Facebook Pixel

Гральний бізнес: чому треба одразу змінювати й Податковий кодекс

Андрій Астапов
Керуючий партнер ETERNA LAW

Серед питань у порядку денному парламенту цього тижня стоїть розгляд законопроєкту «Про держрегулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор».

Це основний законопроєкт, який покликаний дати друге дихання ринку азартних ігор в Україні, а також розв'язати безліч проблем, що накопичилися за весь період заборони гемблінгу з 2009 року.


Для держави в розрізі питання щодо легалізації азартних ігор разом із розв'язанням соціальної та регуляторної проблем не менш важливими залишаються питання щодо наповнення бюджету, створення нових робочих місць і залучення іноземних інвестицій.

Розв'язання цих проблем і отримання максимальної вигоди лежать не тільки в площині основного закону, який регулюватиме діяльність з організації азартних ігор і встановлюватиме розмір плати за відповідні ліцензії.

QuoteУ середньому в Європі ставка GGR становить 15%. Але її було встановлено вже тоді, коли ринок став на ноги.

Безумовно, рішення також лежить у площині змін до Податкового кодексу щодо оподаткування діяльності, яка пов'язана з азартними іграми.

Так, 17 червня 2020 року комітет ВР з питань фінансів і податків підтримав і рекомендував для ухвалення в першому читанні та в цілому законопроєкт 2713 – Д.

Він повинен змінити Податковий кодекс щодо оподаткування доходів від організації та проведення азартних ігор (далі – законопроєкт).

Це свідчить про те, що депутати профільного комітету розуміють важливість цього документа для запуску ринку азартних ігор в Україні.

Слід зазначити, що ухвалення цього законопроєкту є важливим кроком на шляху до запуску індустрії, ба більше, його має бути ухвалено разом з основним проєктом. Адже тільки такий підхід зможе забезпечити прозорі правила для запуску ринку.

Крім того, так ми зможемо показати іноземним інвесторам, які, до речі, серйозно зацікавлені у виході на український ринок, усі складові держрегулювання азартних ігор.

До ухвалення змін до Податкового кодексу, очевидно, не варто очікувати запуску ринку та реального входження інвесторів в Україну, а отже, і надходжень до бюджету.

QuoteНовий податок також виступить тригером для іноземних інвесторів.

Без чітких правил для іноземних інвесторів це буде якийсь «кіт у мішку», і вони не зможуть розрахувати фінансову модель розвитку свого бізнесу в Україні.

Для детальнішого розуміння питання, чому податкове законодавство потребує змін (Податковий кодекс частково регулює азартні ігри), його слід розглядати в комплексі з розміром плати за ліцензію.

Прикладом може служити досвід оподаткування сусідніх країн. У країнах ЄС використовується досить простий підхід: «дорогі» ліцензії – низькі податки або «дешеві» ліцензії – високі податки. Одночасно «дорогі» ліцензії та високі податки – це нонсенс.

Для порівняння: ліцензія на відкриття казино коштує:

  • у Польщі — близько 290 тис. євро, а ліцензія на право займатися букмекерською діяльністю – 18 тис. євро; водночас податок з обороту становить 12%;
  • Бельгія: ставка GGR – 11%, вартість ліцензії казино – 15 тис. євро, ліцензія для ігрових залів – 7,5 тис. євро;
  • Угорщина: ставка GGR – 15%; для відкриття казино необхідно лише сформувати капітал у розмірі 180 тис. євро та отримати дозвіл вартістю 16 євро, водночас плата за ліцензію відсутня.

У середньому в Європі ставка GGR становить 15%. Однак треба розуміти, що це та ставка, яку було встановлено вже тоді, коли ринок став на ноги.

До цього використовувалася ставка 5-7%, що стимулювала розвиток галузі. Наприклад, у Болгарії ставка податку GGR до 2013 року була 7%, і лише після того, як галузь розвинулася, її було збільшено до 15%.

Щодо України, то основним законопроєктом встановлено плату за ліцензії, які є одними з найдорожчих у світі, відповідно, необхідні відповідні зважені ставки GGR.

Ще однією проблемою для повноцінного запуску ринку та наповнення бюджету в межах запланованих показників (4,5 млрд грн за перший рік) є питання щодо адміністрування GGR.

Фактично це новий податок, який раніше ніколи не збирався. Що також виступить тригером для іноземних інвесторів, які навряд чи бажають, аби податкова навчалася його адмініструвати на їхньому бізнесі.

Можна відзначити роботу депутатів Ради, які, вочевидь, також розуміють цю проблему, адже законопроєкт передбачає перехідний період до 2024 року.

QuoteРеальний економічний ефект може перевершити всі очікування.

У цей період ставка податку GGR дорівнюватиме нулю, але ліцензійні платежі сплачуватимуться в трикратному розмірі.

Останнє дозволить ринку та податковим органам розібратися з адмініструванням GGR до моменту створення системи моніторингу, що покликана контролювати діяльність організаторів азартних ігор в онлайн-режимі.

Очевидно, така модель є найпрозорішою й вигідною для держави та ринку, адже дозволить запустити ринок, створити робочі місця та залучити іноземний капітал в економіку.

Водночас для інвесторів будуть створені прозорі умови та мінімізовані ризики зловживань з боку податкових органів.


Наостанок слід зазначити, що для реалізації величезного потенціалу ринку азартних ігор України та з метою залучення значних інвестицій зміни до податкового законодавства є ключовим фактором.

Якщо держава підійде до питання зважено, можна говорити про те, що сума надходжень, яку закладено в держбюджет на 2020 рік, є, найімовірніше, песимістичним прогнозом. Реальний економічний ефект може перевершити всі очікування.

Подякувати 🎉
The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора