Кіножурналіст Олександра Березовська про фільм, який не можна пропустити
Цього тижня у нас дві рецензії і два автора. І справа не в гендерних стереотипах: так склалося, що про війну краще розкаже чоловік, а про мир— жінка.
- «Крижане серце 2»
Навіщо продюсери придумують сиквели для успішних проектів? Бо хочуть заробити і бачать тут перспективу. Побачити її можна, коли на «Малій Арнаутській» після успіху «Тачок» або «Крижаного серця» починають друкувати сукні Ельзи мільйонними тиражами або футболки із зображенням МакКвіна.
За 6 років для фанатів «Крижаного серця» (переважно від 4-х і до безкінечності) настало свято. Вийшла друга частина, на яку всі чекали, але й боялися. Переплюнути такий успіх важко.
Можна написати ще пару хітів, які б заспівали Ельза та Анна, придумати нові сукні (що автори й зробили «на радість» сімейному бюджету). Але що робити із сюжетом? Чаклунські чари розгадані ще в першій частині. Всі врятовані, живуть собі співаючи в прямому сенсі слова — мультфільм починається з пісні (і не сумнівайтеся).
Але є ще пару прийомчиків, які й вирішили використовувати автори другої частини.
У сюжет вплели невідомий магічний голос, що вабить ночами виключно Ельзу. Яка, звичайно ж, піде за ним. А за нею і всі її вірні друзі: сестра Анна з коханим Крістофом, оленем Свеном і сніговиком-жартівником Олафом.
Разом вони знайдуть, розгадають, заспівають, посваряться, помиряться, одружаться і ділитимуть все порівну. І все це за півтори години казки і як приклад того, що важливо пам'ятати, не вішати ярлики і іноді хоча б трохи довіряти невідомому голосу, що вабить.
Режисер: Кріс Бак
Тривалість: 104 хвилини