Мінфін виніс на обговорення законопроект про внесення змін до Податкового кодексу та закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг. Однак він не пройшов погодження у Державній регуляторній службі України.
На що направлений проект закону
Законопроект про так званий «кешбек» направлений на детінізацію обігу готівкових коштів, руйнування окремих схем ухилення від сплати податків, зменшення корупційних ризиків при адмініструванні податків та зборів.
Які ж зміни пропонується внести
Законопроектом пропонується за невидачу розрахункових документів за придбані товари (послуги) на суму понад 850 грн та за відповідною скаргою покупця до контролюючого органу накладати штраф на продавця таких товарів (постачальника послуг) у розмірі 200% від вартості придбаних товарів/послуг, при повторному порушенні — 500%. Водночас покупцю компенсується 100% вартості придбаних товарів (робіт, послуг), зазначених у його скарзі, із суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій.
Враховуючи той факт, що штрафи можуть застосовуватись від придбання товарів на суму 850 грн, мінімальний штраф становить 1,7 тис. грн, максимальний розмір – не встановлений. Разом з тим, згідно з аналізом проекту регуляторного акта, розміщеного на сайті разом із законопроектом, у 2018 році контролюючі органи провели 14,78 тис. перевірок і застосували штрафи на 452,65 млн грн. Середня сума штрафу – 30,6 тис. грн.
У Пояснювальній записці Мінфін обґрунтовує необхідність прийняття законопроекту тим, що відповідно до звітів Мінекономрозвитку, рівень тіньової економіки України становить до 33% від офіційного ВПП та внаслідок проведення окремих реформ має тенденцію до поступового зниження.
Чи виправдає законопроект очікування
У разі прийняття законопроект може спровокувати спротив з боку бізнесу, оскільки передбачає надмірно високі штрафи. Уже неодноразово практика доводила, що неспіврозмірна відповідальність не є стимулом для платників податків. Навіть за умови, якщо подібні підходи «спрацювали» в ситуаціях з РРО в інших країнах.
Вбачається також можливість зловживань з боку скаржників щодо подання скарг проти продавців, які видали розрахунковий документ. Законопроект не передбачає необхідності доведення того, що розрахунковий документ не був виданий. Тобто перевірка може бути розпочата виключно на підставі скарги покупця, який буде стверджувати, що розрахунковий документ продавець йому не видав.
Водночас спосіб повернення коштів занадто забюрократизований: покупець зможе отримати «кешбек» тільки після того, як продавець сплатить штраф у повному розмірі, а контролюючий орган підготує висновок на орган Державної казначейської служби. Враховуючи досвід повернення коштів з бюджету, вірогідно, що покупці можуть не зацікавитись даною можливістю, і відповідно законопроект не принесе очікуваних результатів.
Хоча не можна не відмітити в цілому ідею з боку Мінфіну створити мотивацію у громадян у сприянні контролю за дотриманням вимог законодавства. Така самоохоронна система (у разі продуманості всіх її нюансів застосування) може бути ефективним механізмом попередження та усунення порушень законодавства. Можливо, було б доцільніше перейняти досвід Грузії, де всі фіскальні чеки брали участь в державній лотереї, і кожен покупець, аби взяти участь на право виграти грошовий приз, був зацікавлений у тому, щоб забрати свій чек за покупку. Тобто застосовувався підхід «пряника», а не «кнута», як це пропонують в законопроекті.
Очевидно, що новий закон ускладнить роботу бізнесу, оскільки покладе додаткову відповідальність і необхідність в контролі над тим, чи отримають покупці в руки розрахункові документи. Проте найбільш невигідним є прийняття цього законопроекту для малого та середнього бізнесу, у яких, як правило, менш налагоджені бізнес-процеси та для яких ці суми штрафів є значними, а для фізичних осіб-підприємців можуть навіть стати підставою для конфіскації майна.
Читайте також
Не один у полі: як бізнес-комʼюніті допомагає підприємцям масштабуватися
Кримінальний тиск на бізнес в Україні: виклики для інвесторів та юридичний захист
