Упевнений, ви бачили, що українські ЗМІ заполонила новина: в країні дозволили будувати 150-метрові хмарочоси. За діючими раніше нормами максимальна висота, з якою можна було проєктувати висотні житлові та громадські будівлі, становила 100 м.
Давайте одразу визначимося: нові ДБН здебільшого стосуються громадських будівель висотою до 150 м. 150 м – це не 50 поверхів. Стандартна міжповерхова висота для подібних споруд, а часто це професійні бізнес-центри класу А, – 4-4,2 м. Відповідно, поділивши 150 м висоти на 4,2 м, отримаємо всього 35 поверхів.
Якщо втиснутися у 3,8-3,9 м – 39 поверхів. Тобто це точно не хмарочос, це якась обрізана структура. Сьогодні хмарочос – це все, що вище 300 м, а стандарт – 500 м і вище. Виходить, що тоді, як у всьому світі анонсовані об'єкти висотою в кілометр, ми обговорюємо цифри фактично на порядок нижче.
- Читайте також: Нарешті в Києві подорожчає парковка
Звичайно, раніше теж можна було зводити висотні будівлі. Попередні ДБН регламентували споруди до 100 м, а все, що вище, будувалося за індивідуальними технічними умовами на проєктування.
У Києві є драбина, яка досягає 70+ м, але вона настільки страшна й нестійка, що евакуювати з її допомогою людей не так-то просто.
Так, у нас з'являлися хмарочоси українського зразка. Це була складна, марудна і заморочена процедура, оскільки більшість експертів, які виступали в цьому процесі з боку держави, просто не були готові до таких речей – вони не розуміли ні технологію, ні саму суть висотних будівель подібного рівня. Відповідно переконувати їх у чомусь було дуже складно. Саме тому кількість висотних будівель у Києві можна перерахувати по пальцях.
Здається, тільки лінивий ще не обговорював, що ж робити, якщо у «хмарочосі» виникне пожежа. Важливо розуміти, що ніхто не гасить пожежу з драбини на позначці 200 або 300 м. Хмарочос проєктується таким чином, аби під час пожежі будівля впродовж кількох годин була конструктивно стійкою і безпечною.
- Читайте також: Як змінюються підходи до створення житла
Тобто людина, яка знаходиться в такій будівлі, могла б спокійно спуститися евакуаційними сходами вниз і вийти на вулицю. Крім того, під час пожежі спрацьовують автоматичні системи димовидалення та пожежогасіння.
У Києві є драбина, яка досягає 70+ м, але вона настільки страшна й нестійка, що евакуювати з її допомогою людей не так-то просто і безпечно. Однак перші 50 м у першому пожежному відсіку будівлі для Києва є абсолютно прогнозованою оцінкою.
Дійсно, в найближчому доступі потрібно буде створювати окремі підрозділи, які вмітимуть працювати з такими будівлями. Світ розвивається, зупинятися через те, що хтось до цього не готовий, не можна. Якщо не готові — потрібно вчитися. У всьому світі такі будинки будуються вже десятиліттями. Чому ж ми не можемо?
Ринок поки жодним чином не відреагував на нову норму. Ті, хто вміє і має можливість будувати висотні будівлі, хочуть будувати 200 м. Ті, хто не вміє, навіть з дозволом не підуть у такі проєкти, бо для них це дорого і складно. Знову ж таки ця норма стосується тільки громадських будівель до 150 м – житло залишається в стандартних відмітках до 73,5-100 м.
- Читайте також: Чого від нової влади чекає будівельна галузь
Хочу ще раз наголосити: 150 м – це не хмарочос. Я брав участь в обговоренні цих ДБН особисто, і, на жаль, це було схоже на профанацію – розробник абсолютно не розумів, про що він говорить. На зустрічі були забудовники, для яких такі позначки є стандартними – вони просили і доводили, що в Україні можна спокійно дозволити 200 м, але в підсумку зійшлися на 150 м.
Ті, хто вміє і має можливість будувати висотні будівлі, хочуть будувати 200 м.
Будівництво висотних будівель – це пряма відповідь на економічні показники.
Тому чим краще себе почуває економіка, чим більше вільних грошей, тим більша ймовірність того, що в Києві почнуть з'являтися проєкти висотних будівель, які за українськими мірками можна буде назвати хмарочосами.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора