Facebook Pixel

Чи буде відбудована Каховська ГЕС і чи варто це робити

Уряд України планує відновити Каховську гідроелектростанцію протягом двох років і ще у липні 2023 року затвердив постанову про експериментальний проєкт відбудови. Головна ідея полягала в тому, щоб розробити інженерні рішення та створити базу для майбутніх робіт.

Директор Каховської ГЕС Олег Пащенко у грудні повідомив, що завершився перший етап проєктування відбудови ГЕС. У розробці брали участь Укргідропроєкт та профільні інститути. На цьому етапі попередньо проєктували споруди Каховського гідровузла та будівництво підпірної споруди у нижньому б'єфі Дніпровської ГЕС.

Наступний етап стане можливим тільки після деокупації території ГЕС. Ця фаза включатиме обстеження, демонтаж пошкоджених споруд та конструкцій і, власне, будівельні роботи.

Утім, деякі фахівці стверджують, що відновлення Каховської ГЕС після звільнення займе щонайменше 6 років, а її вартість, за попередніми підрахунками, може сягнути понад $1 млрд.

Думки експертів традиційно розділилися на два умовних табори: одні підтримують ідею відбудови, інші наводять аргументи недоцільності відбудови ГЕС.

The Page поговорив із прихильниками та противниками та зібрав аргументи «за» і «проти» відновлення гідроелектростанції після перемоги України.

Володимир Омелян: Необхідний варіант, за яким Каховську ГЕС не відновлюватимуть

Володимир Омелян

Володимир Омелян — колишній міністр Інфраструктури

На моє глибоке переконання, економічна доцільність відбудови Каховської ГЕС дорівнює нулю, оскільки її внесок у виробництво енергії становив лише 1% в Україні. 

Побудова греблі Каховського водосховища в руслі Дніпра в минулому уже призвела до жахливої техногенної катастрофи. Уявімо, що війна закінчується наступного року, і ми умовно маємо кошти саме під це будівництво. Проте цей процес з проєктуванням займе від 5-10 років, хто б що не прогнозував.

Це означає, що вся економічна, соціальна і екосистема функціонують без Каховського водосховища. Набагато ефективніше на рівні бізнесу, громадських структур, науковців опрацювати варіант, за якого водосховище не відновлюється.

Натомість побудувати судноплавні канали, де вони були б економічно доцільними. Використовуючи річкові перевезення, ми могли б перевозити значні обсяги вантажу: теоретична потужність річкового басейну України сягає 30-40 млн т. Таким чином, це сприяло б зменшенню транспортного навантаження на автошляхи.

Також необхідно зосередитися на питанні зрошення земель, але не за радянським підходом, коли втрата води сягала половини обсягу, а за сучасним крапельно-зрошувальним способом, що з економічної точки зору є значно ефективнішим.

Землі сільськогосподарського призначення після розмінування мають успішно використовуватися. Зосереджуватися необхідно не лише на вирощуванні зерна чи ягідно-баштанних культур, для яких там сприятливий клімат, а, наприклад, на скотарстві.

В Україні ця галузь розвинена досить слабко. У той час, коли ми зосередились на вирощуванні зернових культур і експортуємо продукцію за низькою собівартістю, Польща та Туреччина успішно розвивають молочно-мʼясний напрямок на базі дешевого українського зерна і конкурують на світовому ринку. Дивно, що Україна, маючи власне зерно, не може цього зробити.

З державною підтримкою ми могли б диференціювати сільське господарство і розширити агросектор: підвищити надої молока та розширити асортимент сільськогосподарської продукції.

Загалом необхідно виходити з факту відсутності Каховського водосховища щонайменше упродовж наступних 10 років.

Слід розробити економічно обґрунтовану модель відновлення та використання земельних ресурсів та імплементувати її. Але вважаю що потреба у водосховищі у тому вигляді, у якому воно було, недоцільна.

Геннадій Рябцев: Каховське водосховище має бути відновлене

Геннадій Рябцев

Геннадій Рябцев — заступник директора НТЦ «Псіхея»

Дамба існувала впродовж 50 років. Сформувалася певна екосистема, яка наразі потребує відновлення. Без неї виникнуть проблеми не лише з флорою і фауною навколо, а і подачею питної води для всіх населених пунктів, пов'язаних з Каховським водосховищем. Також ускладниться подача води для охолодження не тільки Запорізької ТЕС та ЗАЕС, а й низки інших обʼєктів.

Також водосховище є критично важливим для ефективної роботи електростанцій, розташованих вище за течією Дніпра.

Втрата Каховського водосховища також може призвести до серйозних проблем у сільському господарстві, зокрема до опустелювання земель, на яких вирощувалися овочеві і баштанні культури, що у подальшому унеможливить ведення господарювання. А це 584 тис. га зрошуваних земель.

Ідея відновлення шляхом використання закинутих артезіанських свердловин, мовляв, це швидше і дешевше, може бути ефективною для приватних домогосподарств, але не задовольнить потреби великих с/г підприємств та населених пунктів регіону. Артезіанські свердловини можуть зменшити гостроту проблеми та дати додаткове джерело води, але заживити із свердловини промислові підприємства нереально. Тому відновлення водосховища є принципово необхідним.

Щодо відбудови Каховської греблі, важливо враховувати, що Каховська ГЕС була однією з найменш потужних в Україні. Це означає, що встановлення гідроагрегатів може бути не обов'язковим, але може бути розглянуте з точки зору підвищення генерації електроенергії.

Юрій Корольчук: Каховську ГЕС слід відбудувати та збільшити її потужності у 4 рази

Юрій Корольчук

Юрій Корольчук — експерт Інституту енергетичних стратегій

До початку повномасштабного вторгнення Каховська ГЕС, з її потужністю в 400 МВт, була невеликим гравцем на енергетичному полі – менше 1% всього виробництва електроенергії.

