Найоптимальніший курс гривні як для експорто-, так і для імпортоорієнтованих галузей має бути на рівні 25,5-26 грн/$. Про це заявив голова Ради Національного банку (НБУ) Богдан Данилишин в ексклюзивному інтерв'ю The Page.
«Гривня може укріплюватись до тих меж, які не загрожуватимуть розвитку, наприклад, експортоорієнтованих галузей. І все ж таки долар може зміцнюватись до того рівня, коли це вже буде небезпечно для імпортоорієнтованих галузей», — сказав він, нагадавши про політику плаваючого обмінного курсу.
Однією з причин зміцнення гривні був прихід на український ринок великої кількості нерезидентів через ОВДП, говорить Данилишин.
За його словами, протягом останнього періоду регулятор викупив з ринку лише $20 млн в день попри ризики, які вбачала Рада НБУ. Як зазначає Данилишин, стрімке зміцнення гривні — це погано для експортерів, в тому числі агровиробників.
«Якщо подивитись на 2019 рік: йшла закупівля паливно-мастильних матеріалів по 27 грн/$, продаж відбувався по 23-22 грн/$, а можливо ще й менше. Зараз також іде підготовка до врожаю 2020 року, і відповідна тенденція буде відбуватися. Вона матиме й недоліки. Для споживача це також матиме відповідні негативні моменти, але в більш віддаленій перспективі».
Богдан Данилишин
Голова Ради НБУ
Окрім цього, за словами Данилишина, зміцнення гривні сприяє притоку імпорту, тому уряду не варто боятися нових технологій і навіть створити відповідні преференції для модернізації промисловості.
«Але треба дивитись на структуру імпорту: чи є це імпорт, що пов'язаний, наприклад, з модернізацією виробництва — так званий технологічний наукомісткий імпорт. Це завдання уряду – виходячи з ситуації дивитись, що раціонально ми можемо використати для модернізації промисловості», — підсумував він.
Контекст. Стрімке зміцнення гривні подобається далеко не всім в Україні. Глава Нацбанку Яків Смолій вважає, що ревальвація позитивно впливає на економіку, хоча у короткостроковій перспективі може негативно позначитися на окремих його сегментах. На його думку, низький курс долара до гривні дозволить заощадити на обслуговуванні валютного боргу та державних закупівлях імпортних товарів. Він також сприяє зниженню ціни на енергоносії і уповільненню трудової міграції.
Більшість же експортерів незадоволені таким перебігом подій, адже зростання курсу позбавляє їх значної частини маржі.
Та й «касовий розрив», з яким зараз зіткнувся уряд, тобто падіння доходів бюджету, багато в чому пов'язаний саме із незапланованою курсовою динамікою.