Facebook Pixel

Відновлення з нуля: фабрика дверей «Папа Карло» пережила закриття, а потім повернулася на ринок США

Фабрика міжкімнатних дверей «Папа Карло» через російську агресію зазнала масштабних збитків і втратила майже 80% капіталу, отримавши мільйонні борги перед партнерами. Компанія закрила виробництво на Харківщині і рік оговтувалася від шоку. Згодом власники релокували бізнес до Калуша і розпочали виробництво майже з нуля. Наразі їхня продукція успішно продається на ринках Європи та Північної Америки.

Як піднімали бізнес з чистого аркуша та налагоджували виробництво та бізнес-канали, The Page розповів один із власників фабрики Дмитро Штеренберг.

Перші авіабомби влучили по фабриці 3 березня 2022

«На ринку США та Канади ми працювали ще до початку російського вторгнення. Також успішно експортували продукцію до Румунії, Німеччини, Іспанії, Литви, Естонії, Бельгії, Чехії. Однак, коли розпочалася повномасштабна війна, фабрику довелося закрити. І лише рік потому підприємство відновило свою діяльність», – згадує Дмитро Штеренберг.

Одна з найбільших фабрик інтерʼєрних дверей в Україні «Папа Карло» була розташована у Дергачах, що на Харківщині. Це за 25 км від кордону з росією. Тож усі жахіття війни тут відчули уже з перших годин, коли почалися щільні обстріли і вибухи.

Quote«Перше пряме влучання по фабриці було 3 березня 2022-го, коли російські терористи скинули авіабомби. Тоді згоріли одразу два цехи і офіс. А потім впродовж ще пів року чи не щотижня до нас щось прилітало. Через численні обстріли ми не могли вивезти навіть вціліле», – розповідає Дмитро.

Останній робочий день підприємства був 23 лютого 2024 року. Виробництво продукції та контракти на поставки продукції припинилися. Відома фабрика дверей, яка раніше входила у десятку найпотужніших в Україні, поступилася конкурентам, які не постраждали від збройного російського нападу.

Quote«Я розумів: якщо ми найближчим часом не зʼявимося на ринку, шанси відновитися будуть мінімальними. Вирішили релокувати залишки підприємства. Оскільки український ринок дуже скоротився, розраховувати лише на внутрішні продажі було не варто", – говорить співвласник фабрики.

Напередодні релокації він провів перемовини з усіма експорт-партнерами, щоб розуміти, чи готові вони надалі співпрацювати та який обʼєм замовлень можна очікувати. Партнери зі Сполучених Штатів перші відгукнулися і підтримали компанію. Їхні позитивні відгуки стимулювали підприємство до роботи. Наразі експорт продукції до США становить близько 70% від усього обсягу експорту.

Перші авіабомби влучили по фабриці 3 березня 2022

Перші авіабомби влучили по фабриці 3 березня 2022

Перші авіабомби влучили по фабриці 3 березня 2022

Перші авіабомби влучили по фабриці 3 березня 2022

Перші авіабомби влучили по фабриці 3 березня 2022

Перші авіабомби влучили по фабриці 3 березня 2022

Перші авіабомби влучили по фабриці 3 березня 2022

Перші авіабомби влучили по фабриці 3 березня 2022

Перші авіабомби влучили по фабриці 3 березня 2022

Перші авіабомби влучили по фабриці 3 березня 2022

Перші авіабомби влучили по фабриці 3 березня 2022

Перші авіабомби влучили по фабриці 3 березня 2022

Перші авіабомби влучили по фабриці 3 березня 2022

Перші авіабомби влучили по фабриці 3 березня 2022

Перші авіабомби влучили по фабриці 3 березня 2022

Перші авіабомби влучили по фабриці 3 березня 2022

Перші авіабомби влучили по фабриці 3 березня 2022 Thumb Перші авіабомби влучили по фабриці 3 березня 2022 Thumb Перші авіабомби влучили по фабриці 3 березня 2022 Thumb Перші авіабомби влучили по фабриці 3 березня 2022 Thumb Перші авіабомби влучили по фабриці 3 березня 2022 Thumb Перші авіабомби влучили по фабриці 3 березня 2022 Thumb Перші авіабомби влучили по фабриці 3 березня 2022 Thumb Перші авіабомби влучили по фабриці 3 березня 2022 Thumb

Як бренд «Папа Карло» вийшов до Словаччини та країн Балтії

У 2023 році фабрика «Папа Карло» уклала контракти на постачання продукції до Словаччини та країн Балтії. Із словаками перші перемовини відбулися у 2021 році, проте повномасштабна війна загальмувала співпрацю. Та через деякий час майбутній партнер сам вийшов на звʼязок.

