Упродовж останніх ста років людство змінило своє ставлення до багатьох звичних у минулому речей і видів діяльності, що трансформувалися під впливом шаленої швидкості прогресу.
Це відбувається не лише через появу нових технологій і гаджетів, а й через становлення іншої культури побуту та суспільних відносин. Наприклад, робота вдома не є винятком чи ознакою наявності життєвих негараздів, а стала звичайною популярною практикою для багатьох галузей економіки.
Разом зі зміною сприйняття соціальних ролей і технологій регулювання зайнятості в суспільстві змінювалося й ставлення до вільного часу та розваг. Чи не найяскравішим прикладом таких змін є трансформація ролі азартних ігор у громадській свідомості – від своєрідного способу заробітку до одного з напрямків світової індустрії розваг.
Дослідження громадської думки щодо ставлення українців до азартних ігор, проведені минулого та нинішнього року на замовлення Всеукраїнської Ради Гемблінгу (Ukrainian Gambling Council – UGC), довели, що українці сприймають легальний гемблінг так само, як і переважна більшість громадян цивілізованих країн – як розвагу.
Окрім того, переважна більшість українців не мають досвіду гри на гроші, і лише один із дванадцяти респондентів (8,2%) планує в майбутньому отримати такий досвід.
Коли бізнес-асоціації роблять свою роботу, це завжди дає результат. Дослідження, які провела UGC, стали першими після легалізації азартних ігор в Україні, але те, що ми робимо в Україні вперше, у світі давно стало повсякденною практикою. Зокрема, аналогічні дослідження регулярно проводять наші колеги з профільної Латвійської Асоціації грального бізнесу.
У Латвії, так само як і в Україні, в останні роки змінюється сприйняття гемблінгу громадськістю. Багато стереотипів щодо азартних ігор у нас із латишами схожі, бо мають спільні корені ще з радянських часів. Проте частина політикуму Латвії, так само як і в Україні, спекулює на цих стереотипах.
Президент Латвійської Асоціації грального бізнесу Арніс Верземніекс, коментуючи результати дослідження для латвійського інформаційного ресурсу Delfi.lv, зазначає:
«З роками галузь суттєво змінилася, змінилися й звички гравців, проте політики культивують помилкові припущення, а не дослухаються думки експертів. Тому ми розпочинаємо інформаційну кампанію, щоб розвінчати міфи про нашу галузь».
Цьогорічне дослідження ставлення громадян Латвії до легального гемблінгу довело, що 78% респондентів ставляться до азартних ігор як способу розваги чи хобі. Як джерело заробітку азартні ігри розглядають лише 17% латишів.
Показово, що в аналогічному дослідженні 2019 року, остання цифра була майже втричі вищою – 48%. Отже, останніми роками в Латвії відбулася кардинальна переоцінка місця та ролі азартних ігор у свідомості суспільства.
Одним із каталізаторів таких змін стала системна інформаційна робота з викоренення радянських міфів щодо гемблінгу, а другим – підвищена соціальна відповідальність легальних організаторів грального бізнесу, особливо великих міжнародних компаній, які відкрили для себе латвійський ринок.
Читайте також
