якщо ціни на нафту зростуть через напруженість на Близькому Сході, Білий дім обов'язково скористається резервами, де достатньо нафти, щоб упоратися з новою кризою.
