Постачальники медичного обладнання в Україні б’ють на сполох – в умовах війни їхні бізнес-рішення дедалі частіше трактуються правоохоронцями як правопорушення. Під час процедур закупівлі правоохоронці звертають увагу не лише на можливі зловживання, а й на ціну обладнання. Це породжує ситуації, коли нормальна господарська діяльність потрапляє під підозру, а бізнес — під тиск.
У цій статті розглянемо реальні ситуації, які вже хвилюють постачальників в Україну медобладнання – сфери, що має критичне значення для української економіки під час війни.
Збільшення тиску правоохоронців – вся ланка постачання медичного обладнання під загрозою
З року в рік в Україні зростає кількість кримінальних проваджень, у фокусі яких опиняються публічні закупівлі медичного обладнання. Практика демонструє тенденцію правоохоронців до відкриття так званих «фактових проваджень» – кримінальних проваджень без конкретного підозрюваного, які розпочинаються фактично автоматично у зв’язку з черговою державною закупівлею. Під слідством опиняються всі учасники ланцюга постачання – від безпосередніх учасників тендерів (зазвичай українських компаній, що постачають імпортне обладнання) до офіційних дистриб’юторів (представництв закордонних виробників), які можуть навіть не брати участі у процедурі закупівлі, але реалізують продукцію на українському ринку. Тож у полі зору правоохоронців – всі учасники процесу.
Одним із випадків, що привертає увагу у відкритих джерелах, є кримінальне провадження, розпочате у жовтні 2023 року за підозрою у змові посадових осіб державної медичної установи та представників офіційного дистриб’ютора під час закупівлі двох одиниць дорогого медичного обладнання. На думку слідства, ціна закупівлі була нібито завищеною, що стало підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ще один приклад стосується серії кримінальних проваджень, в яких правоохоронці досліджують обставини закупівлі лікарнями медичного обладнання відомого бренду за нібито завищеними цінами. За даними відкритих джерел, одна з компаній-постачальників такого обладнання фігурує щонайменше у шести справах.
Відомо також про ще одне кримінальне провадження, пов’язане з постачанням одним із дистриб’юторів апаратів штучної вентиляції легень. Правоохоронці висловили сумніви щодо ціни поставки, оскільки продукція була придбана не безпосередньо у виробника, а через посередника. Також слідством вказувалося на зміну комплектації обладнання, що, на їхню думку, могло вплинути на загальну вартість закупівлі.
Ці приклади є показовими для розуміння того, як правоохоронна практика трансформується. Фокус уваги зміщується з безпосередніх учасників тендерів на всіх учасників ланцюга постачання, включно з офіційними дистриб’юторами. Маємо тенденцію до криміналізації звичайної господарської діяльності – особливо у випадках, коли підстава для підозри – виключно різниця в ціні. В таких випадках економічну обґрунтованість цін ніхто не аналізує. І в цьому суть проблеми.
Проблема ціноутворення: де закінчується прибуток і починається злочин?
Правоохоронні органи в Україні поступово сформували сталу модель оцінки закупівель. Якщо ціна, сплачена державним медзакладом, перевищує певний орієнтир, який слідчий вважає «ринковим», це автоматично викликає підозру у завищенні вартості та можливій корупційній змові. Зазвичай для порівняння використовується базова ціна виробника при імпорті обладнання в Україну або найдешевші аналоги, доступні на вітчизняному ринку. В розрахунок майже ніколи не беруться об’єктивні складові кінцевої ціни – технічні відмінності обладнання, логістичні витрати, митне оформлення, гарантійне обслуговування, навчання персоналу, інші адміністративні витрати постачальника чи його прибуток.
У фокусі залишається лише різниця в ціні, яку спрощено трактують як «надмірну націнку». Типова ситуація виглядає так: так зване аналітичне дослідження чи висновок спеціаліста фіксує ймовірну переплату, після чого призначаються товарознавча та економічна експертизи. Їх висновки, базовані на формальному порівнянні з умовною «ринковою» ціною, слугують доказом нібито завдання державі збитків.
В результаті звичайна господарська діяльність та вільне ціноутворення перетворюється на нібито злочинну схему. Націнка, що зазвичай є економічно обґрунтованим елементом ціни, трактується як «незаконне збагачення». При цьому слідство часто не досліджує всі обставини ціноутворення і залишає поза увагою ключовий момент – відсутність змови між учасниками закупівлі та будь-яких ознак корупції. Через це законослухняний бізнес може потрапити під кримінальне переслідування лише на підставі формального розриву між закупівельною вартістю та умовною «ціною виробника».
Ціноутворення в публічних закупівлях за законом
Варто чітко розрізняти реальну корупційну змову та звичайне ринкове ціноутворення. В Україні діє ринкова модель економіки, тож суб’єкти господарювання мають право самостійно формувати цінову політику. У більшості випадків на медичне обладнання не встановлено державного регулювання цін, а це означає, що тільки сам бізнес та конкуренція формують його остаточну вартість.
