Решетилівські вишиванки за технологією вишивки «білим по білому» були внесені до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини і номінувалися на статус світової спадщини ЮНЕСКО ще у 2018 році.
Сьогодні вишиванки з Решетилівки, невеликого міста в серці Полтавщини, стали національним брендом завдяки унікальній вишивці «білим по білому». Цей витончений стиль поєднує в собі майстерність і мінімалізм та все частіше з’являється не лише на вітчизняних святах, а й на світових подіумах та культурних форумах.
До кінця червня 2025 року решетилівські вишиванки можна побачити в Києві на виставці «Ремесла, що живуть» Національного музею прикладного мистецтва (вул. Лаврська, 9, корпус 2). На виставці представлено близько 150 творів ІІ половини ХІХ – поч. ХХІ ст. з колекції музею, що увійшли до Національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України та репрезентативному Списку ЮНЕСКО.
Надія Вакуленко, керівниця Всеукраїнського центру вишивки та килимарства (м. Решетилівка), в решетилівській вишитій сорочці. Фото — Національний музей декоративного мистецтва України.
Що таке вишивка «білим по білому»
Це техніка вишивання, де візерунок створюється білими нитками на білому або молочному полотні. Попри те, що наявна лише мінімальна кольорова палітра, результат – неймовірно ефектний.
Адже вишивка грає на світлі, проявляючи рельєф, тіні й фактурність. Усе це завдяки складним ручним технікам: мережці, рішельє, гладі, настилу, вирізуванню.
«Її не сплутаєш із вишивкою інших регіонів. Вона, зокрема, вирізняється чіткістю композиційної побудови, характером орнаменту і кольором, – розповіла в інтерв’ю «Укрінформу» керівниця Всеукраїнського центру вишивки та килимарства Надія Вакуленко. – Якщо в орнаментах інших регіонів України використовується дві-три техніки, то в решетилівському – п’ять-сім. В орнаментах вишиванок обов’язково є мережка, яка надає виробу легкості та прозорості. Сама мережка має безліч видів: ляхівка, прутик з настилом, стовпчик, гречечка, вівсяночка, шабак, чисна й безчисна… Для решетилівської вишивки також характерні такі техніки, як вирізування, зубцювання, лиштва або гладь (пряма й навкіс), зерновий вивід, клітка, солов’їні вічка та інші. Орнамент у нас дрібненький, нагадує ніжну паморозь».
Це дуже непроста праця: щоб вишити чоловічу сорочку, потрібно в середньому місяць На жіночу блузку йде навіть більше – три місяці. Все залежить від складності візерунку. Іноді на один рушник майстрині можуть витратити до півроку.
Решетилівська вишиванка білим по білому як культурна спадщина – на виставці в Києві. Фото — Національний музей декоративного мистецтва України.
Решетилівська вишиванка білим по білому як культурна спадщина – на виставці в Києві. Фото — Національний музей декоративного мистецтва України.
Решетилівська вишиванка білим по білому як культурна спадщина – на виставці в Києві. Фото — Національний музей декоративного мистецтва України.
Решетилівська вишиванка білим по білому як культурна спадщина – на виставці в Києві. Фото — Національний музей декоративного мистецтва України.
Старовинне ремесло, що має нове обличчя
Колись решетилівська вишиванка вважалася святковим одягом, її готували у посаг, берегли як реліквію. Зараз вона повертається у моду. Українські дизайнери дедалі частіше включають елементи цієї техніки у сучасний одяг: від суконь і блуз до весільних колекцій. Минулого року декілька таких моделей були представлені на Ukrainian Fashion Week та здобули визнання критиків.
Від спадщини до спадкоємців: майстри нового покоління
Традиційну вишивку підтримує Всеукраїнський Центр вишивки і килимарства в Решетилівці, який було створено сім років тому на базі колишньої фабрики імені Клари Цеткін, що працювала в місті з 1905 року.
Центр навчає молодих майстрів, зберігаючи техніку і традицію. Водночас ремесло адаптується до сучасних реалій: відкриваються онлайн-курси, майстер-класи у соцмережах, з’являються нові колекції із екологічного льону.
У 2018 році решетилівська вишивка була внесена до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України, серед 18 елементів народного мистецтва України.