Україна підписала з Японією договір, щоб отримати кредит на понад 471,9 млрд японських єн (понад $3 млрд) у рамках ініціативи G7 ERA. Кредит повністю покриють прибутки від заморожених активів рф, а кошти підуть на пріоритетні витрати держбюджету. Про це повідомили у Міністерстві фінансів.
Як Японія допомагає Україні фінансувати держбюджет
5 червня міністр фінансів України Сергій Марченко та керівник Офісу Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) в Україні Хідекі Мацунага підписали кредитний договір на понад $3 млрд.
Ці кошти – частина ініціативи країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration (ERA), за якою Україна отримає загально $50 млрд кредиту, який повністю покриють майбутні доходи від заморожених на Заході активів росії.

За словами Марченка, кошти від Японії допоможуть забезпечити пріоритетні бюджетні потреби цьогоріч та у середньостроковій перспективі.
Міністр також нагадав, що Японія є другою найбільшою країною за обсягом бюджетної допомоги від початку великої війни – вона надала $8,5 млрд, із яких $955 млн – гранти, які не треба повертати.
Водночас Марченко зазначив, що механізм ERA – це проміжне рішення для України. Вона має на меті створити міжнародний компенсаційний механізм, щоб повністю конфіскувати заморожені активи центрального банку росії, щоб відшкодувати збитки від війни.
Що таке механізм ERA
Механізм ERA – це двостороння угода, за якою Україна може отримати $50 млрд на нагальні потреби держбюджету. Надані кошти покриватимуть за рахунок надприбутків від активів рф, які заморозили країни Заходу з початку великої війни. G7 домовилися про остаточну угоду у червні 2024-го.
Внески в угоду розподілятимуть між собою ЄС, США, Велика Британія, Японія та Канада.
Нагадаємо, 8 травня Україна отримала четвертий транш від ЄС у €1 млрд у межах ініціативи ERA. Кошти підуть на бюджетні потреби.
Головне від The Page
Дякуємо, що підписалися на The Page.
Буде гаряче!
Раз на тиждень ми будемо відправляти вам найцікавіші редакційні матеріали.
Я погоджуюсь з політикою конфіденційності
Читайте також
Креатив як експортна стратегія: як українським компаніям виходити на інші ринки