Останніми роками в Україні чітко прослідковується тенденція, що люди переїжджають у села з великих міст, причому саме фінансово забезпечені люди. У різних блогах та медіа можна знайти все більше прикладів з відбудовою старих хат, є і суспільні ініціативи, на кшталт проєкту «Спадщина UA». Марія Матушенко, дизайнерка інтер’єру, архітекторка, співзасновниця студії Znak Design, ділиться думкою, чому цей тренд набирає обертів, та розповідає про головні виклики й рішення щодо планування, матеріалів тощо, що допоможуть перетворити традиційні оселі на затишні й функціональні домівки.
Чому люди хочуть жити у старих сільських хатах
Причини цієї тенденції комплексні: пандемія, поширення дистанційної роботи, втома від міст і зростання потреби бути ближче до природи, але й не тільки це. Я вважаю, що також значну роль відіграє зміна цінностей у порівнянні зі старшими поколіннями: молодь більш тяжіє не до зовнішнього престижу, а до особистого комфорту, мобільності та мінімалізму. І війна ще більш посилила ці процеси, показавши, як швидко можна втратити матеріальні блага.
Крім цього, зростає цікавість до сільського життя на фоні щирого інтересу до української культури, її коренів. Воно стає для багатьох способом реалізувати себе, бути відповідальним і робити реальні зміни на рівні громади, що складно у великих містах. Це показує, як радянська культура відчуження поступається місцем усвідомленню, що людина — це частина держави, а не її «кормова база». Також люди знаходять у селі нові бізнес-можливості — від тваринництва до вирощування культур.
Можна сказати, що ми спостерігаємо початок соціального експерименту. Цим проєктам не більше 10 років, і поки важко сказати, чи витримають люди виклики сільського життя. Час покаже, чи збережеться ця тенденція, але зараз вона надихає і відкриває нові перспективи.
Загалом попит на архітектурні та дизайнерські послуги у сфері відновлення старих сільських будинків поки залишається невеликим. Більшість людей зосереджуються на розв'язанні базових інженерних питань: водопостачання, каналізації, впорядкування побуту. Саму хату можливо купити за $5-7 тисяч (авжеж і більше, ціни дуже залежать від локації та стану будівлі), проте подальші вкладення можуть бути у 2+ рази більше. На які ж ключові речі потрібно звернути увагу при створенні комфортних умов для життя у таких просторах?
Джерело: Телеграм-канал проєкту Спадщина UA, хата після реконструкції
Перепланування в сільських хатах майже неможливе
Насправді сільська хата — це настільки технологічна і продумана конструкція, перевірена століттями, що в ній немає нічого зайвого. Перепланування в ній майже неможливе, оскільки всі стіни є несучими й утримують балки, а одна з них — це пічка. Можна зробити лише косметичні зміни, наприклад, облаштувати кухню або додати ванну чи туалет, але серйозно модифікувати простір дуже складно. У таких випадках легше зруйнувати стару будівлю і побудувати нову.
Джерело: Телеграм-канал проєкту Спадщина UA, хата до реконструкції
Зазвичай всі кімнати в хатах, окрім крайніх, прохідні. На перший погляд, це може здатися мінусом, проте це вирішується тим, що крайня кімната стає спальнею, а для решти кімнат приватність не є такою критичною. Слід врахувати, що зараз тенденція великих будинків для родин з декількох поколінь втрачає актуальність, вони живуть окремо і маленький будинок є для цього більш зручним, затишним та оптимальним.
Коли заїжджаєш у хату, важливо зробити всі інженерні комунікації сучасними. Наприклад, не вигрібну яму з незабетонованим дном, а септик із кількома колодязями. Це дозволяє очищувати стоки завдяки спеціальним бактеріям, а не просто забруднювати ґрунт і воду. Міський стиль експлуатації потребує більш продуманих рішень, інакше швидко виникнуть проблеми з екологією.
Потрібно одразу думати, як зимувати
Ну, якщо зовсім по-простому, то чим товстіші стіни, тим тепліший будинок взимку й прохолодніший влітку. Автентично українським хатам притаманна багатошаровість матеріалів, найчастіше це колоди, оббиті дерев’яною дранкою з двох боків і замазані декількома шарами глини з соломою. Така комбінація забезпечує теплоефективність.
