У Верховній Раді очікують, що вже протягом перших трьох місяців 2025-го ринок криптовалюти легалізують. Принаймні, такий прогноз дає голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев. Якою буде врегульована індустрія віртуальних активів та за якими правилами гратимуть гравці? Давайте розбиратись.
Новий закон: коли і як?
За словами Гетманцева, робоча група вже завершує підготовку законопроєкту, який повинен врегулювати діяльність у сфері криптовалют. Текст закону представлять після Нового року, а перше читання чекають вже на початку 2025-го. Водночас тривають перемовини між активними гравцями ринку та потенційним майбутнім регулятором — Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Це регулярні криптоворкшопи, де розробляють ефективні рішення, які гратимуть на руку обидвом сторонам. Основна мета — створити прозорі правила для індустрії віртуальних активів, що відповідають європейським стандартам і враховують інтереси всіх учасників.
І держава, і представники індустрії прагнуть вивести ринок із «сірої» зони, забезпечити зрозумілі та ефективні правила оподаткування, правовий захист інвесторів, контроль за можливим відмиванням грошей, відповідність європейському регулюванню. До того ж потрібно чітко визначити, як класифікувати різні цифрові активи, встановити правила володіння та передачі прав на них, а також зрозуміти, як діяти в ситуаціях, коли такі активи конфіскувати або розподіляти. Наприклад, у разі банкрутства або в рамках кримінального провадження.
У сфері AML (боротьби з відмиванням коштів) важливо створити дієві механізми для перевірки криптогаманців і транзакцій з дотриманням міжнародних стандартів. Зокрема, запровадити Travel Rule, щоб моніторити перекази.
Щодо податків, завдання полягає в тому, щоб остаточно визначити базу та ставку оподаткування доходів фізичних осіб і бізнесу від операцій з криптоактивами. Зокрема, правила оподаткування операцій з відчуження віртуальних активів (далі — ВА) за фіат, обміну ВА на ВА, обміну ВА на товари і послуги реального світу, доходів від майнінгу, стейкінгу тощо.
Розробити новий законопроєкт планують уже до кінця року, ухвалити в 2025-му та запровадити нові правила з 2026 року. За повідомленням пана Гетманцева, робоча група планує запропонувати як регулятора ринку Нацбанк замість НКЦПФР. Мовляв, ті «не впорались» із завданням.
Що відбувається на ринку
Що стосується ситуації всередині ринку, то через відсутність зареєстрованих в Україні криптобірж та валютні обмеження НБУ наразі не має можливості легально купувати криптовалюту за гривню. Операції P2P обмежені 150 тис. грн на місяць. До того ж немає надійного місця для безпечного зберігання крипти в межах країни. Знову ж таки, через відсутність регульованого українського кастодіалу. А валовий дохід від будь-яких операцій з криптоактивами оподатковується за загальною ставкою 18% плюс ВЗ, який з 1 грудня складає 5%.
Проблема ускладнюється відсутністю політичної волі врегулювати ситуацію, оскільки багато зацікавлених осіб отримують значну вигоду від нинішньої «регуляторної невизначеності» — одні криптообмінники чого варті. Розв'язання ключових питань, як-от створення національного сервісу для безпечного зберігання ВА, авторизація іноземних провайдерів криптопослуг, впровадження амністії на певний перехідний період для переведення «чистих» активів із тіньового обігу та розвиток іншої необхідної інфраструктури для роботи з криптовалютами суттєво сприяли б розвитку ринку. Відповідно, значно підтримали б економіку країни.
Оподаткування: без пільг, але вигідніше?
Як зазначають у податковому комітеті, нова система оподаткування криптовалют базуватиметься на моделі оподаткування цінних паперів. Це означає, що податки стягуватимуть лише з прибутку, отриманого при конвертації криптовалют у традиційну валюту (фіат). Для учасників ринку це значне полегшення у порівнянні з чинною системою, яка передбачає оподаткування всього доходу, без урахування витрат, і включно з операціями обміну на товари чи послуги.
Нагадаю, що наразі є два підходи до оподаткування криптовалюти в Україні. Перший — це стандартний підхід, де криптодоходи оподатковуються за ставкою 18%, плюс військовий збір. Його пропонує Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Другий підхід пропонують у Міністерстві цифрової трансформації. Він більш гнучкий та передбачає старт оподаткування з меншої ставки: 5% у перші три роки, потім 9% і лише через кілька років — стандартні 18%. Для бізнесу пропонують 18% на прибуток або 9%, якщо компанія працює за спеціальними умовами в рамках «Дія.City».
Чому регулювання крипторинку на часі
- Стабільність індустрії: встановлення прозорих правил допоможе Україні інтегруватися у глобальний ринок цифрових активів, а це особливо важливо у контексті євроінтеграції.
- Боротьба з «тіньовим» ринком: легалізація сприятиме детінізації ринку та створенню нових можливостей для залучення інвестицій.
Легалізація криптовалютного ринку в Україні — це довгоочікуваний крок, який сприятиме розвитку інноваційних технологій і залученню капіталу. Хоча пільгових умов оподаткування очікувати не варто, нова модель значно вигідніша для учасників ринку, ніж нинішні правила.
У 2025 році Україна може стати більш привабливою для криптовалютних інвесторів та підприємців, якщо законодавці зможуть знайти баланс між вимогами європейських партнерів і реаліями локального ринку.