Українці, що зазнали втрат через війну, разом із правом на отримання житла замість зруйнованого підписуватимуть зобов'язання не відчужувати його впродовж трьох років.
Таке нововведення пропонується в законопроєкті № 7198 «Про державну реєстрацію шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», який було проголосовано в першому читанні 1 квітня.
Як заявила голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк під час онлайн-обговорення законопроєкту за участю мерів міст і Конфедерації будівельників України, житло, отримане внаслідок державних компенсацій, не можна буде продавати впродовж трьох років.
«Не хотілося, щоб люди отримали квартиру, потім продали житло і з цими грошима виїхали з країни. Нам хотілося, щоб кожен українець залишався в нашій країні», — пояснила депутатка.
Утім, юристи вважають заборону на відчуження антиконституційною.
10 особливостей компенсації втраченого житла
- Право на отримання компенсації є в усіх громадян України, які мають зруйноване та пошкоджене житло. Право на відшкодування також матимуть інвестори, які не отримали право власності, але мають документи про внесення платежів за житло.
- Житло, яке не підлягає відновленню, компенсуватиметься не коштами, а винятково квадратними метрами. Отримувач зможе обирати варіант житла в будь-якому населеному пункті країни. Обрахунок вартості 1 кв. м площі об’єкта нерухомого майна здійснюється за методикою, визначеною Кабінетом міністрів.
- Майно, отримане внаслідок державних компенсацій, не можна буде продавати впродовж трьох років.
- Військовослужбовці та їхні сім’ї, багатодітні родини, особи з інвалідністю матимуть пріоритетне право на відшкодування житла внаслідок військової агресії РФ.
- Щодо об'єктів, які підлягають відновленню, держава пропонує компенсацію на ремонт. У законопроєкті обмежується сума коштів на ремонт — вона не може перевищувати вартість будівельно-монтажних робіт під час будівництва нового житла.
- Методики та оцінки вартості житла, процедур і створення комісій визначатиме уряд окремими постановами.
- Граничний розмір компенсації у вигляді об’єкта нерухомого майна не може перевищувати вартість 150 кв. м за один об’єкт нерухомого майна. На переконання авторів закону, під цю цифру підпадають понад 85% потенційних отримувачів.
- Отримувач компенсації має право на отримання об’єкта нерухомого майна, вартість якого перевищує граничний розмір компенсації, самостійно сплативши різницю між вартістю об’єкта нерухомого майна та сумою компенсації за ринковою вартістю.
- Подати заявку на отримання компенсації можна через застосунок «Дія», ЦНАП або нотаріуса. Передбачений і механізм подання через центри соцзахисту, які зможуть приймати заяви на виїзді.
- Процедура компенсації передбачає чотири етапи: створення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна в кожній громаді, що постраждала від війни; визначення комісією права отримувача на компенсацію; проведення експертизи щодо можливості відновлення житла та оцінки пошкоджень; передавання висновку комісії з розміром компенсації та підписання угоди.
Заборона на продаж та інші мінуси проєкту
Як зазначила в коментарі 
аналітик Інституту законодавчих ідей Анна Новак, окрім позитивних моментів щодо врегулювання механізмів компенсації житла, законопроєкт має низку недоліків, які необхідно врахувати під час доопрацювання до другого читання.
По-перше, на три роки обмежується право на подальше відчуження об’єкту нерухомого майна після його відновлення/будівництва, що є обмеженням прав громадян.
По-друге, документ надто великий за обсягом, який до того ж ще й передбачає розроблення та затвердження на підзаконному рівні процедурних і критичних питань, пов’язаних зі встановленням розміру компенсації.
По-третє, право на отримання компенсації мають лише громадяни України, які є власниками знищеного нерухомого майна. Проте таке право не надається ані юрособам, ані іноземцям, ані особам без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах. Хоча вони користуються тими самими правами та свободами, мають такі самі обов'язки, як і громадяни України.
По-четверте, процедура надання компенсації має свої недоліки:
- не чіткий і не прозорий механізм порядку обрання/призначення членів комісії;
- відсутні вимоги до членів комісії (хоча б мінімальні);
- не визначено підстави для відмови в наданні компенсації, хоча законопроєкт передбачає можливість такої відмови;
- введення граничної суми компенсації, що створює юридичне обмеження відповідальності РФ;
- можливість подати заяву про надання компенсації під час воєнного стану та після закінчення воєнного стану впродовж 90 днів. Цей строк може виявитися замалим, адже частина територій є замінованою, і щоб потрапити до будинків/квартир і дізнатися про їхній стан, доведеться чекати щонайменше розмінування, а цей час може перевищити строки, зазначені в проєкті.
- щодо питання оцінки знищеного, пошкодженого майна (строки проведення, хто таку оцінку здійснюватиме);
- механізм формування фонду відновлення майна та зруйнованої інфраструктури України, його управління, контроль за діяльністю цього фонду (потребує внесення окремого законопроєкту). Крім того, наповнення фонду має відбуватися передусім коштом країни-агресора та підсанкційних осіб.
Читайте також