Після того як ви придбали хату, обов’язково потрібно звернутися до професійного пічника. Він має перевірити стан пічок, переконатися, що вони не мають тріщин і є безпечними. Можливо, частину грубок варто буде прибрати, якщо їх багато і є можливість зробити комбіноване опалення, бо вони займають багато місця. Також важливо проінспектувати димар: перевірити його стан на даху, горищі та у місцях стиків.
Неналежне використання пічок призводить до пожеж, саманні або дерев’яні хати згорають дуже швидко. Найчастіша помилка — це занадто сильно розтоплювати піч, від чого вона перегрівається, тріскається, і пожежа починається в стінах.
Джерело: Телеграм-канал проєкту Спадщина UA, хата після реконструкції
Тепле повітря завжди піднімається догори, тому горище треба утеплювати. У старих хатах використовували солому не тільки для саману — це був і утеплювач, і спосіб зберігати корм для худоби. Якщо утеплення вже в поганому стані, варто додати мінеральну вату або інші сучасні матеріали. Можна цікаво підійти до пошуку місць втрати тепла — за допомогою тепловізора.
Натуральні матеріали потребують особливої дбайливості
Порушення цілісності фундаменту найчастіше пов’язане із зсувами ґрунту, які можуть траплятися через відсутність водовідведення. Варто про це попіклуватись. Якщо ви виявите, що тріщина, наприклад, утворилась через те, що якийсь кут підмиває, то руйнування будинку цілком можна буде зупинити, поремонтувавши кут.
Старі хати є двох типів: ті, які зроблені на землі, з невеликим фундаментом, чи його відсутністю, і хати, які мають більш сучасний цегляний чи кам’яний фундамент. З останніми комфортніше: вони зазвичай сухі, бо відірвані від землі, їх легше утеплити і покращити гідроізоляцію. В хатах, що на землі, традиційно робили природну вентиляцію дерев’яної підлоги, залишаючи отвори у цоколі. Якщо ви плануєте жити з такою конструкцією, закладати ці щілини не варто, бо тоді підлога згниє. З мінусів, взимку через них втрачатиметься тепло. При заміні підлоги я б рекомендувала залишати дерево в «чистих» зонах, але в передпокої краще покласти плитку. Вона простіша у догляді, гігієнічна і практична, особливо якщо зробити підігрів.
Джерело: Телеграм-канал проєкту Спадщина UA, хата після реконструкції
Тепер щодо вікон. Замінити на пластикові — це дешево та надійно, але зустрічала багато випадків, що від цього відмовляються на користь дерев’яних, аби не порушувати автентичність архітектури з натуральних матеріалів. Якщо робити дерев’яні вікна, то варто пам’ятати, що їх бажано реставрувати раз на п’ять років. А гарним додатком до них можуть стати щільні штори до підлоги, які не лише додають естетики та затишку, а й створюють термозахист, затримуючи протяги. Таке просте рішення дійсно допомагає.
Джерело: Телеграм-канал проєкту Спадщина UA, хата після реконструкції
Як зовнішнє оздоблення зараз популярною є глиняна штукатурка, цінується неохайність її поверхні, природні форми — краса недосконалості. Це тренд, який допомагає людям відходити від прагнення до ідеальності. Адже раніше комфорт мав зовсім інше значення. Ми звикли до сучасних умов, тому варто адаптувати традиційне житло з розумінням цих змін, але й водночас з повагою до його історії.
Ну і звісно треба розуміти, що життя в селі — це про близькість до природи в різних проявах. Навіть якщо ви цього не хочете, гризуни, жучки й павуки житимуть поряд із вами. Це нормально для таких будівель, адже вони теж «екологічні», і краще до цього просто звикнути.
Коли вдумливо ставишся до старої хати, яку отримав у спадок або купив, починаєш розуміти, що кожна її частина має значення. Збереження таких деталей — це не лише про естетику, а й про повагу до культури та історії. Кожен шар фарби, кожен малюнок — це частина великої мозаїки нашої спадщини, яку важливо зберегти й передати далі.
