Російська агресія проти України, горе і страждання наших громадян не стали «червоним світлом» для шахраїв різних мастей, які продовжують ошукувати українців навіть у часи війни. Мало того, із запровадженням воєнного стану в Україні з’явилися нові сценарії шахрайств. Як не стати жертвою шахраїв у ці нелегкі часи — розповідає начальниця управління зі зв’язків з громадськістю та фінансової обізнаності департаменту комунікацій Національного банку України Леся Войтицька.
Сценарій 1. «Евакуаційні перевезення громадян»
Під виглядом евакуаційних перевезень громадян шахраї просять передоплату на картку, однак взятих на себе зобов'язань не виконують і просто зникають.
Як не потрапити на гачок шахрая?
Купуйте квитки на потяги чи автобуси лише на офіційних онлайн-ресурсах. У разі перевезень приватними авто незнайомими особами наполягайте на передоплаті готівкою в момент відправлення, не перераховуйте їм кошти авансом.
Також трапляються випадки, коли шахраї телефонують та вимагають гроші за інформацію про місцезнаходження рідних, яких розшукують.
Сценарій 2. «Фейкові оголошення про оренду житла»
Шахраї публікують фейкові оголошення про готовність здати в оренду переселенцям квартири у безпечних регіонах і просять внести передоплату на картку, а після отримання коштів відключають відповідний номер.
Як не потрапити на гачок шахрая?
Намагайтеся перевірити таких «надавачів послуг» кількома способами. Якщо у місті, де ви плануєте орендувати житло, у вас є знайомі, попросіть їх особисто перевірити житло за адресою та за можливості познайомитися із орендодавцями.
Крім того, спробуйте «забронювати» квартиру з обіцянкою переказати кошти найближчим часом, а потім зателефонувати з цим же проханням з різних номерів. Якщо вам навіть не згадають в розмові, що в них вже є «бронь», велика ймовірність, що це шахраї.
Сценарій 3. «Фейковий збір коштів на допомогу»
Шахраї роблять фейкові оголошення зі збору грошей на лікування дітей, які нібито постраждали від військової агресії. Є випадки, коли шахраї знаходять фото потерпілих людей в інтернеті і збирають гроші на допомогу «постраждалим». Створюють фішингові (шахрайські) сайти, які схожі на сайти справжніх благодійних фондів, де нібито можна переказати кошти на підтримку Збройних сил України.
Як не потрапити на гачок шахрая?
Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та де вводите свої персональні дані.
Якщо ви отримали посилання на сайт благодійного фонду в месенджері, SMS чи на e-mail або побачили відповідне посилання в публікації в соціальних мережах не від офіційного джерела, не переходьте за посиланням. Краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
Сценарій 4. «Фейкові розсилки від імені Національного банку»
Шахраї роблять розсилку електронних листів, у яких нібито від імені Національного банку українців просять переказати кошти на допомогу ЗСУ. Для переказу коштів зазначено посилання на криптогаманець. Якщо спробувати надіслати відповідь на цей лист, то можна побачити електронну адресу з розширенням @bank.gov.ua. На сьогодні зафіксовано дві такі фейкові адреси: [email protected] та [email protected]
Як не потрапити на гачок шахрая?
Національний банк не розсилає електронні листи громадянам, тим паче із закликом допомагати ЗСУ, не збирає кошти у криптогаманці. Якщо вам потрапив такий лист, просто видаліть його.
Сценарій 5. «Фейкові SMS-розсилки про грошову допомогу в межах єПідтримки»
Шахраї розсилають SMS-повідомлення про грошову допомогу із текстом «Vam narahovano Groshova dopomoga PB24 6 500. Zarahuvatu…» і далі йде посилання.
Як не потрапити на гачок шахрая?
Не переходьте за посиланням!
Якщо ви замовляли послугу отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 6500 грн через застосунок «Дія», очікуйте сповіщення про нарахування грошей у застосунку того банку, клієнтом якого ви є. Сповіщення про нарахування грошей не містить жодних посилань, а лише текстову інформацію.
Сценарій 6. «Злам сторінки в соціальних мережах»
Шахраї зламують сторінки в соціальних мережах, наприклад, в Facebook. Аферисти роблять публікацію на сторінці її власника та від його імені просять фінансової допомоги на покупку амуніції у зв’язку з відбуттям на фронт.
Перш ніж надсилати гроші:
Запитайте друга про те, що можете знати тільки він і ви. Таке питання одразу викриє шахрая.
Перетелефонуйте другу за номером, який ви точно знаєте, а не на той, що вказаний на сторінці в соціальних мережах. Бо, якщо шахрай зламав сторінку, то міг змінити номер телефону в профілі жертви.
Сценарій 7. «Фейкові оголошення про продаж військової амуніції»
Є випадки, коли шахраї розміщують в інтернеті оголошення щодо продажу бронежилетів та інших товарів для військових. Отримавши передоплату, аферисти зникають.
Також є випадки, коли серед продавців є шахраї, які продають браковані бронежилети, що не захищають бійців від куль.
Для придбання товарів для наших військових користуйтесь послугами перевірених продавців.
Сценарій 8. «Продаж неіснуючих товарів в інтернеті»
В окремих регіонах, звільнених від окупантів, українці повертаються до своїх домівок, намагаючись відновити колишнє життя. Разом з цим повертаються схеми шахрайств, які були найпоширенішими до війни.
Під маскою продавців, шахраї «продають» товари, на які зараз є великий попит та яких не вистачає на полицях магазинів. Зокрема, серед таких товарів є і корм для тварин.
Які можуть бути варіанти реалізації цієї схеми?
Шахраї можуть створювати фейкові інтернет-магазини або розміщувати відповідні оголошення на платформі онлайн-оголошень.
Аферисти переконують здійснити передоплату за товар, а потім зникають. Також шахраї можуть надсилати фішингові посилання для сплати.
Після того, як людина переходить за фішинговим посиланням та здійснює оплату, шахраї дізнаються секретні банківські реквізити та привласнють гроші на рахунках покупців.
Про правила безпечних онлайн-покупок читайте за посиланням.
Про випадки ймовірного шахрайства повідомляйте Кіберполіцію за адресою [email protected]
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