Це була фірма, яка спеціалізується на торгівлі будівельними матеріалами, в тому числі й дверима. Після трьох місяців перемовин, наприкінці серпня 2023-го, уклали договір, і партнер зробив перше замовлення на $12 тис.

Quote"Балтійський партнер, що займається матеріалами для покрівлі, вирішив розширити асортимент і додати двері. З ним перемовини тривали впродовж п'яти місяців. Наприкінці 2023 року він зробив перше велике замовлення на $50 тис., яке ми успішно виконали. Зараз обробляємо їх друге замовлення на таку ж суму», – розповідає Дмитро Штеренберг.

Опановувати зовнішній ринок власники «Папи Карла» розпочали ще у 2012 році, коли усвідомили, що український має певні обмеження. Тож поставили собі усвідомлену мету досягти балансу в 50%:50% між внутрішнім ринком та експортом.

  • У 2021 році було експортовано товарів на 150 млн грн;
  • У 2022-му — на 30 млн грн;
  • У 2023-му — на 70 млн грн.
Quote«У 2021 році нам вдалося наростити експорт нашої продукції до 40%, і я впевнений, що у 2022 році ми змогли б досягти вищого рівня, якби не російська агресія», – говорить власник підприємства.

Шлях від невеликої майстерні до відомого бренду «Фабрика дверей Папа Карло»

Дмитро розповідає, що майстерню започаткував ще його батько у 1995-му. Це був звичайний столярний цех зі старенькими верстатами. Відповідно, вкладені кошти були невеликими.

Quote«Працював він там справді, як Папа Карло. Зранку до ночі зі старшим братом. Підприємство обробляло деревину, виготовляли погонажні вироби та «столярку». Тому назву обирати довго не довелося», – так Штеренберг пояснює історію бренду.

У 2008-му компанія вийшла на фабричний рівень з автоматизованими лініями виробництва. Тоді інвестиції сягнули вже десятки тисяч доларів.

Скільки фабрика «Папа Карло» втратила через велику війну

Орієнтовна вартість усіх активів з розрахунку обертів підприємства на початок 2022 року становила близько $10–12 млн. Проте у перші дні повномасштабного вторгнення підприємство зазнало величезної шкоди і втрат. Експерти до цього часу не можуть провести остаточних підрахунків.

Quote«Руйнування становили чи не 70% від усієї структури підприємства. Лише знищеного обладнання було майже на $3 млн. А ще приміщення, електричні підстанції, усі комунікації… 20 тис. кв. м перетворилися на руїни. Із 12 будівель 9 були знищені вщент, включаючи 8 промислових споруд. Вцілілих верстатів залишилося не більше 20%. Тобто по суті з Дергачів і перевозити уже не було що», – розповідає власник підприємства.

Ба більше, фабрика опинилася у величезних боргах перед замовниками, які сплатили авансові платежі за продукцію.

«Заборгованість складала десятки мільйонів гривень. Це були як внутрішні, так і експортні замовлення. Замовлена продукція, за яку ми вже отримали частину коштів, не була відвантажена партнерам, тому що була знищена разом з підприємством. На щастя, більшість партнерів пішли нам на поступки, з кожним окремо розробили схеми щодо повернення боргів. Проте були і такі, з ким виник конфлікт. На сьогодні ми ще не погасили повністю заборгованість перед партнерами, але сподіваємося, що у 2024 році це питання закриємо», – ділиться планами Дмитро.

Релокація, пошуки місця для виробництва, обладнання та людський ресурс

Щоб обрати місто, куди можна було б «закинути якір та пришвартувати своє виробництво», власники фабрики обʼїздили чи не весь захід України, обстежили десятки приміщень – і зупинилися у Калуші, що на Франківщині. Запропоноване там приміщення, на відміну від інших, мало комунікації і було найбільше підлаштоване під потреби виробництва.

Quote«Нам необхідно було приміщення площею не менше ніж 6 тис. кв. м. Для розуміння, у Дергачах ми займали площу 23 тис. кв. м. Тому це був необхідний мінімум, інакше ми просто б не змогли розміститися. Майже все обладнання для нового виробництва довелося купувати. Із чотирьох десятків верстатів, що наразі працюють, лише три нам вдалося вивезти із старого виробництва. Все інше замовляли в Італії, Іспанії, Туреччині, Польщі», – каже Дмитро Штеренберг.

Якщо підприємство у Дергачах щомісяця виготовляло в середньому до 8 тис. дверей, виробництво в Калуші розраховано на виготовлення до 5 тис. одиниць. Фабрика досі не вийшла на проєктні обʼєми.

