Страхи поляків: чому новий президент Польщі може блокувати рух України до ЄС

Польща з новим президентом може перетворитися на нову перешкоду для євроінтеграції України. Ілюстрація: Олександр Шатов

42-річний Кароль Навроцький – політичний новачок. У виборах він брав участь як президент Інституту національної пам'яті Польщі і у ході виборчої кампанії виступав під гаслом «Польща насамперед». Західні медіа, навіть, охрестили пана Навроцького кошмаром для лібералів.

Також він звинувачував українських біженців, які перебувають у країні, у тому, що вони «наживаються на Польщі». При цьому Кароль Навроцький виступає проти вступу України до ЄС та захоплюється президентом США Дональдом Трампом.

The Page розповідає, наскільки великі шанси, що новий польський президент зможе ускладнити євроінтеграцію України і що йому може завадити.

Волинську трагедію знову використовують у політичних цілях

У другому турі президентських виборів у Польщі у червні переміг незалежний кандидат, якого підтримувала опозиційна партія «Право та Справедливість» (PiS), — Кароль Навроцький. Перевага над опонентом, Рафалом Тшасковським, була у 1,78%.

Навроцький, якого як і колишнього президента Анджея Дуду підтримує PiS, що правила до 2023 року, може поставити під сумнів перспективи подальшої підтримки України з боку Польщі.

Багато аналітиків сходяться у думках, що політична риторика партії «Право та справедливість» завжди вирізнялася своїм гіпертрофованим патріотизмом, особливо в так званому відновленні історичної справедливості. Питання ж Волинської трагедії завжди було доволі дратівливим як для поляків, так і для українців.

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну про давноминулу трагедію, здається, на деякий час забули. Але з обранням нового польського президента вона знов стала приводом для політичних заяв.

Керівник незалежного аналітичного центру Res Publica Foundation у Варшаві, видавець аналітичного медіа Visegrad Insight Войцех Пшибильський так пояснює The Page мету використання Каролем Навроцьким теми Волинської трагедії: «Головним завданням пана Навроцького є ретельне розслідування масового вбивства поляків на Волині під час Другої світової війни та просування процесу примирення. Крім того, електорат його партії PiS, особливо на півдні та сході Польщі поблизу кордону з Україною, побоюється, що швидка інтеграція України в ЄС може підірвати їхні економічні інтереси».

Кароль Навроцький не приховує свого захоплення Дональдом Трампом і теж практикує цинізм у політиці. Фото: Вікіпедія

При цьому Навроцький розуміє, що варто підтримувати Україну в боротьбі з російськими окупантами, бо інакше Польща ризикує стати наступною жертвою.

«Польща є найрішучішим прихильником України у боротьбі проти російської агресії, жодна інша країна не розуміє цю загрозу краще, ніж поляки», — заявив новий президент, звертаючись до свого українського колеги Володимира Зеленського.

Тому позиція Навроцького доволі цинічна у своєму прагматизмі: українці мають захистити Євросоюз від навали, але не заслуговують на вступ до нього.

Чим партія PiS схожа на угорську Fidesz

Деякі європейські аналітики помітили, що популістські заклики партії «Право та Справедливість» дуже нагадують тези, які просуває також і угорська партія Fidesz, найвідомішим представником якої є антиукраїнськи налаштований прем’єр Віктор Орбан.

Автор політичного дослідження Юсуф Авар визначив чотири спільні риси обох партій:

  1. Політики у партії PiS та Fidesz регулярно повторюють, що вони є представниками саме християнської релігії.
  2. Обидві партії використовують усі доступні стратегії для захисту та посилення своїх позицій в уряді.
  3. Представники партій на папері презентують себе як ліберали та демократи, але на практиці вони не поводяться, як демократичні лідери.
  4. PiS і Fidesz відмовилися дотримуватися основних цінностей, на яких засновано Євросоюз. Крім того, ці партії використовують антиєвропейську риторику, щоб посилити свою владу, стверджуючи, що захищають національний суверенітет. Вони вірять у концепцію «Європи націй», ультраправої фракції Європейського парламенту, яка існувала з 2015 по 2019 рік та виступала за національний суверенітет і проти подальшої європейської інтеграції.

Водночас Войцех Пшибильський запевняє, що риторика Кароля Навроцького ще може дуже багато разів змінитися.

«Хоча пан Навроцький відкрито виступає проти членства України в ЄС, повторюючи позицію Віктора Орбана, варто зазначити, що такі політичні позиції часто є предметом переговорів і можуть змінюватися, — розповідає Пшибильський. — Опір Орбана процесу вступу України в ЄС, фінансовій допомозі ЄС або санкціям проти росії неодноразово долався. На відміну від прем'єр-міністра Угорщини, президент Польщі не має прямої ролі в процесі вступу до ЄС. Однак президент може накласти вето на остаточну ратифікацію, хоча цей етап залишається далеким і може відбутися після цього терміну після 2030 року.»

Чому у Польщі вирішили провести перерахунок голосів

Цього тижня ситуація у Польщі раптово набула іншого виміру. Кандидат у президенти від партії «Громадянська платформа» Рафал Тшасковський подав протест до Верховного суду, заявивши про ймовірні порушення під час голосування.

«У демократичному виборчому процесі голос кожного виборця повинен бути гарантовано врахований державними інститутами. Протест проти результатів виборів від представника кампанії (Тшасковського) був направлений до Верховного суду», — повідомила очільниця його виборчої кампанії Віола Папроцька. При цьому вона не уточнила, про які саме порушення йдеться.

Сумніви у коректності підрахунку голосів у Польщі виникли одразу після оголошення результатів виборів. Верховний суд 11 червня дозволив провести повторний підрахунок голосів у низці виборчих комісій.

Судді частково задовольнили виборчі протести, коли були подані позови про фальсифікації або підміну бюлетенів на деяких виборчих дільницях, визнавши наявність так званих аномалій у деяких виборчих дільницях. Загалом перерахунок відбудеться у 13 дільницях.

До цього 6 червня колишній президент Польщі Лех Валенса закликав до перерахунку голосів або повторного проведення другого туру президентських виборів.

Рафал Тшасковський та Андрій Дещиця на демонстрації солідарності з Україною у Варшаві у 2022 році. Фото: Вікіпедія

Інавгурація Навроцького за графіком має відбутися у серпні. Тому є шанс, що Рафал Тшасковський, який програв вибори, ще зможе стати президентом. Від опонента його відрізняє чітка проукраїнська позиція.

Читати на The Page