Щоб не зіпсувати собі відпустку, заздалегідь підготуйте вихованців і себе до далеких поїздок.
Усі ми родом із дитинства. Сідаючи в автомобіль, що простояв годину на сонці, я щоразу згадую, як отримав опік, торкнувшись дверної ручки «жигулів», які мали були відвезти мене до піонертабору, і якою пекельною була задуха в салоні. Так, прогрес не стоїть на місці — з'явилися тонувальні плівки, термостійкі матеріали, системи попереднього кондиціонування, роздільний клімат-контроль. Але, спостерігаючи, як стирчать із вікон зустрічних авто пики мопсів, як сидять кролики на колінах водіїв, а на приладовій панелі – котики, я усвідомлюю, що в перевезенні тварин ми не просунулись ні на крок – ми й досі залишилися там, де були за часів СРСР. Не в останню чергу тому, що перевезення домашніх тварин як було, так і залишається прирівняним до транспортування багажу. ЄС постійно вводить драконівські штрафи та кримінальну відповідальність за спричинення вихованцям страждань. Водночас наші ПДР передбачають тільки те, що живий вантаж «не повинен обмежувати оглядовість з боку водія та створювати перешкоди в управлінні».
Фото: Сергій Суховський
Перед поїздкою перевірте наявність на нашийнику жетона або бляхи з вашими контактними даними. Якщо їх немає — саме час їх зробити.
Насправді, універсальних порад, чим годувати-поїти братів наших менших, просто не існує. Через безліч нюансів (вік, здоров'я, погода, відстань, стан дороги) все дуже індивідуально. Ветеринарна статистика свідчить, що захитуються приблизно 1/3 собак. Тому годувати їх рекомендується за три години до поїздки, за дві — дати напитися та гарненько вигуляти перед стартом. Найбільш енергійним вихованцям не завадить кілька крапель заспокійливого. А тим, хто погано себе почуває в далекій дорозі, — від нудоти на кшталт Canina, Fospasim або Reisfit. Але тільки не експериментуйте з «людськими» засобами від захитування, а дотримуйтесь рекомендацій вашого ветеринара.
Окремо варто продумати меню. Важливо не змінювати раціон — все має бути звичним і знайомим. Так, якщо у вашого чотириногого друга натуральне меню, то запасіться відвареним м'ясом або рисом, приготованим на пару. Щоб їжа не прокисла в спеку, залиште для неї місце в термосумці. Для менш перебірливих гастроестетів досить жувальних плиток і «їстівних кісточок», плюс трохи сухого корму — така їжа не зіпсується, не потече та не приверне увагу комах.
З котами складніше — ці космічні прибульці взагалі не піддаються системним дослідженням. Загальні рекомендації такі самі, як і для собак, за винятком вигулу. Крім води та консервів, запасіться підгузками для тварин, сухими та вологими серветками, сміттєвими пакетами та запасною підстилкою з непромокаючої тканини. Також не забудьте їхні улюблені іграшки та запасний поводок. І саме час перевірити жетон з вашими даними на нашийнику.
Фото: Amazon
Одні нормально переносять багатоденні подорожі, інші скисають вже через 20 хвилин після старту. Перші ознаки «неполадок» у домашніх улюбленців — активне слиновиділення та низьке виття. Встановіть панорамне дзеркало, що дозволяє стежити за вашим підопічним або звіринцем, де б він не розташовувався.
Якщо ви одразу не привчили свого кролика, кішку чи собаку до автомобіля, а їхати потрібно, то витратьте 10-15 хвилин на його адаптацію до салону. Не поспішайте заводити мотор — тваринам потрібно все ретельно оглянути й обнюхати. А ви тим часом дізнаєтеся про найбільш комфортні для нього зони. Важливо, щоб у салоні були речі, які чотириногим пасажирам знайомі: домашня підстилка, улюблені іграшки, особисті миски і т. д. Ідеальний варіант — посадити на задній ряд господаря або господиню, оскільки в незнайомій обстановці тварини намагаються влаштуватися ближче «до своїх». Також не варто зачиняти двері, щойно пухнасте створіння з'явиться в салоні. Відчувши себе в пастці, воно одразу запанікує, і період адаптації затягнеться на довгі години.
