Влада Німеччини сьогодні, 27 вересня, оперативно розпочала розслідування, пов'язане з незрозумілими витоками у двох російських газопроводах, що проходять дном Балтійського моря поблизу Швеції та Данії. Ця інфраструктура зараз перебуває в центрі енергетичної кризи після вторгнення Росії в Україну, зазначає Reuters.
У той час, коли було виявлено витоки, газ до Європи жодним із цих трубопроводів не надходив. Але в них був газ під високим тиском.
Європейські ЗМІ зазначають, що витік відбувся напередодні урочистого запуску ввечері 27 вересня газопроводу «Балтійська труба» (Baltic Pipe), яким газ із Норвегії має надходити в Польщу. Цей проєкт є центральним елементом зусиль Варшави з диверсифікації постачання газу.
Яка аварія сталася на російських підводних газопроводах «Північний потік» 26 вересня 2022 року
Компанія Nord Stream 2 AG, що обслуговує газопровід «Північний потік — 2», повідомила про різке падіння тиску на нитці А з 105 до 7 бар (атмосфер). НП на газопроводі сталася у водах Данії поряд з островом Борнхольм на глибині приблизно 100 м. Пізніше тиск упав одразу на двох нитках газопроводу «Північний потік – 1».
Представник Морської адміністрації Швеції (SMA) заявив, що на газопроводі «Північний потік – 1» сталося два витоки: один у шведській економічній зоні, а інший — у данській.
Берегова охорона Швеції повідомила, що витоки були настільки сильними, що їх помітили радари суден, що перебували поблизу.
«Руйнування, що відбулися протягом одного дня на трьох лініях трубопровідної системи Nord Stream, є безпрецедентними, – заявив представник Nord Stream. – Наразі неможливо оцінити строки відновлення роботи інфраструктури».
Можливі причини витоків на російських підводних газопроводах
Причиною зниження тиску в газопроводах могла стати диверсія, повідомила німецька газета Tagesspiegel із посиланням на джерело. За його словами, розпочато розслідування, і «все свідчить проти» того, що дві НП могли бути збігом.
У розслідуванні беруть участь федеральні органи безпеки Німеччини. «Ми не можемо уявити сценарій, який не є цілеспрямованою атакою», — пояснив співрозмовник газети. Місцева влада вважає, що диверсію могло бути здійснено силами спеціального призначення, наприклад, за допомогою водолазів або підводного човна.
Можливі наслідки аварій на газопроводах «Північний потік»
Головний наслідок – ці інциденти унеможливлюють надії на те, що Європа зможе отримувати газ «Північним потоком – 1» до настання зими.
Водночас те, що трапилося, не може вплинути на поточні постачання газу до Європи, оскільки газопроводи простоювали. «Однак ринки стежитимуть за будь-якими ознаками саботажу», – зазначають експерти.
Базові європейські ціни на газ зросли 27 вересня на 12% після чотириденного падіння.
Данське енергетичне агентство заявило, що витік вплине на довкілля, але тільки локально — буде порушено область, де міститься газовий шлейф у товщі води.
Можливі причини аварії на російських підводних газопроводах
Європейські експерти, а також Кремль заявили, що не можна виключати саботаж.
Якуб Годзимірскі, професор-дослідник Норвезького інституту закордонних справ, який спеціалізується на російській енергетичній політиці, сказав, що витоки могли бути спричинені технічними неполадками, але допускає й саботаж.
У «Газпромі», який є фактичним власником постраждалих газопроводів, від коментарів відмовилися.
Експерти зазначають, що швидкість падіння тиску (з 300 до 7 бар за ніч) говорить про те, що навряд чи йдеться про витік через неякісно зварений шов.
Контекст. Росія скоротила постачання газу до Європи «Північним потоком – 1», перш ніж повністю зупинити його в серпні, звинувативши західні санкції у виникненні технічних проблем. Європейські політики говорять, що це був привід для припинення постачання газу.
Газопровід «Північний потік – 2» поки що не запущений у комерційну експлуатацію. План щодо його введення в дію скасувала Німеччина за кілька днів до того, як 24 лютого Росія напала на Україну.
У світі поки що не було прикладів аварій на підводних газопроводах діаметром 1420 мм (як у «Північного потоку»). І взагалі підводні аварії трапляються нечасто.
Наприклад, у жовтні 2013 року в Південно-Китайському морі було пошкоджено газопровід Yacheng (710 мм), який зв'язує материковий Китай і Гонконг, — тоді ремонт тривав понад чотири роки.