У травні частка непрацюючих кредитів (NPL) загалом за банківською системою продовжила скорочуватися, водночас їх обсяг збільшився на 1 млрд грн. Такі дані наводить НБУ.
За підсумками травня частка всіх NPL у загальному кредитному портфелі зменшилася до 35% із 37,4% на початку року. Це скорочення відбиває нарощування загальних обсягів кредитування, оскільки обсяг непрацюючих кредитів майже не змінився: 421 млрд грн на 1 червня та 422 млрд на 1 січня. При цьому сума всіх кредитів зросла до 1203 млрд грн з 1131 млрд.
З негативного – у травні тенденція зниження NPL фізособам, що відзначалася з початку року, змінилася на їх зростання.
Станом на 1 червня обсяг кредитів корпоративному сектору становив 851,6 млрд грн (на 1 січня було 828,4 млрд). Частка непрацюючих знизилася до 43,1% із 44,1%.
Обсяг кредитів фізособам зріс до 266,3 млрд грн з 240,8 млрд, а частка непрацюючих знизилася з початку року до 20,4% з 23,5%.
Частка NPL на 1 червня була найвищою у держбанках – 47,9%. Абсолютний лідер на ринку – ПриватБанк із часткою непрацюючих кредитів 57,5%.
Ситуація в банках з іноземним капіталом (14,6%) та приватним (14%) набагато краща.
За час повномасштабної війни портфель непрацюючих кредитів збільшився на 38% (на 116 млрд грн). Основну частину (90%) приросту становлять корпоративні кредити, що є насамперед наслідком погіршення фінансового стану позичальників, а також ушкодження та втрати ними активів через війну. Ці непрацюючі кредити, значна частина яких зарезервована, продовжують чинити негативний тиск на баланси банків та стримують кредитування.
«Проблема врегулювання NPL, що виникла через повномасштабну війну як форс-мажорний фактор, має отримати більшу увагу, враховуючи необхідність стимулювання відновлення кредитування в державі, в тому числі, але не виключно через створення спеціалізованого банку за участю держави та донорів, який би взяв собі на баланс із дисконтом усю чи певну частку таких кредитів, займався б їх продажем, сек'юритизацією, відновленням їхньої вартості, отриманням компенсацій за зруйновані активи за рахунок централізованих позовів проти Росії», – вважає голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев.
Читайте також