Безперечно, мопс із блаженно висунутим язиком не залишить байдужим сусідів у потоці і збере сотні лайків у соцмережах. Але нещодавно на моїх очах лабрадор, що безтурботно ловив вухами вітер, стрибнув за двома котами, що сварилися на протилежному узбіччі. Добре, що зустрічного транспорту не було. Тому ніяких відкритих вікон і вільного переміщення. Для безпечного перевезення хвостатих існують особливі бокси чи пристрої для перенесення. Важливо, щоб вони були підібрані за розміром, тобто не стримували рухи та дозволяли безперешкодно дихати.
Пернатих, гризунів, рептилій і риб можна перевозити в їхніх «домашніх» клітках, тераріумах і акваріумах, які для більшого спокою варто накрити тканиною. Повірте, так і вам, і вашим вихованцям буде спокійніше — мало хто з них впорається з незвично стрімким миготінням за вікном.
Перед влаштуванням боксу потрібно гарненько провітрити салон і довести в ньому температуру до кімнатної. Якщо у клітки (чи засобу для перенесення) є ручка, то обов'язково просмикніть крізь неї ремінь безпеки, щоб під час аварійного гальмування уникнути її падіння.
Ідеальний варіант для догів, вівчарок і сенбернарів — облаштувати їм місце в багажнику, де вони будуть найменше обмежені в рухах. У такому разі слід відокремити трюм від салону спеціальною сіткою. Якщо у вас седан із ізольованим від салону «трюмом», то складіть одне із сидінь заднього ряду — для домашніх тварин вкрай важливим є зоровий контакт із людьми. Якщо пасажирів і речей дуже багато і ви можете виділити своєму улюбленцю тільки одне місце, то допоможуть спеціальні утримуючі адаптери-шлейки та зроблені за їхнім принципом «тваринні» ремені безпеки.
Фото: Arit
Для великих вихованців створили накидку-полог, що закриває задній диван, дверні карти та спинки передніх сидінь. Але потрібно розуміти, що у такому разі ви втрачаєте можливість пристебнути тварину ременями безпеки.
Але що робити, якщо немає взагалі ніяких підручних засобів? Мій перший тренер із баскетболу використовував для перевезення свого добермана перезастібку. Ручку він фіксував штирями підголівника заднього сидіння, а сам поводок намотував на них так, щоб вільним залишався півметровий фрагмент, після чого перезастібка пристібається карабіном до нашийника.
Наскільки б дресированим і передбачуваним не був ваш вихованець, проте йому не місце на передньому сидінні. Адже ніхто не привчає його до дорожніх шумів, і стресову ситуацію може спровокувати будь-який різкий маневр чи звук — аварійний сигнал чи скрип старих колодок. У такій ситуації тварина може не просто відвернути водія від дороги, але й укусити чи дряпнути. Або, як мій кіт, одразу забитися за педальний вузол.
Не дозволяти вихованцям висовуватися з вікон, навіть якщо вони прив'язані. Джмелі, жуки та інші комахи, що летять назустріч, на швидкості під 60 км/год можуть поранити їх не менше, ніж камінець, що вилітає з-під коліс. Крім того, подібні повітряні процедури можуть спричинити отит та кон'юнктивіт, а надто банальну застуду. Щоб уникнути протягів, взагалі не варто відчиняти вікна широко. Зазвичай для створення кімнатної температури досить опущеного водійського скла. Кондиціонер чи клімат-контроль — аж ніяк не панацея, адже низька температура може застудити, а висока — порушити звичний ритм серцебиття.
Щоб не посилювати стресовий стан, уникайте різких маневрів, розгонів-гальмувань і перевищення швидкості 100 км/год. Тварини відчувають швидкість. У моїй автівці довго не працювало підсвічування спідометра, та воно й не було особливо потрібним — спідометр все одно розмічено в милях. Про те, що я перевищував 120 км/год, які на американських автомобілях зовсім не помітні, я дізнавався завдяки жалібному писку «пухнастого» детектора.
Фото: Сергій Суховський
Ні в якому разі не залишайте домашніх тварин одних в закритому автомобілі.
На сонці автомобіль нагрівається миттєво, багатошарове скло працює, як лінза, і навіть ваш черговий похід до «Ашану» може обернутися на трагедію. Адже наші «пухнасті» друзі переносять підвищену температуру набагато гірше за нас. Щоб опинитися в їхній шкурі, спробуйте посидіти пів години в теплому светрі, і ви зовсім інакше будете дивитися на закордонні відео, де поліцейські чи небайдужі громадяни розбивають в автомобілі скло, щоб випустити тварин.
Читайте також
