Пізно ввечері 6 серпня стало відомо про те, що Мін'юст США подав позови проти колишніх власників Приватбанку — Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. Документ опинився у розпорядженні редакції 
. Ми вибрали найважливіші деталі цієї резонансної справи.
У чому США звинувачують Коломойського та Боголюбова
США подали два цивільні позови до окружного суду США Південного округу Флориди. Справу розслідуватимуть ФБР, Митна служба та прокуратура. Вони хочуть конфіскувати комерційну нерухомість, з допомогою якої, ймовірно, відмивали гроші з найбільшого банку України – Приватбанку.
Йдеться про офісну вежу PNC Plaza в Луїсвіллі та офісну будівлю у Далласі, відому як колишня штаб-квартира постачальника послуг з управління технологіями CompuCom. Загальна вартість цих будівель становить близько $70 млн. Після реструктуризації PNC Plaza належить компанії PNC Corporate Plaza Holdings LLC, 95% акцій якої володіє група Optima, яку пов'язують з Коломойським. У Мін'юсті США вважають, що цей конгломерат у сфері нерухомості створили партнери Коломойського та Боголюбова – Мордехай Корф і Уріель Лейбер задля відмивання коштів.
У позові США вимагають конфіскувати всі права й частки участі у PNC Corporate Plaza Holdings LLC. Головний аргумент – порушення федерального законодавства про боротьбу з відмиванням грошей.
Ще в одному позові стверджується, що з 2008 по 2016 роки ексвласники Приватбанку отримували кредити обманним шляхом: відмивали гроші в кіпрській філії банку та переводили їх у США «стороннім людям».
Раніше Приватбанк подав два доповнення до цього судового розгляду. За даними банку, сума сумнівних транзакцій ексвласників з урахуванням доповнень становить близько $750 млн.
Адвокат Коломойського Майкл Салліван повідомив виданню The Washigton Post, що його клієнт категорично відкидає твердження Мін'юсту США. Адвокат Боголюбова на запит не відповів.
Як ексвласники виводили гроші з Приватбанку
Коломойський і Боголюбов заснували Приватбанк 1992 року. До 2008 року кожен з них володів приблизно 45% банку через лояльних до себе людей. Отже, вони могли призначати й звільняти з посади членів наглядової ради, внутрішніх аудиторів, а також змінювати статут банку. З 2010 до середини 2015 року Коломойський і Боголюбов були двома з трьох членів наглядової ради. Останній був її головою. Це давало їм необмежену владу щодо ухвалення рішень.
Наприкінці 2015 року, коли почалися переговори з НБУ і мова зайшла про націоналізацію, наглядову раду Приватбанку розширили з 3 до 5 осіб. Її очолив колишній глава Нацбанку Володимир Стельмах. Коломойський і Боголюбов входили до оновленого складу наглядової ради й продовжували контролювати банк.
До моменту націоналізації банку 2016 року приблизно 97% непогашених корпоративних кредитів було записано на рахунок афілійованих з Коломойським і Боголюбовим компаній.
«Заявки на отримання позики майже завжди були підробленими. Найбільш кричущим спотворенням була заявлена «мета» позики. У заявках часто зазначалося, що метою було фінансування поточних операцій [...] Натомість гроші відправлялися туди, куди хотіли Коломойський і Боголюбов, і часто використовувалися абсолютно іншою організацією для абсолютно різних цілей», — йдеться у позові.
Наприклад, у заявці на позику № 4Z1195D на суму $14,8 млн метою позики було зазначено «фінансування поточних операцій» Запорізького заводу феросплавів (ЗЗФ) Коломойського. Однак більшу частину кредиту використовувала компанія Коломойського «Паванті Ентерпрайзис Лімітед» (яка мала рахунок у кіпрській філії Приватбанку) на покупку комерційної будівлі в центрі Клівленда, штат Огайо.
Позивач наголошує, що часто «позики», які брали підприємства Коломойського і Боголюбова, видавалися як кредитні лінії. За умовами вони повинні були направлятися на фінансування операційної діяльності компаній, які їх отримали. Але бізнесмени часто замість цього відправляли їх «стороннім людям» до США для фінансування інших проєктів.
2015 року НБУ провів перевірку кіпрського відділення Приватбанку і з'ясував, що філія була інструментом відмивання грошей Коломойським і Боголюбовим. А метою кредитів, які видавала філія, було приховування кінцевих бенефіціарів.
У позові наголошується, що через це під час націоналізації Приватбанку Україні довелося видати банку допомогу на суму $5,5 млрд, щоб запобігти економічній кризі.
Додатково. 4 серпня ФБР провело обшуки в офісах групи Optima в одному з бізнес-центрів у Клівленді. Раніше Приватбанк подав позов до суду в штаті Делавер, в якому зазначалося, що Коломойський і Боголюбов відмили через Optima $660 млн і ще $100 млн через інші компанії.
21 травня 2019 року Приватбанк подав цивільний позов у США проти колишніх акціонерів, щоб відшкодувати збитки, завдані банку з 2006-го по 2016 рік. У квітні 2019 року американське видання The Daily Beast написало, що Коломойський перебуває під слідством ФБР і прокуратури США у північному окрузі штату Огайо. Слідчі підозрювали Коломойського у фінансових махінаціях і відмиванні коштів.
Читайте також
