Україна приєдналася до країн, які будуть наповнювати платформу WIPO ALERT для протидії роботі вебсайтів, на яких порушуються права інтелектуальної власності.
Що таке і як працює WIPO ALERT
WIPO ALERT — це онлайн-платформа Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), за допомогою якої національні органи різних держав можуть розміщувати й оновлювати списки веб-сайтів, на яких порушується авторські та суміжні права. в усіх країнах світу, включно із сайтами іншими мовами.
Основу для цієї процедури було закладено із прийняттям у 2023 році змін до Закону України «Про рекламу», але механізм реалізації вказаної процедури мав визначатись на рівні наказу Мінекономіки «Про затвердження Порядку формування та ведення національного переліку вебсайтів, що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності», який набрав чинності лише з 21.03.2024 р.
Що треба для того, щоб веб-сайт був включений до бази даних WIPO Alert від України?
Правовласник має звернутися за встановленим у Порядку зразком до Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ).
Якщо не зупинятись на юридичних тонкощах формальних вимог до звернення, правоволоділець повинен довести два фактори:
У нього є права інтелектуальної власності на об’єкт, який протиправно поширюється на «піратському» вебсайті та власник «піратського» веб-сайту протягом останніх 365 днів вчинив:
- три і більше порушень прав інтелектуальної власності, які не було усунуто власником веб-сайту станом на дату подання такого звернення (тобто має бути рішення суду, яке набрало законної сили. – Прим.), або
- два і більше зафіксованих порушень прав інтелектуальної власності в межах процедури Notice and Takedown — Порядку припинення порушень авторського права і суміжних прав з використанням мережі Інтернет згідно зі ст. 56 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
УКРНОІВІ протягом 30 календарних днів розглядає звернення та приймає висновок про наявність підстав для включення вебсайту до національного переліку або про відсутність підстав для включення вебсайту до національного переліку, або ж надсилає правовласнику запити щодо уточнення поданої ним інформації. На підставі висновку УКРНОІВІ про наявність підстав для включення вебсайту до національного переліку Мінекономіки протягом 30 календарних днів з дати отримання від УКРНОІВІ копії висновку вносить відомості про відповідний вебсайт до національного переліку та оприлюднює їх на офіційному вебсайті Мінекономіки, а також розміщує відомості з національного переліку на ресурсі (платформі) Всесвітньої організації інтелектуальної власності WIPO ALERT.
Тобто, якщо всі формальні вимоги дотримані, від звернення правовласника до УКРНОІВІ і до включення «піратського» вебсайту до бази даних WIPO ALERT має пройти до 60 календарних днів.
Для чого це робити та які наслідки включення вебсайту до бази WIPO ALERT?
Згідно з положеннями Закону України «Про рекламу», зокрема забороняється розміщення реклами в мережі інтернет на веб-сайті, інтернет-адреса (доменне ім’я, уніфікований локатор ресурсу (URL) або адреса інтернет-протоколу) якого відповідно до відомостей Всесвітньої організації інтелектуальної власності включена від України (виділено автором) до національного переліку веб-сайтів, що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності.
Недотримання цих норм тягне за собою настання відповідальності рекламодавців та розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу.
В підсумку
Якщо на «піратському» онлайн-кінотеатрі, що включений від України до бази даних WIPO ALERT, буде розміщуватись, скажімо, реклама українського онлайн-казино чи певного товару, Держпродспоживслужба України матиме всі підстави «карати гривнею» в дохід бюджету не власників вебсайтів, які досить часто до України не мають жодного відношення чи взагалі є невідомими, а власне рекламодавців. Крім того, з «оштрафованими» рекламодавцями можуть у подальшому відмовитися співпрацювати легальні суб’єкти в сфері медіа через «токсичність» чи невідповідність таких рекламодавців внутрішнім комплаєнс-вимогам медіа.
Зрештою, це має підвищити рівень культури споживання контенту і поваги до прав інтелектуальної власності не тільки рекламодавців, а й кінцевих користувачів, адже основним доходом «піратських» онлайн-кінотеатрів та інших веб-сайтів, на яких порушуються права інтелектуальної власності, є доходи від реклами. Відсутність чи суттєве зменшення надходжень від реклами має призвести до нерентабельності технічної підтримки вказаних вебсайтів та їх «природного» закриття.
Читайте також