«Ми усвідомлювали, що під час війни попит на нашу продукцію буде невеликим, і ми не зможемо виготовляти такий обсяг, як раніше. Вирішили не виробляти деякі з наших старих колекцій, а зосередитися на продукції, яка користується найбільшим попитом. Тому навіть деяке вціліле обладнання виявилося непотрібним», – уточнює співвласник.

Станом на сьогодні на виробництві працює 106 людей, у Дергачах працювало 300. Усі вони офіційно працевлаштовані. У 2021 році підприємство сплатило 19,4 млн грн податків, за 2022 рік – 4,5 млн грн, за 2023 рік – 17,5 млн грн.

Підбір персоналу на фабрику виявився ще тим квестом: людей шукали кілька місяців.

Quote«Пошук людей розпочали ще наприкінці 2022 року, і за два місяці вдалося знайти лише десяток кандидатів. Когось не влаштовував щільний графік роботи, когось – фізичні навантаження. Дехто боявся мобілізації і йшов, коли чув, що працевлаштування лише офіційне. 50 людей ми привезли з собою із Харківщини, оскільки робота на спеціалізованих верстатах передбачає навчання чи не пів року. Решту працівників набрали з місцевої громади та ВПО", – пояснює Штеренберг.
Фабрика Папа Карло на новому місці у Калуші

Фабрика Папа Карло на новому місці у Калуші

Фабрика Папа Карло на новому місці у Калуші

Фабрика Папа Карло на новому місці у Калуші

Фабрика Папа Карло на новому місці у Калуші

Фабрика Папа Карло на новому місці у Калуші

Фабрика Папа Карло на новому місці у Калуші

Фабрика Папа Карло на новому місці у Калуші

Фабрика Папа Карло на новому місці у Калуші

Фабрика Папа Карло на новому місці у Калуші

Фабрика Папа Карло на новому місці у Калуші

Фабрика Папа Карло на новому місці у Калуші

Фабрика Папа Карло на новому місці у Калуші Thumb Фабрика Папа Карло на новому місці у Калуші Thumb Фабрика Папа Карло на новому місці у Калуші Thumb Фабрика Папа Карло на новому місці у Калуші Thumb Фабрика Папа Карло на новому місці у Калуші Thumb Фабрика Папа Карло на новому місці у Калуші Thumb

За якою бізнес-моделлю працює «Папа Карло»

Модель роботи «Фабрики дверей «Папа Карло» однакова що за кордоном, що всередині країни. Співпраця будується винятково зі спеціалізованими магазинами, будівельними компаніями, архітектурними бюро та іншими бізнес-структурами, які займаються продажем або використанням дверей, а не з кінцевими споживачами.

Quote«Ця співпраця грунтується на схемі B2B (Business to Business). Ми не відкриваємо власних магазинів чи представництв. Ми виробляємо, продають інші. Наші партнери – це окремі юридичні особи, з якими у нас спільний інтерес. Їм цікава наша продукція, а нам вони підходять як партнери", — говорить підприємець.

До повномасштабної війни в Україні було понад 300 торгових точок, де можна було придбати продукцію «Папи Карло». Наразі залишилася половина. Хтось виїхав, хтось закрився, не витримавши тиску конкурентів та зниження попиту. До відомих партнерів входять мережі Епіцентр, Лео-Кераміка, HOLZ».

Фабрика дверей вийшла на 35-40% виробництва 2021 року

У мирні часи географія продажу товарів всередині країни розподілялася так:

  • центр з привʼязкою до Києва – 40% від усіх продажів;
  • схід – 30%;
  • захід – 30%.

Зараз ситуація суттєво змінилася:

  • центр та Київ – 50% від довоєнного продажу;
  • схід – 5%;
  • захід – 60%.

Щодо обертів підприємства, то вони були такі:

  • 2021 рік – 400 млн грн;
  • 2022 рік – 70 млн грн (повноцінно працювали два місяці)
  • 2023 рік – 200 млн грн.
Quote«Однак необхідно врахувати, що вартість на одиницю продукції зросла, і якщо порівнювати з 2021 роком, то ми вийшли лише на 35-40% від тих показників», – підкреслює Дмитро.

Головне – повноцінно повернутись на внутрішній ринок України

Про далекі перспективи Штеренберг воліє не говорити. Після знищення фабрики, втрати зовнішніх і внутрішніх ринків, компанія відновила виробництво, зберегла частину колективу, працює і сплачує податки.

Після релокації представили вже дві нові колекції дверей, згадує власник. Зосередились на оновленні декорів та збільшенні обсягів продажів на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Quote«Головний пріоритет – повноцінно повернутися на внутрішній ринок України, відновити експортні канали та залучити нових партнерів, щоб збільшити обʼєм виробництва, отримати інвестиції для розвитку та закрити боргові питання», – каже Дмитро Штеренберг.
Подякувати 🎉