Якщо рішення про відновлення ГЕС буде прийнято, необхідно розглядати можливість збільшення її потужності до 1-1,5 ГВт, тобто вчетверо. Це дозволить компенсувати втрачені потужності інших електростанцій, що вибули з енергосистеми.

Такий крок може сприяти стабілізації енергетичної системи країни. Крім того, можливою альтернативою є скерування виробленої Каховською ГЕС електроенергії на інші цілі.

Існують варіанти додаткового розвитку на цих землях, наприклад, майнінгу чи створення тваринницьких ферм. Проте реалізація таких проєктів потребує часу та фінансових зусиль.

Заяви про можливість відновлення Каховської ГЕС за один рік є необґрунтованими, оскільки після завершення війни необхідно здійснити розмінування та забезпечити фінансування, на що знадобиться не рік і не два. Тому вважаю, що прогнозований строк відбудови може становити не менше 10 років, враховуючи усі етапи відновлення та фінансові обмеження, – наголошує Юрій Корольчук.

Юрій Квач: За роки відбудови ГЕС люди зрозуміють, що вона не потрібна

Юрій Квач

Юрій Квач — науковий співробітник Інституту морської біології НАН України, гідробіолог

Наразі Каховську ГЕС потрібно відновлювати «з нуля», на що знадобиться чимало часу та ресурсів. Деякі експерти прогнозують, що достатньо пʼяти років, однак реальна відбудова затягнеться років на 10, не менше. Але ж увесь цей час люди мають жити.

Думка, що без Каховського водосховища усе сільське господарство Херсонської та Запорізької областей помре, є хибною. Історія показує, що раніше люди там жили впродовж кількох сотень років, успішно господарювали без такого обʼєкта і не помирали з голоду чи без води. Вони не вирощували пшеницю, тим паче рис, який в Україні вирощувати затратно й невигідно, а займалися іншим типом господарства.

Тому нам варто розглянути перехід до традиційних методів господарювання, які довгий час використовували кримські татари, зокрема, тваринництво та садівництво.

У звʼязку з кліматичними змінами та потеплінням набагато логічніше переорієнтуватися на горіхові культури, які не вимагають багато вологи. Необхідно прокладати нові водогони, хоча до відбудови греблі. Також є сенс будувати шлюзи і переобладнати їх так, щоб було сприятливе судноплавство на Дніпрі. Для розвитку транспортної інфраструктури необхідно зводити мости. Але не греблю.

Однією з альтернатив для забезпечення регіону питною водою є артезіанські свердловини, що існували раніше. Їх лише треба розчистити. Коли була дармова дніпровська вода, добувати артезіанську не було потреби. І вони були покинуті. Тож якщо ми впровадимо інший тип господарювання на цих територіях, економіка буде жити за іншими правилами і принципами. І за 5-10 років ми самі зрозуміємо, що гребля нам уже не потрібна і немає необхідності її відновлювати.

Олег Попенко: Без Каховської ГЕС південь не матиме можливостей для розвитку

Олег Попенко

Олег Попенко — директор ГО «Центр сприяння реалізації енергоефективних та екологічних проектів»

Важливо розглядати перспективи розвитку регіону. Якщо ми маємо за мету поєднати систему водопостачання Криму з Херсонською та Миколаївською областями – враховуючи, що перед війною існували серйозні проблеми з водопостачанням в Миколаєві – то маємо розглядати не лише Каховське водосховище, а й потреби всього регіону, який включає Дніпропетровську, Миколаївську, Запорізьку та Херсонську області.

Тому потрібно говорити про економічний, технологічний розвиток регіону, а потім про доцільність чи недоцільність відбудови. Тобто спочатку необхідно зрозуміти, які держава буде ставити прерогативи під час розвитку.

Моя точка зору: відновлення Каховської ГЕС необхідне. Без неї південний регіон лишиться без води та можливостей для розвитку. Відсутність ГЕС призведе до перетворення регіону на зелені хащі. Враховуючи обмежені можливості артезіанських свердловин, які обговорюють деякі експерти, неможливо забезпечити водою чотири області у достатній кількості. Відповідно займатися скотарством і садівництвом без дамби не зможемо.

Лариса Гук: Необхідно повернутися до традиційного сільського господарства

Лариса Гук

Лариса Гук — експертка інформаційно-аналітичного центру «Агро Перспектива»

Руйнування Каховської ГЕС спричинило проблеми зі зрошенням, проте це зовсім не означає, що сільське господарство в регіоні зникне. Працювати можна і без водосховища, що наштовхує на повернення до традиційного господарства, яке існувало і розвивалося на цих землях раніше.

Без зрошення неможливо вирощувати кукурудзу, однак можна сіяти соняшник, пшеницю. Так, врожайність буде іншою, але колосальних витрат води не буде. Адже необхідно враховувати, що зрошення полів — досить дороге задоволення, і часи, коли користувалися дешевою водою, уже минули.

Найголовніше – це ретельно проаналізувати економічні аспекти бізнесу та врахувати ринкові умови для збуту продукції. Це дозволить уникнути ситуацій, коли після великих вкладень у системи поливу фермери через відсутність попиту та низьку ціну викидали гори огірків чи кавунів на узбіччя полів.

Можливо, доречно розвивати крапельне зрошення за аналогіями Ізраїлю, де розуміють цінність води.

Уряд України ще в 2019 році ухвалив Стратегію зрошення та дренажу з метою збільшити площу зрошення на 1 млн га. Це рішення було викликане зростаючим попитом на продовольство у світі. Продовольство – питання №1 для більшості країн світу, тому планується оперативне впровадження проєктів зрошення.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
Подякувати 🎉