Розвиток ринку відновлюваної енергетики в Україні є не просто актуальним трендом, а й відповіддю на стратегічні виклики. З одного боку, це реакція на загрози, пов’язані з війною та пошкодженням критичної інфраструктури. З іншого – системна трансформація енергетичного сектору, яка дозволяє дивитися в майбутнє із більшим оптимізмом.
Проте разом зі зростанням інтересу до відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) зростає і перелік проблем, які потребують нагального вирішення.
Потужності зростають, але не без труднощів
У 2024 році темпи встановлення сонячних електростанцій в Україні фактично подвоїлися. ТОП-25 компаній-інсталяторів сумарно ввели в експлуатацію в Україні та за її межами понад 700 МВт потужностей СЕС.
До цього рейтингу увійшло й «ЕНЕРГО-ПЛЮС», яке за підсумками року додало до загальної генерації декілька фотовольтаїчних об’єктів загальною встановленою потужністю 152 кВт. Це не найбільші цифри порівняно з багатьма нашими колегами, але для нас – це важлива частина стратегії енергетичної самостійності наших клієнтів.
Вказане зростання підтверджує, що попри війну, енергетичну кризу та логістичні проблеми, бізнес і приватні споживачі активно інвестують у сонячну енергетику. Це не лише економічно доцільно, а й логічно з огляду на пошкоджену централізовану інфраструктуру.
Встановлення власних СЕС дозволяє підприємствам скорочувати витрати, зменшувати залежність від графіків відключень та підвищувати стабільність своєї роботи.
У цьому контексті показовий приклад – запуск першої СЕС мережею METRO в Україні. Об’єкт у Вінниці на 880 кВт забезпечує до 30% споживання торгівельного центру. Компанія вже планує масштабувати досвід шляхом інсталяції сонячних станцій у магазинах Львова та Івано-Франківська і довести загальну генерацію до 3 МВт.
Така динаміка яскраво свідчить: для великого бізнесу зелена енергетика стає частиною енергетичної стратегії.
Сонце і вітер: не лише про СЕС
Хоча саме сонячна енергетика сьогодні домінує за кількістю нових об’єктів (75% усіх ВДЕ в Україні), вітрова генерація теж активно розвивається.
У Кіровоградській області розпочато будівництво вітропарку потужністю 93 МВт. Його реалізує компанія ETG за фінансування Укргазбанку, ЄБРР та МФК.
Першу чергу проєкту вже профінансовано на 26 млн євро. У майбутньому він покриватиме потреби тисяч споживачів і суттєво знизить викиди СО₂.
Такі об'єкти – це не лише інвестиції у виробництво «чистої» енергії. Це вклад у регіональний розвиток, зайнятість, підвищення енергобезпеки.
Енергоефективність стає стандартом
З 1 квітня 2025 року в Україні набрали чинності вимоги до сертифікації будівель за стандартом НЗЕБ (near zero energy buildings).
Це означає, що проєкти нових будівель можуть бути сертифіковані за європейським зразком як енергоефективні.
Хоча стандарт поки що не є обов’язковим, він відкриває можливість підвищення економічної ефективності об’єктів та зниження витрат на комунальні послуги. Для ринку ВДЕ це створює додатковий попит на локальну генерацію – зокрема, на дахові СЕС та акумуляторні системи.
Бізнес обирає незалежність
Серед трендів 2025 року – інтерес бізнесу до власної генерації. Як показують приклади LogicPower, встановлення СЕС потужністю 30 кВт дозволяє скоротити витрати автомийки на 70% і окупається за два роки. Це не лише економія – це питання енергонезалежності, стабільності та конкурентоспроможності.
Аналогічні проєкти дедалі частіше реалізуються в логістиці, агросекторі, на промислових об’єктах. Попит на акумуляторні рішення стрімко зростає. Це свідчить про зміну парадигми – підприємства більше не хочуть бути просто «споживачами».
Аграрії теж на шляху трансформації
Зелена енергетика проникає і в агросектор. Впровадження СЕС, біогазових установок, систем енергозбереження – вже не виняток, а дедалі частіше правило.
Такі технології дозволяють не лише знизити витрати, а й відповідати вимогам європейських ринків, де екологічність продукції стає стандартом.
Агробізнес бачить у зеленій трансформації можливість, а не лише тиск. Звісно, що проблеми залишаються (від нестачі фінансування до кадрового голоду), однак рух уже почався.
Нові виклики – стара бюрократія
Попри позитивні зрушення, є низка системних проблем, які уповільнюють «зелений перехід». Однією з головних є питання землі.
Сьогодні велика кількість проєктів заблоковані через неможливість змінити цільове призначення ділянок, де планувалося будівництво СЕС чи ВЕС.
Законопроєкт №12283 «Про внесення змін до деяких законів України щодо продовження термінів дії документів з планування територій» міг би вирішити ситуацію, дозволивши враховувати чинні схеми планування територій замість обов’язкового їх перегляду. За оцінками профільних асоціацій, це розблокує будівництво 4-6 ГВт нових потужностей у найближчі три роки.
Втім, законопроєкт поки очікує другого читання у Верховній Раді. Тож наразі ситуація залишається невизначеною, а інвестори змушені чекати.
Ще одна проблема – низька прогнозованість регуляторної політики. Наприклад, у жовтні 2024 року було проведено «зелені аукціони», однак із запланованих 110 МВт було розіграно лише 0,99 МВт.
Причини фактичного провалу аукціонів – низькі тарифи, відсутність гарантій та небажання інвесторів співпрацювати з держпідприємствами, які мають негативну історію платежів.
Фінансовий борг як гальмо розвитку
Одним з болючих питань розвитку зеленої енергетики залишається те, що за останні роки ринок ВДЕ накопичив значні борги.
За офіційними даними ДП «Гарантований покупець», станом на початок 2025 року заборгованість перед виробниками зеленої електроенергії становила 22,3 млрд грн. Хоча порівняно з серпнем 2024 року вона зменшилася на 37%, борговий тягар залишається серйозною проблемою.
Причиною цієї ситуації є хронічне недофінансування тарифу НЕК «Укренерго» у частині, яка спрямовується на розвиток ВДЕ. Це сталося через те, що парламент не закладав у бюджет кошти на покриття відповідної частини витрат.
Як наслідок – борги «Укренерго» перед «Гарпоком» автоматично стали боргами перед інвесторами. Вочевидь, без належного фінансового підґрунтя складно говорити про масштабні інвестиції в нові проєкти.
Час діяти
Але слід усвідомлювати, що українська відновлювана енергетика – це не абстрактне «завтра». Це вже сьогодні: з проєктами, викликами, проривами і помилками.
І саме сьогодні маємо закладати фундамент, щоб галузь стала потужною опорою економіки:
- Повністю погасити борги перед інвесторами.
- Спростити земельне законодавство для запуску нових проєктів.
- Надати державні стимули – гранти, податкові пільги, гарантії.
- Створити спеціалізований державний орган з підтримки ВДЕ.
- Заохочувати державно-приватні партнерства.
- Посилити співпрацю між бізнесом, освітою та наукою.
Тож потрібна співпраця бізнесу, держави, науки й місцевих громад. Потрібні чіткі правила, гарантовані зобов’язання і чесна конкуренція.
А головне – потрібна віра в те, що навіть у найважчі часи ми здатні створювати стійкі, ефективні та сучасні енергетичні рішення.
Читайте також
