Останнім часом деякі світові чиновники та політики заговорили про глобальну кризу, яка виникне через підвищення цін на енергоносії та зерно, яке Росія може використовувати як зброю у війні із Заходом. Російський економіст і фінансист Андрій Мовчан, який зараз живе й працює в Лондоні, написав у Facebook: «Давайте розберемося».
Пшениця
Обсяг світового виробництва пшениці становить майже 800 млн тонн на рік, залежно від року до року він коливається в межах плюс-мінус 5 — 6%.
Росія виробляє приблизно 15% цього обсягу та експортує в кращі роки трохи менше за 4% світового виробництва пшениці. Україна виробляє 10% й експортує приблизно 1,5%.
Якщо з очікуваного врожаю 2022 року забрати весь російський і український експорт 2021 року, то залишиться більше за світовий урожай 2019 року. «З огляду на все це світ якось проживе, і не станеться «кольорових» революцій, напливу біженців до Європи та інших страхів конспірологів», — пише Мовчан.
Він зазначає, що розумні ринки добре це розуміють. З огляду на графік вартості пшениці з 24 лютого до 8 березня – зростання на 40%; з 8 березня до 16 березня – падіння на 20% і стабілізація. «Так, – говорить ринок. – Ми чекаємо на зниження пропозиції. Але не катастрофічного, і це не так сильно впливає на ціну».

Якщо подивитися на історичний графік вартості пшениці, то 14 років тому вона коштувала в доларах рівно стільки. Так, за 14 років інфляція склала приблизно 40%, і 2008 року вартість пшениці була вищою за $1 тис. У 2011 — 2013 роках, коли відбулися «кольорові» революції, вона була $750 доларів, а зараз трохи менше за $800.

«Страшно? Не дуже — до того ж зараз ринок закладає зупинення експорту зерна Росією та Україною в повному обсязі», — пише експерт. Він вважає, що такого зупинення, найімовірніше, не відбудеться, оскільки Росії ніде зберігати невивезене зерно. Крім того, у світі (насамперед у Китаї та США) є досить великі запаси пшениці.
Нафта
Схожа ситуація з нафтою: зліт на 30% після 24 лютого до 8 березня, а потім падіння до рівня цін 24 лютого лише за тиждень. «Не вірять ринки в нафтову кризу й не повірять: Росія не може собі дозволити не відвантажувати нафту — це єдине значуще джерело доларів», — пише Мовчан.

Якщо РФ заборонять продавати нафту на нормальному ринку, вона поїде до Китаю з величезним дисконтом, але на ринку залишиться. Паралельно зростає видобуток у країнах OPEC і США, Іран і Венесуела збільшать відвантаження. «Максимальний експорт російської нафти становив 5% світового видобутку. Можливо, до кінця 2022 року світ зможе відмовитися від російської нафти взагалі, і, звісно, світ відмовиться від неї — не до кінця цього року, так трохи пізніше. Але на ціни це вже не впливає і не впливатиме», — вважає експерт.
Газ
З газом ситуація трохи інша. Той газ, що надходить до Європи трубопроводами з Росії, є критично важливим для Європи, і поки що вона його купуватиме. Питання: за якою ціною та в яких обсягах? Обсяги однозначно падатимуть, і впродовж п'яти років Європа зможе комфортно відмовитися від російського газу. «Чи робитиме це Європа «некомфортно»? Цілком можливо — сьогодні в середньому приблизно 80% європейців підтримують санкції навіть на шкоду власній економіці та власному гаманцю», — додає Мовчан.
На ціну на газ ситуація теж не впливає — вона зараз не доросла навіть до рівнів кінця минулого року й застопорилася.

А на історичному графіку видно, що в нульові ціна на газ була значно вищою за нинішню, а нинішня – взагалі плюс-мінус є середньою для періоду 2009 — 2015 років. «Лише не забувайте, що за 7 — 13 років, що минули з того часу, доларова інфляція склала 23 — 40%, тобто у 2009 році ціна на газ в реальних доларах була на 40% вищою», — зазначає експерт.

Тобто страшилка, що «санкції, накладені на Росію, призведуть до світової економічної кризи», не має жодних практичних підстав, робить висновок Мовчан. «Для світу, у якому Росія становить тепер уже приблизно 1% ВВП, а весь російський експорт ледве тягнув до 24 лютого на 0,4% ВВП, повне закриття економіки Росії було б не більш як поточною неприємністю», — прогнозує експерт.