Водночас законодавство у сфері публічних закупівель покладає обов’язок обґрунтувати очікувану вартість предмета закупівлі саме на замовників. Зокрема, п. 2 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» зобов’язує їх дотримуватись принципів максимальної економії, ефективності та пропорційності. Однак ці вимоги не поширюються на учасників тендеру – виробників, дистриб’юторів чи інших постачальників. Вони, діючи в межах закону, продають продукцію з урахуванням витрат, логістики, валютних коливань, сервісу, гарантій, комерційних ризиків, очікуваного прибутку тощо.
Для реалізації зазначених принципів Міністерством економіки України було затверджено примірну методику визначення очікуваної вартості (наказ № 275 від 18.02.2020). Вона передбачає низку інструментів для аналізу ринку, які замовник повинен застосувати ще до оголошення тендеру. Зокрема, перед оголошенням тендеру замовник проводить моніторинг цін на ринку: враховуються комерційні пропозиції постачальників, ціни попередніх аналогічних закупівель, курсові коливання, вартість доставки та інші чинники.
Для прикладу, одним з методів є розрахунок очікуваної вартості методом порівняння ринкових цін. Цей метод дозволяє визначати вартість на підставі даних ринку, тобто загальнодоступної інформації про ціни, дані з отриманих цінових пропозицій та прайс-листів на момент вивчення ринку. Отримують цю інформацію через звичайний аналіз доступних джерел та спілкування з виробниками, офіційними представниками та дилерами, постачальниками конкретного товару. Це дозволяє замовнику обґрунтувати очікувану вартість плюс заохочує до відкритої комунікації з учасниками ринку. Заздалегідь отримані комерційні пропозиції не свідчать про змову чи спробу маніпуляції – навпаки, вони забезпечують об’єктивність і обґрунтованість закупівельних рішень.
Війна в Україні змушує медичні заклади прискоритися, щоб оперативно забезпечувати лікування військових і цивільних. Закупівля складного обладнання часто потребує швидкого реагування, тож залучення провідних виробників і дистриб’юторів до формування технічних вимог – це не ризик, а вимога часу.
Таким чином, перевищення фактичної ціни над очікуваною не є автоматичною ознакою порушення. Це лише свідчення ринку в динаміці, на який впливають об’єктивні фактори. І лише дослідження обставин, а не механічне порівняння із заздалегідь визначеним «орієнтиром», може дати підстави для юридичних висновків.
Суд проти формального підходу: прецеденти на користь бізнесу
Попри відносно невелику кількість обвинувальних вироків у справах щодо нібито завищення цін на медичне обладнання, наявна судова практика свідчить про активну слідчу діяльність у межах кримінальних проваджень за ст. 191 КК України.
Показовим у цьому контексті є кримінальне провадження № 42022100000000501 від 30.09.2022, в межах якого слідчий суддя скасував повідомлення про підозру, визнавши його необґрунтованим. Об’єктом розслідування стала публічна закупівля UA-2022-11-02-005367-a, за результатами якої 29 листопада 2022 року було укладено договір № 535 між КНП «Чернігівська центральна районна лікарня» та ТОВ «Артем медікал груп» на постачання комп’ютерного томографа Somatom go.Up вартістю 19 830 000 грн.
Сторона обвинувачення, спираючись на висновок приватного експерта, наполягала на тому, що ринкова вартість аналогічного обладнання не перевищує 13 млн грн. Відповідно, решта суми розцінювалась як «завищення» ціни та потенційні збитки. Однак суд поставив під сумнів юридичну коректність такої оцінки та її економічне підґрунтя. В ухвалі чітко наголошено на ключових принципах ринкової економіки, зокрема:
«Якщо когось не влаштовує запропонована ціна — слід обрати іншу пропозицію»,
«Підприємство є суб’єктом господарювання і функціонує з метою отримання прибутку».
Такий підхід підтверджує важливу правову позицію: наявність націнки або вища ціна за результатами тендеру не є автоматичним підтвердженням складу злочину. Без наявності доказів умислу, змови або зловживання йдеться лише про господарську діяльність у межах чинного законодавства.
Замість висновків
Справи щодо ймовірного завищення цін на медичне обладнання мають привертати увагу правоохоронних органів лише тоді, коли є чіткі ознаки змови, зловживання службовим становищем чи розтрати. Без цього будь-яке втручання в господарські відносини та переслідування постачальників за рівень ціни – це не боротьба з корупцією, а загроза принципам ринкової економіки.
В Україні відсутнє державне регулювання цін на медичне обладнання, і постачальники мають право формувати цінову політику з урахуванням витрат, ризиків, сервісу та прибутку. Закупівлі через систему Prozorro, навпаки, передбачають конкурентне середовище, у якому саме замовник відповідає за обґрунтованість очікуваної вартості. Комунікація між сторонами до оголошення тендеру є законною та необхідною – вона не може тлумачитись як корупція.
Практика порівняння закупівельних цін із цінами «на папері» без аналізу ринку, технічних характеристик, умов постачання і реальних витрат призводить до хибних висновків. Ба більше, такий підхід підриває довіру бізнесу до держави та створює ризики для забезпечення лікарень необхідним обладнанням – особливо в умовах війни.
Статтю створено у співавторстві з Лілією Лавріченко, юристом, адвокатом ЮФ INTEGRITES