Весь цивілізований світ погоджується, що ключ до подолання глобальної кліматичної кризи — відновлювана енергетика, бо традиційні методи виробництва спричиняють левову частку світових викидів парникових газів. Натомість сонце, вітер, вода і деякі види біомаси є практично безвуглецевими джерелами енергії. У грудні 2023-го в ОАЕ пройшла найбільша у світі кліматична конференція COP28, на якій усі члени прийняли декларацію та зобов'язання спільно працювати над потроєнням потужностей відновлюваної енергетики та підвищенням енергоефективності до 2030 року.
Для досягнення цих амбітних цілей потрібні ефективні механізми, і перший з них — зелений тариф.
Зелений тариф
В Україні свого часу він дав поштовх до стрімкого зростання потужностей відновлюваних джерел енергії в 6,5 раза протягом 2014-2020 років (з 2024 року зелений тариф буде щороку знижуватись на 10% для приватних домогосподарств за умови наявності у їх межах будівель та інших капітальних споруд). З іншого боку, цей механізм та відхід від нього призвели до дисбалансів на енергоринку, деяких технічних проблем та боргів перед інвесторами.
Окрім зеленого тарифу, у світі широко використовують і інші ринкові механізми для стимулювання «зеленої» генерації. Одним із них є зелені аукціони.
Зелені аукціони
Зелені аукціони дають змогу визначити найбільш конкурентоздатних інвесторів у відновлювану енергетику та забезпечити найнижчі ціни на «зелену» електроенергію.
Законодавчі зміни запровадили аукціони в Україні, та на відміну від «зеленого» тарифу вони гарантують довгострокові контракти викупу електроенергії й державні гарантії ще до початку будівництва об’єктів, що суттєво знижує ризики для інвесторів. Прийнята постанова Кабміну має на меті удосконалити процедуру проведення «зелених» аукціонів на будівництво об’єктів відновлюваної енергетики з урахуванням європейських стандартів та практик. Наявні на ринку технології та регуляторні рамки загалом дозволяють учасникам уже зараз будувати прибуткові бізнес-моделі.
Зокрема, закон ввів поняття механізму ринкової премії, який за своєю суттю відповідає концепції feed-in-premium. Цей механізм застосовуватиметься до переможців аукціонів, а також поширюватиметься на всіх виробників із «зеленим» тарифом, що вже вийшли або вийдуть із балансуючої групи Гарантованого покупця в майбутньому.
По суті, механізм передбачає роботу виробника на ринку на підставі укладених ним договорів та компенсацію в межах різниці між встановленим тарифом та вартістю електроенергії, за якою він реалізував вироблену електроенергію. Проте враховуючи, що цей механізм дозволяє умовно отримувати вартість за відпущену електроенергію, наближену до «зеленого» тарифу, та наявність додаткових механізмів для роботи виробників ВДЕ на ринку, перехід на механізм ринкової премії видається єдиним варіантом для збереження бізнесу в галузі, який, зокрема, має кредитні зобов’язання.
Гарантії проходження
Одним із найбільш привабливих механізмів підтримання «зеленої генерації» з боку споживача є гарантії походження. Гарантія проходження — це електронний документ, що видають на запит виробника, який підтверджує виробництво енергії з відновлюваних джерел та дає змогу самим споживачам відстежувати походження енергії й обирати свій вектор сталого розвитку. Європейська директива RED II щодо стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел зобов’язує запровадити механізм гарантій походження для реалізації політики «зеленої» трансформації.
З прийняттям закону № 3220-ІХ було визначено, що Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідальна за надання гарантій проходження для електроенергії. А Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження несе відповідальність за видавання гарантій проходження для біометану відповідно до Закону України № 1820.
Система гарантій походження має запрацювати в Україні вже 2024 року і стати суто ринковим інструментом, на відміну від багатьох інших інструментів підтримки сталого розвитку та «зеленої» трансформації. Крім того, завдяки Асоціації органів емітентів українські гарантії походження в майбутньому зможуть торгуватися на європейському ринку за умови узгодження та впровадження відповідних регуляторних документів.
Енергосервісні контракти
У звіті з оцінювання прогресу, який Україна досягла щодо відповідності критеріям членства в Європейському Союзі, представленому 8 листопада 2023 року, Європейська комісія дала Україні позитивну оцінку за гармонізацію законодавства з європейськими стандартами в галузі енергоефективності, комерційного обліку теплопостачання, екодизайну та енергомаркування.
В Україні, крім програм підтримки, як-от «ЕнергоДім» та «ВідновиДІМ», Фонд енергоефективності планує запуск нової програми «ГрінДІМ». Її мета — стимулювати використання відновлюваних джерел енергії.
З-поміж найбільш ринкових механізмів підтримки процесу підвищення енергоефективності варто виокремити енергосервісні контракти. Це механізм, завдяки якому органи місцевого самоврядування чи підприємства можуть зробити будівлі своїх комунальних закладів (шкіл, дитячих садочків, лікарень тощо) більш енергоефективним, скориставшись послугами приватних енергосервісних компаній (ЕСКО).
ЕСКО-механізм передбачає проведення послуг з підвищення енергоефективності приватними інвесторами «під ключ». Це включає технічне розроблення проєкту, фінансування, постачання та монтаж енергоефективного обладнання та гарантоване досягнення економії енергоресурсів. А ось клієнт сервісу, зі свого боку, протягом кількох років має розраховуватися за цю послугу виключно з коштів, зекономлених у результаті скорочення витрат на споживання комунальних послуг та енергоносіїв.
Отже, якісне і якнайшвидше впровадження зазначених ринкових механізмів дасть змогу не лише залучити додаткові приватні інвестиції в «зелену» енергетику та підвищити рівень енергоефективності, а й відповідати визначеним на COP28 показникам. Впровадження нових механізмів допоможе Україні швидше відмовитись від transition fuels, що стане запорукою сталого енергетичного майбутнього нашої країни, Європейського Союзу та світу загалом
