На зустрічі з бізнесом 20 червня президент України Володимир Зеленський заявив про необхідність приєднання України до Єдиного цифрового ринку ЄС протягом п’яти років.
«Приєднатися до європейського Digital Single Market – ще одне наше завдання на п’ять років», – сказав Зеленський.
Ну ось. Доведеться президенту розкрити страшну таємницю – у 2015 році Україна разом з іншими країнами Східно-Європейського партнерства (Вірменія, Азербайджан, Білорусія, Грузія, і Молдова) на першій міністерській зустрічі в Люксембурзі приєдналася до єдиного Цифрового Ринку Європи і підписала відповідний Меморандум про розвиток цифрової економіки.
Тоді міністр економіки Абромавічус делегував мені представляти Україну. І крім Меморандуму, Україна вийшла з ініціативою приєднатися до європейської програми Roaming Like At Home – «роумінг як вдома».
З цієї заяви України почалася спільно з ЄС розробка програми щодо поступового зниження ставок інтерконекту для мобільних операторів, і НКРЗІ зараз активно впроваджує цю програму.
З 2015 року Україна активно брала участь у всіх заходах DSM, організованих Єврокомісією, і за результатами цього була розроблена Digital Economy Road map, неодноразово презентована в Єврокомісії.
Минулого року в рамках реалізації програм DSM для країн Східно-Європейського Партнерства (СЄП) був проведений тендер, і Єврокомісія виділила €12 млн на реалізацію законів та проектів у сфері цифрової економіки.
Буквально місяць тому, 22 травня 2019 року, офіційно був анонсований старт програми EU4Digital. Ініціатива EU4Digital – це новий брендинг ініціативи DSM EaP, Digital Single Markets of Eestern Partnetship Program, яка стартувала в ЄС у 2014 році.
Суть ініціативи EU4Digital – залучення країн СЄП до єдиного цифрового простору Євросоюзу за допомогою гармонізації законодавства, стандартизації цифрових ідентифікаторів та впровадження спільних проектів у цифровій сфері, і як результат – розвиток цифрової економіки в цих країнах.
Програма включає в себе 6 основних напрямків: норми і законодавство для телекомунікацій, Інновації в ІКТ, Довірчі послуги, eTrade, eSkills і eHealth.
Всі модулі й проекти детально висвітлені тут.
Що таке «переваги Єдиного цифрового ринку»?
Переваги Єдиного цифрового ринку – це використання цифрових продуктів і послуг без кордонів. Тобто єдині стандарти цифрових ідентифікаторів для населення в різних державах, єдині технологічні та юридичні правила використання і «поведінки» в цифрових просторах. Це єдині правила захисту персональних даних та гармонізація законодавства щодо відповідальності сторін, залучених до процесу збору, надання, процесингу, зберігання будь-яких цифрових даних і операцій.
Скільки і на що коштів надійде в Україну з виділених €12 млн?
Кошти, виділені Євросоюзом, будуть розподілені у відповідності до затверджених проектів для кожної країни, а також в залежності від кількості ресурсів, задіяних у проектах. Оскільки країни знаходяться на різних етапах з точки зору законодавства та різних етапах імплементації, то й зусилля будуть різними. На жаль, порівняно з усіма іншими країнами, наша держава практично в усьому знаходиться на останньому місці, тому і ресурсів знадобиться більше.
Головне, щоб вся ця робота не пішла нанівець, оскільки розробити проекти законів – це лише початок, а от прийняти та реалізувати – це найважливіша частина. І тут все буде залежати від складу нової Ради і нового Кабміну, їх кооперації з EU4Digital і евроделегацією з розробки, прийняття і впровадження цих законів, стратегій, планів, проектів кооперації.
Україна, підписавши Договір про Асоціацію з Європйським союзом, взяла на себе зобов’язання гармонізувати законодавство з правилами та нормами ЄС. Починаючи з 2014 року до Ради від депутатів було подано багато законопроектів, спрямованих на гармонізацію українського законодавства із європейським, і у КМУ є дорожня карта щодо імплементації європейських норм у наші законі. Але в цьому офіційному документі, на жаль, не зазначено жодного ПЗУ в області телекомунікацій.
Хоча в 2016 році від Держспецзв’язку надійшов на узгодження окремий план щодо гармонізації правил і норм з ЄС.
Що необхідно прийняти в першу чергу, оскільки це потрібно було зробити ще 4‑5 років тому?
Це закон про Електронні комунікації, закон про Технічну Нейтральність, а також змінити статус регулятора НКРЗІ, зробивши його незалежним від усіх вертикалей влади.
Крім законів, також необхідно розробити План розвитку широкосмугового доступу для України (National Broadband Plan), на підставі якого і ЦОВВи, і місцеві органи влади могли б планомірно і цілеспрямовано вирішувати завдання щодо усунення зон цифрової нерівності, або іншими словами – забезпечити ШСД інтернет в село.
Принципові й ментальні зміни – зробити право на інтернет базовим для громадян України. А що потрібно розробити і прийняти, якщо не говорити «про хвости», а говорити про розвиток цифрової економіки?
Наступний челендж звучить так: за умов подальшої цифрової трансформації країни та активізації цифрової економіки гостро постане питання кібербезпеки критичної інфраструктури. Заява президента Володимира Зеленського про те, що треба зробити «державу в смартфоні», вимагатиме професійних дій від держави щодо побудови цієї критичної інфраструктури, і відповідно постане питання про посилення кібербезпеки як для державних комунікацій, так і для цифрових послуг населенню України.
Тому вже зараз треба фокусуватися на наступних завданнях:
- Створення цілісної стратегії Інновацій та ІКТ як її частини. (Штучний Інтелект, AR/VR, квантові комп’ютери і т.д.).
- Створення фреймворку з кібербезпеки щодо імплементації в ЦОВВ – як для критичної інфраструктури, так і для населення.
- Розгляд кейзу побудови критичної національної інфраструктури на базі 5G національної мережі.
- І нарешті – створення ЦОВВ з професійними кадрами сфери телекомунікацій та ІТ, що відповідає за цифрову трансформацію та цифрову економіку в Україні.
Читайте також
