Із тривалістю війни все більше ветеранів повертаються до цивільного життя: адаптуються до роботи поза військовою справою, будують плани на майбутнє та декларують нові потреби. Розуміння запитів і своєчасна підтримка колишніх військовослужбовців може полегшити процес їхньої реінтеграції до суспільства. Я поділюся з вами інсайтами щодо повернення ветеранів до цивільного життя, спираючись на результати дослідження, проведеного Gradus Research для проєкту «Серце Азовсталі».
Фінансова допомога — в топі потреб опитаних ветеранів
Ветерани повертаються до цивільного життя з різним досвідом війни — і фізичним, і психологічним. «Перебував у полоні і не знаю, як жити далі», «отримав бойові поранення і зараз потребую регулярної допомоги медиків», «повернувся і не можу працевлаштуватись» — кожен із демобілізованих військовослужбовців має свою історію, і завдання суспільства — ініціативно, з підтримкою і повагою допомогти їм реінтегруватися до суспільства.
Передусім важливо орієнтуватися у потребах ветеранів — і однією з ключових є грошова допомога, зокрема у формі соціальних пільг (30% респондентів), оплачуваного відпочинку (29%) та фінансової підтримки з боку держави (27%). Потребу в медичній допомозі і комплексній реабілітації, своєю чергою, декларує чверть опитаних представників ветеранської спільноти (26%).
Адаптація до роботи в цивільному житті
На шляху повернення до цивільного життя багато ветеранів — вимушено або добровільно — зіткнулися з питанням зміни професії. Лише 22% опитаних працюють там, де працювали до військової служби. Причини різні: припинення діяльності підприємства чи його цілковита релокація за кордон, побоювання з боку потенційних працедавців, неможливість виконувати роботу за станом здоров’я, неетична атмосфера у колективі тощо. Результати дослідження демонструють, що ветерани бажають працювати на краще майбутнє — і 80% з них готові будувати довгострокові плани і хочуть реалізувати те, що не було здійснено ними до війни. 58% респондентів вже планують проходити спеціалізовані курси і тренінги, зокрема для особистісного розвитку (42%) та опанування hard-skills у творчій і технічній сферах (40%). А 16% респондентів мають запит на державну підтримку у створенні та розвитку власного бізнесу.
Потреба у психологічній підтримці
Що стосується ментального здоров’я, то 16% мають потребу у психологічній допомозі — серед них є і демобілізовані військові, які потребують комплексної реабілітації, і люди, які зіткнулися з проявами неприйняття і відсутності розуміння з боку суспільства.
Також важливим є залученість громадян до інформаційної допомоги, щоб ветерани отримували всю необхідну інформацію про організації, які надають підтримку — 35% респондентів у дослідженні декларували, що потребують обізнаності щодо діяльності таких організацій. Зокрема, про ті установи, що сприяють вирішенню питань з реабілітацією, професійною реалізованістю, житлом, соціальною захищеністю тощо.
Підтримка сім’ї, час та корпоративне навчання — що допомагає ветеранам адаптуватися до цивільного життя?
Досвід майже третини (29%) опитаних ветеранів, які зазначили, що повністю адаптувалися до цивільного життя, підказує нам, що саме було найбільш ефективним у цьому процесі адаптації: підтримка з боку сім’ї та близьких, занурення у роботу та час.
Серед тих респондентів, які ще не пристосувалися або наразі проходять цей процес, є відчутними потреби в медичній допомозі (32%) та поясненні процесів лікування, реабілітації та адаптації (29%).
Що стосується цивільної роботи, то до неї пристосувалися 84% ветеранів, і 69% наразі працюють повний або частковий робочий день. Під час проведення дослідження ми виявили, що найбільше цьому сприяла допомога з навчанням та поясненням нових чи забутих процесів, не менш дієвими виявились наявність професійного наставництва і зростання. Тож якісна комунікація між працедавцями і ветеранами є дуже вагомою: саме прояви корпоративної підтримки, розуміння й прийняття тривалості процесу адаптації з боку компаній/організацій допомагають колишнім військовослужбовцям успішно проходити цей етап і входити у потік цивільного життя і роботи.
До того ж, навіть після завершення військової служби, ветерани прагнуть робити суспільно важливі речі для держави і Перемоги — 27% респондентів переконані, що залучення до соціальних проєктів всередині компанії може сприяти адаптації на робочому місці.
Отже, поруч з матеріальною та психологічною допомогою колишні військовослужбовці потребують професійного навчання, наставництва, підтримки у створенні власної справи. І перш за все така допомога має бути ініціативою суспільства та компаній — залученість з боку бізнесу і громад полегшить шлях повернення ветеранів до цивільного життя.
Дослідження проведене дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку Gradus. Цільова група дослідження — ветерани / демобілізовані військові, які проживають в Україні. Всього було проведено 133 результативних інтерв'ю. Період проведення опитування — 1-5 лютого 2024 року.
Читайте також
