Facebook Pixel

«Кримська платформа». Велика мета легкою не буває

Євген Магда
директор Інституту світової політики
Фото: УНІАН

Фото: УНІАН

Саміт «Кримської платформи» 23 серпня відбудеться, і має стати масштабною, на перший погляд, подією. Про його підсумки можна буде говорити після завершення, наразі відзначу, які аспекти викликають тривогу.

Говорити про повернення Криму та об’єднувати у цьому питанні представників міжнародної спільноти необхідно. До ініціативи Володимира Зеленського, яка прозвучала у вересні минулого року, Генеральна Асамблея ООН тричі підтверджувала невизнання окупації Криму, хоча результати не завжди були ідеальними. Проте свій голос «за» віддавали більше країн, ніж візьмуть участь у інавгураційному саміті «Кримської платформи».

Росія всерйоз протидіяла проведенню саміту, і я не став би виключати інформаційного удару просто напередодні його старту. Тривогу у цьому питанні викликають не лише візит Сергія Лаврова до окупованого Криму, а й кібератака на литовський МЗС, під час якої російські хакери могли б отримати вагомі для себе документи. Сподіваюсь, що переконати Лукашенка визнати Крим російським Кремлю не вдасться, попри його залежність від РФ.

Telegram Logo

Хоча представництво на саміті «Кримської платформи» буде доволі високим – президенти, прем’єри, міністри закордонних справ – є кілька тривожних моментів. Жодного лідера країн G-7 не буде, і питання тут не лише у підготовці до віртуального саміту про ситуацію в Афганістані. Очевидно, «Велика сімка» сваритися напряму з Росією намірів не має. Проігнорує саміт і Китай, попри численні реверанси українських офіційних осіб перед Пекіном. Представництво країн Азії та Африки взагалі буде практично непомітним, що прикро. Туреччина буде представлена на рівні міністра закордонних справ Мевлюта Чавушоглу, що непогано, але присутність Реджепа Ердогана була би кращою. Не буде представників Ізраїлю, Азербайджану, Вірменії, хоча з двома з цих країн Україна розвиває стратегічне партнерство.

Створення офісу «Кримської платформи», постійне нагадування про проблему варто оцінити позитивно. Проте без появи спеціального представника Державного департаменту США по Криму та аналогічного представника Генеральних секретарів НАТО та ООН говорити про реальне наближення деокупації півострова не випадає. Україна навряд чи має організаційні та фінансові ресурси, щоб постійно збирати саміти високого рівня, їй потрібні інституційні кроки. Сподіваюся, 23 серпня ми про них почуємо.

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі

Всі новини