Фото: Michal Jarmoluk/Pixabay
З 1 вересня в Україні починається програма податкової амністії — спеціального добровільного декларування майна зі сплатою одноразового збору в бюджет.
Спецдекларування здійснюють фізичні особи в разі, якщо до 1 січня 2021 року податки та збори з активів не були сплачені в повному розмірі або якщо активи не були задекларовані. Відповідний законопроєкт був ухвалений парламентом 15 червня 2021 року.
Одноразове добровільне декларування — це досить поширена практика в інших країнах, завдяки якій можливо вивести великі сегменти економіки з тіні та наповнити казну держави, що позитивно позначиться на державному бюджеті, пояснює Сергій Лисенко, керівний партнер юридичної фірми Gracers Law Firm.
Яких активів стосуватиметься податкова амністія?
Згідно з документом, декларуванню підлягають: безготівкові гроші та банківські метали, цінні папери, нерухомість, транспортні засоби та інше рухоме майно.
У законі визначені такі критерії декларованого майна:
- грошові кошти на суму понад 400 тис. грн;
- квартира площею понад 120 кв. м;
- житловий будинок площею понад 240 кв. м;
- комерційна нерухомість, площа якої перевищує 60 кв. м;
- земельні ділянки площею 2 га і вище для сільського господарства, 12 соток для садівництва, 25 соток для будівництва житлового будинку в селах і 10 — для будівництва в містах;
- транспортний засіб з об'ємом двигуна понад 3 л.
Як це зробити?
Здійснити добровільне декларування активів можна з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022-го. Для цього потрібно надати в податкову декларацію в електронній формі та сплатити спеціальний збір протягом 30 днів.
Величина збору становить:
- 5% у разі безготівкових коштів, розміщених на рахунках в українських банках. Існує можливість оплати трьома частинами, але за збільшеною ставкою в 6%;
- 9% у разі безготівкових коштів, розміщених в іноземних фінансових установах. Також можлива оплата трьома платежами за ставкою 11,5%;
- 2,5% у разі придбаних держоблігацій України в період з 1.09.2021 до 31.08.2022 зі строком погашення понад 365 днів без права дострокового погашення. У разі оплати трьома платежами ставка збору буде 3%.
Плюси та мінуси
Експерти розходяться в оцінках цієї ініціативи. Добровільне декларування — це тільки перший крок до обов'язкового, вважає digital-юрист Андрій Шульгін. Досвід Європи, Швейцарії та США неодноразово демонстрував негативну сторону цього задуму.
Вона полягає в тому, люди зобов'язані самостійно заповнювати декларації, розраховувати податок та подавати їх до податкової. Це не тільки час, але і певна відповідальність, яка може настати за порушення процедури заповнення та проведення розрахунків.
Якщо і вводити декларування, то обов'язок щодо дотримання процедури слід покласти на нотаріусів, роботодавців (хоча це і так частково є), інші державні органи, але аж ніяк не на самих громадян.
Андрій Шульгін
Digital-юрист
Водночас Сергій Лисенко звертає увагу на плюси спецдекларування:
- По-перше, перевірчі органи не перевірятимуть джерела доходів, за кошт яких були придбані задекларовані активи.
- По-друге, декларант звільняється від відповідальності за порушення податкового й валютного законодавства та від обов'язку сплати податків щодо доходів, за кошт яких куплено це майно.
- По-третє, щодо декларанта не можуть вживати заходи забезпечення кримінального провадження та провадити слідчі дії у зв'язку з придбанням або використанням задекларованих активів.
- По-четверте, декларант не притягується до адмінвідповідальності за порушення податкового та валютного законодавства через пов'язані з активами правопорушення.
На мій погляд, більшість звичайних громадян не скористаються так званою податковою амністією, що насамперед пов'язано з низьким рівнем довіри суспільства до влади та до гарантій держави.
Марина Семенова
Адвокатка в ЮФ «Семенова і Партнери»
Крім того, за її словами, у багатьох громадян немає довіри до податкових і правоохоронних органів і є невпевненість у надійності збереження коштів у банках.
Певним чином на це вплинула ситуація, що склалася з кримськими вкладниками, каже адвокатка. Зокрема, після блокування в 2014 році всіх рахунків, відкритих у відділеннях «Приватбанку» на території Криму, повернути свої депозитні вклади громадяни можуть, тільки звернувшись до суду.
Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter
