6−9 червня у країнах Європейського Союзу відбуватимуться вибори до Європарламенту. На них близько 400 млн виборців з 27 держав-членів ЄС оберуть 720 членів Європейського парламенту. Ці вибори десяті з 1979 року і перші після Brexit — виходу Великої Британії зі складу ЄС.
Як це працює?
Депутатів Європарламенту обирають як членів національних партій, але, потрапивши в парламент, вони зазвичай приєднуються до транснаціональних політичних груп однодумців. Таких груп сім, більшість національних партій входять до однієї з них.
Група повинна мати принаймні 23 члени, які мають представляти принаймні чверть держав-членів ЄС. Двома найбільшими групами є правоцентристська Європейська народна партія (EPP) і лівоцентристська Соціалісти і демократи (S&D).
Парламент працює в 20 спеціалізованих комітетах від 25 до 80 депутатів Європарламенту, які займаються такими сферами, як транспорт чи оборона. Членство та головування кожного з них має відображати політичний склад парламенту в цілому.
Наступний парламент матиме 720 євродепутатів, це на 15 більше, ніж у 2019 році. Кількість від кожної країни-члена узгоджується заздалегідь і базується на принципі, що євродепутати з великих країн представляють більше людей, ніж євродепутати з менших країн.
Мінімальна кількість євродепутатів від будь-якої країни становить шість, а максимальна – 96. У наступному парламенті трьома найбільшими когортами будуть Німеччина з 96 євродепутатами, Франція (81) та Італія (76); найменшими будуть Кіпр, Люксембург і Мальта, по шість у кожній.
Коли ми дізнаємося результати виборів до Європарламенту?
Результати не будуть оголошені до вечора 9 червня, тому країни, які проголосували раніше, не впливають на результати в інших місцях. Часткова оцінка буде опублікована приблизно о 18:15 за центральноєвропейським часом, а більш-менш надійне зображення має бути доступне до 23:00.
Що прогнозують опитування?
За оцінками The Guardian, праворадикальні партії мають намір посісти перше місце в дев’яти країнах, включаючи Австрію, Францію, Нідерланди та Бельгію, а також друге або третє місце в інших дев’яти, включаючи Іспанію, Португалію, Швецію та, можливо, Німеччину.
Опитування передбачають, що ультраправа група «Ідентичність і демократія» (ID), до якої наразі входять «Національний альянс» Франції (RN), австрійська FPÖ та італійська «Ліга», просунеться з 59 до приблизно 67 членів Європарламенту. Німецька AfD наближається до 17-го місця.
Перші європейські консерватори та реформісти (ECR), включаючи польську партію «Право та справедливість» (PiS), «Брати Італії» Джорджії Мелоні, партію «Фінни», іспанську «Vox» і «Шведські демократи», мають намір отримати, можливо, 75 місць.
Проте, за прогнозами, правоцентристська ЄНП залишиться найбільшою групою з приблизно 175 місцями, більш-менш незмінними, а лівоцентристська S&D знову фінішує другою, можливо, втративши кількох депутатів Європарламенту, загалом близько 145.
Прогнозується, що найбільших втрат зазнають центристська група «Відродження», до якої входить «Відродження» Еммануеля Макрона, зі 102 місць до приблизно 80 — можливо, менше, ніж ID — і «Зелені», які, за прогнозами, втратять до третини своїх місць.
Що означатиме результат виборів до Європарламенту для України?
Експерти прогнозують, що більшість новообраних євродепутатів, швидше за все, підтримають продовження фінансової та військової допомоги Україні, однак їм доведеться реагувати на настрої в своїх країнах щодо підтримки Києва, які, зокрема, й привели до їхнього обрання до Європарламенту.
Далеко не факт, що антиукраїнська позиція євродепутатів нового скликання виллється в конкретні політичні рішення. Директорка римського Інституту міжнародних відносин Наталі Точчі каже, що сформувати сильне антиукраїнське лобі в Європарламенті їм навряд чи вдасться з причини дуже різних поглядів на безліч ключових питань, зокрема й підтримку України. Окрім того, лідерка італійських правих Джорджія Мелоні послідовно виступає за допомогу Україні.
Читайте також
