ВАКС звільнив від покарання екснардепа Мартиненка, обвинуваченого в обкраданні «Енергоатому»
ВАКС задовольнив клопотання сторони захисту і звільнив від кримінальної відповідальності екснардепа Миколу Мартиненка, оскільки строк давності сплив у грудні 2024 року. Його звинувачували у легалізації коштів.
Про це повідомляє Transparency International.
Ексдепутата Мартиненка звільнили від кримінальної відповідальності: деталі
За версією слідства, у період з липня по грудень 2014-го Мартиненко отримав понад €311 тис. хабаря від керівництва чеської компанії Skoda JS a.s. за просування її інтересів в Україні.
Однак ексдепутата продовжать судити за ч. 4 ст. 368 ККУ (Підкуп особи, яка надає публічні послуги), строк давності якої спливає лише у 2029 році.
За словами TI, прокурор вважав, що клопотання захисту підлягає задоволенню.
Справа проти Мартиненка: що відомо про хід розслідування
Досудове розслідування розпочалось у 2018 році. Ще на етапі відкриття матеріалів детектив зазначив, що сторона захисту свідомо зловживає правом на доступ до матеріалів кримінального провадження. Також вона зволікала з ознайомленням із цими матеріалами.
Втім, суд спершу відмовив у встановлені строку для відкриття матеріалів, встановивши його тільки в січні 2023 року, хоча матеріали були відкриті з листопада 2022-го.
Микола Мартиненко. Фото: Transparency International Ukraine
До розгляду по суті справу призначили в лютому 2023 року. Наразі вона на етапі допиту свідків. Крім того, захист раніше подавав клопотання про закриття провадження через закінчення строків досудового розслідування, але суд відмовив.
Окрім цього, невідомі особи у 2020-му навіть організували вибух на місці, де зазвичай паркує своє авто головуюча у цій справі суддя Леся Федорак. Вищий антикорупційний суд тоді розцінив інцидент як спробу повпливати на розгляд справи проти Мартиненка.
Також ВАКС звернувся до Вищої ради правосуддя з повідомленням про втручання у діяльність суддів. ВРП звернулася до правоохоронців для початку розслідування і до Служби судової охорони, щоб та вжила заходів для безпеки суддів та приміщення Вищого антикорсуду.
Заволодіння коштами «Енергоатому» і «СхідГЗК»: у чому ще обвинувачують Мартиненка
Мартиненка обвинувачують також у заволодінні коштами держпідприємств «СхідГЗК» і «Енергоатом».
Справа «Енергоатому»
За версією слідства, у 2009–2012 роках екдепутат разом із членами організованої ним групи збільшив ціни тендерних пропозицій на закупівлю обладнання для українських АЕС у чеської компанії Skoda JS.
Через це «Енергоатом» переплатив цій компанії €6,4 млн. Кошти потім переказали на швейцарські рахунки підконтрольної Мартиненку панамської фірми Bradcrest Investment S.A. Ці гроші були «відмиті» під виглядом плати за послуги.
Серед фігурантів справи також:
- директор «Енергоатому» Валерій Васильков;
- директор відокремленого підрозділу Володимир Святненко;
- представник фіктивної компанії Павло Скаленко.
За такі дії всім обвинуваченим інкримінують ч. 5 ст. 191 КК України. 3 фігуранти проходять як пособники Мартиненка.
Справа «СхідГЗК»
За версією слідства, протягом 2013-2016 років Мартиненко зі своїми поплічниками організували схему заволодіння коштами.
Підприємство мало самостійно видобути сировину, проте керівництво закупило урановий концентрат у казахстанської компанії «Казатпром» через підконтрольну Мартиненку та Руслану Журилу австрійську фірму Steuermann на суму понад $17 млн.
Як наслідок, підприємство зазнало збитків на суму понад 25 млн грн.
У цій справі фігурує ще 7 осіб:
- директор «Схід ГЗК» Олександр Сорокін;
- заступники директора «Схід ГЗК» Руслан Журило і Володимир Богданець;
- директор «Енергоатому» Валерій Васильков;
- директор відокремленого підрозділу «Енергоатому» Володимир Святненко;
- заступник голови «Нафтогазу» Сергій Перелома;
- представник фіктивної компанії Павло Скаленко.
Мартиненку та Журилу інкримінують ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 ККУ, а Сорокіну, Богданцю та Переломі — ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191 ККУ.
Нагадаємо, раніше The Page писав, що «Енергоатом» сховав від держави 8 млрд грн.