Українські підприємці налаштовані на новий діловий сезон оптимістично. Про це свідчать результати останнього опитування Європейської Бізнес Асоціації (EBA) «Прогнози бізнесу на 2020 рік». Та, попри оптимізм, у них з’явилося нове побоювання.
Результати дослідження асоціація оприлюднила під час свого традиційного заходу EBA Global Outlook. Вони свідчать, що 77% керівників компаній передбачають позитивну динаміку росту свого бізнесу в 2020 році. Понад 30% опитаних планують нові суттєві інвестиційні проєкти. Стільки ж (третина) позитивно оцінюють кроки нової влади.
Але в хмаринці тегів характеристик нової української влади, яку показували під час заходу, поряд зі словами Fast, Change, Reforms і «Швидкі результати» присутні інші визначення – Populist, «Зрада», Usurpation і «Неповага до закону».
Головними завданнями для влади представники ділових кіл називають боротьбу з корупцією та судову реформу. Топи провідних компаній резюмують: більш імовірніше, що економіка може постраждати від промахів нової адміністрації, аніж від глобальної кризи, яку зараз прогнозують. Водночас виважені кроки нової влади та потужний реформаторський імпульс здатні нівелювати вплив світового економічного спаду на Україну.
Україна, насамперед, зацікавлена в smartmoney, що через фінансову ін’єкцію прискорюють економіку за рахунок інновацій.
Країні потрібні не тільки інвестиції у фінансові інструменти (наприклад, ОВДП – облігації внутрішньої державної позики), але й прямі інвестиції. Та полювати варто не за їх кількістю, а за якістю. Україна, насамперед, зацікавлена в smartmoney, що через фінансову ін’єкцію прискорюють економіку за рахунок інновацій. А вони знайдуть тут притулок лише тоді, коли верховенство права з wishlist перекочує в папку done.
Є три категорії людей, які пильно стежать за Україною: самі українці, іноземні інвестори та політичні спостерігачі. Представники останніх двох зайняли вичікувальну позицію, щойно до них дійшов запах диму з попелища на місці будинку Валерії Гонтаревої.
Обмеження незалежності Національного банку України та повернення Приватбанку попереднім власникам стане тим сигналом зовнішньому світові, що матиме для України драматичні наслідки. Приклади вже маємо. Минулого тижня кілька статей у Financial Times, де йшлося про нібито пошук урядом компромісу з Ігорем Коломойським, збільшили вартість залучення Україною грошей. Українські єврооблігації впали на два пункти — і це в той час, коли облігації сусідніх ринків зросли.
Погано, коли одна людина, що концентрує на собі надто багато уваги, вводить в оману світ стосовно свого впливу на цілий державний уряд.
У шаленій боротьбі за інвестиції Україна не може дозволити собі пасти задніх. Тому незалежний Нацбанк, відсутність політично вмотивованих переслідувань та розумна (а не демонізована в інтересах аграрного лобі) земельна реформа – це те, чим ми повинні заманювати іноземний капітал. А ще — розвинена інфраструктура та рівні правила роботи на ринках.
Передумови для всього переліченого є: потужна урядова команда, низка вдалих призначень на ключові управлінські посади та – головне – бажання змін.
Є надія, що ті 45% бізнесменів з опитаних ЕВА, які до перших кроків нової влади ставляться нейтрально, невдовзі змінять свою думку на краще.
За умови, якщо оголошені президентом Зеленським реформи будуть імплементовані у визначені строки, економічне зростання України має шанси прискоритися до 5% наступного року. Це буде найліпшою підставою для оптимізму.
