Чи повірите ви, що звичайні фасади здатні забрати чи повернути місту статус мільйонера?
Вже 15 років ми змінюємо зовнішній вид Дніпра, забезпечуючи будівельними матеріалами усі ті знакові об’єкти міста, які сьогодні кожен бачить першими за запитом в Google назви міста, на туристичних магнітах та листівках з Дніпра.
Але хто б міг подумати, що зовсім не ці суперсучасні новобудови, а саме сумні, потворні пострадянські хрущовки отримають колись свій другий шанс, аби цього разу не відштовхнути креативний клас з міста, а навпаки… привабити його назад!
Хто винен у сумній та депресивній пострадянській архітектурній спадщині Дніпра?
У 1950-х роках французи показали Микиті Хрущову нові блокові будинки, у яких вони розселяли мігрантів періоду Другої світової війни, аби розв’язувати проблему розселення мігрантів.
Після війни багато людей жили у бараках, а владі потрібні були швидко робочі руки. А час зведення «хрущовки» = +- 1,5 місяця.
Покликані вирішити житлову кризу того часу та розраховані лише на 25-50 років експлуатації, вони, на жаль, сформували похмурий, безбарвний, депресивний кістяк житлового фонду Дніпра.
Як можна якось врятувати потворні багатоповерхівки?
Раніше здавалося, що окрім зносу їх вже ніщо не врятує. Але в нульових з’являється така технологія, як термомодернізація, яка покращувала енергоефективність старого житлового фонду та осучаснювала похмурий зовнішній вигляд.
Ми почали термодернізацію з проєкту «Свічки на Перемозі» у 28 та 29 поверхів. Свого часу вони вважалися одними з перших хмарочосів не лише в Україні, а й в срср.
Міськрада обрала їх недарма – через їхню відомість та знаковість. Ми розуміли: якщо осоромимось – це обговорюватимуть усі.
Роботи було закінчено, все пройшло добре, і яким було наше здивування, коли через рік ми побачили, що реновація фасадів запустила цілий ревіталізаційний ефект у цьому будинку, прямо протилежний відомій Теорії розбитих вікон у Нью-Йорку.
Ми помітили, що в тих районах, де фасади були оновлені / реконструйовані /, мешканці почали з власної ініціативи:
- проводити суботники;
- прибирати територію;
- оновлювати інші компоненти фонду вже своїми коштами;
- одразу перевели із комунального обслуговування в ОСМД цілий комплекс відновлювальних рішень;
- за рік після наших робіт увесь район навколо будинку трансформувався до невпізнаваності.
Далі – більше. За рік після цього серед нових мешканців відновленого будинку зросла кількість молодих представників креативного класу.
Після успіху пілотного проєкту «Свічки на Перемозі» послідувала серія із 30+ проєктів термомодернізації старих багатоповерхівок та соціальних об’єктів Дніпра.
В цей же час власники престижних новобудов та клубних ЖК захотіли піти ще далі. Їх не задовольнила одноманітність, і вони захотіли поглибили естетику та декор будівель.
Тому в таких будинках замість широко відомого та нудного штукатурного опоряджувального шару ( «короїд» чи «каменцева») почали застосовувати більш привабливі фактури натуральної природи: дерева, каменю, цегли та бетону.
За даними Population HUB, населення міста Дніпро на 2025 рік = 984 423 особи, тоді як на 2022 рік = 968 502. Це відбулося за рахунок ВПО, яких лише за офіційними даними 450 тис. Це значний потенціал для розвитку регіону через інвестування ВПО у місцеву інфраструктуру.
Питання: як утримати це додаткове населення в регіоні, враховуючи те, що вони хоча і мають схожу ментальність, але вільні обрати більш безпечний регіон?
«План Османа»
Названо на честь Жоржа-Ежена Османа, який очолив реконструкцію Парижа в середині XIX століття за наказом Наполеона III.
Проведена реконструкція не лише зробила місто більш комфортним та привабливим, а й стимулювала зростання населення. Широкі бульвари, нові житлові квартали, покращена система водопостачання та каналізації зробили Париж привабливим для нових мешканців.
У результаті населення Парижа суттєво зросло за короткий період. З 1853 по 1870 роки населення міста зросло приблизно з 1 мільйона до понад 2 мільйонів мешканців – більш ніж удвічі! Це чудовий приклад того, як архітектурні та урбаністичні зміни можуть впливати на демографічне зростання регіону.
Тому коли у Дніпрі з нашими обʼєктами фотографуються мешканці, їх викладають туристичні довідники, вони стають елементами мерчу міста.
Вплив на забуті райони
Термомодернізація запустила ревіталізаційний ефект і в «забутих» будинках на краю міста, як, наприклад, ж/м Західний та вул. Криворізька.
Мешканці самостійно розгорнули благоустрій прибудинкової території: побудували доріжки, встановили лавочки, за свої гроші встановили дитячі майданчики та навіть висадили цілу паркову зону. І головне, тут почали оселятися нові родини з маленькими дітьми, зокрема і внутрішні переселенці.
Якщо у Нью-Йорку одна проігнорована розбита шибка спричинила цілу хвилю злочинів та вбивств по всьому місту, в нашому випадку навпаки – одна термомодернізація запустила механізм відновлення цілих житлових масивів.
Після того, як хтось попіклувався про їхній дім, вони наче відчули його «своїм», їм захотілося продовжувати та масштабувати цю енергію реновації далі і далі
Читайте також
Мінсоцполітики затвердило програму навчання для фахівців, що працюють з ігровою залежністю
