Фото: Edward Lich/Pixabay
У результаті вчинення злочину потерпілому в кримінальному провадженні може бути завдано як матеріальної, так і моральної шкоди.
Довести моральну шкоду на практиці завжди досить важко, адже це втрата немайнового характеру, яку треба висловити в грошовій формі, обґрунтувавши свою позицію належними й достатніми доказами.
Завдані моральні страждання обов’язково повинні мати причинний зв’язок безпосередньо з протиправним діянням.
На законодавчому рівні не встановлено конкретних орієнтирів для обчислення сум моральної шкоди, немає ані верхньої, ані нижньої межі такої суми, не передбачені способи визначення ступеня й розміру моральної шкоди.
Тому на практиці такі вимоги найчастіше або задовольняються судом частково, або взагалі не підлягають задоволенню, і суд відмовляє в цьому.
Відповідно до ст. 127 Кримінального кодексу України підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на відшкодування шкоди, завданої потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення на будь-якій стадії кримінального провадження.
Така шкода може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду подати цивільний позов.
Ст. 1167, 1168 Цивільного процесуального кодексу України встановлено підстави відповідальності за завдану моральну шкоду та порядок відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи.
Відповідно до сталої судової практики та ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від:
- характеру правопорушення;
- глибини фізичних і душевних страждань;
- погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їхньої реалізації;
- ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з огляду на інші обставини, які мають істотне значення.
Під час визначення розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Як отримати компенсацію моральної шкоди
У питанні стягнення моральної шкоди найважливіше — це достатня доказова база.
Необхідно добре подбати про можливі докази, залучити свідків (це можуть бути покази знайомих, друзів, колег тощо); звернутися за допомогою до психолога/психіатра (обов’язково збираючи консультативні висновки, виписки, документи, що підтверджують проходження реабілітації, рахунки від приватних психологів тощо).
Отже, якщо особі завдано моральної шкоди кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, вона має звернутися із цивільним позовом у кримінальному провадженні до початку судового розгляду.
У разі залишення цивільного позову без розгляду потрібно звернутися з позовною заявою до суду в порядку цивільного судочинства, але тут є певні строки.
У такої особи є шість місяців із дня набуття чинності судовим рішенням, яким позов було залишено без розгляду.
Необхідно також враховувати, що в разі стягнення компенсаційних виплат у межах кримінального провадження судовий збір не сплачується.
Позивачі в справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Якщо провести аналіз вироків суду, можна зробити висновок, що, ухвалюючи рішення про відшкодування моральної шкоди, суди враховують багато чинників, визначаючи розмір такої шкоди.
У питанні доведення наявності моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, необхідно завчасно зібрати й надати докази, що підтверджують зміну звичного способу життя потерпілого, факти страждань тощо.
Звертайте увагу на найменші дрібниці — як свідчить практика, безглузді помилки, нехтування очевидними фактами є найпоширенішими підставами, які призводять до відмови в задоволенні вимог.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора