Компанія «Укргідроенерго» нещодавно ініціювала міжнародний арбітражний процес з метою добитися від Росії відшкодування збитків за знищенням Каховської ГЕС. Попередня сума збитків становить $2,5 млрд. Експерти вважають, що відновити Каховську ГЕС можна буде за 6-7 років після деокупації регіону.
розбиралося, що представляє зараз українська гідроенергетика і які її перспективи.
Значення гідроенергетики для України
В енергетичному комплексі України гідроелектростанції (ГЕС) посідають третє місце після теплових та атомних. До початку повномасштабної війни сумарна потужність ГЕС України становила 8% загальної потужності об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) країни. Середньорічне виробництво е/е гідроелектростанціями становило 10,8 млрд кВт•год. Потенціал гідроенергоресурсів України оцінюється в 20 млрд кВт•год.
Пошкодження на ГЕС після ракетного удара
Основний потенціал, що використовується, зосереджений на ГЕС Дніпровського каскаду (потужність – 3,8 ГВт, вироблення – 9,9 млрд кВт•год).
Особлива значимість ГЕС для ОЕС країни полягає в тому, що вони відносно легко в певних межах можуть нарощувати генерацію або зменшувати її, тим самим балансуючи всю систему.
Стан та перспективи великих ГЕС
До складу найбільшої гідрогенеруючої компанії України – державної «Укргідроенерго» – входять 10 великих ГЕС та гідроакумулюючих станцій (ГАЕС) на річках Дніпро та Дністер.
Каховську ГЕС було втрачено через дії агресора у 2023 році. Цього року ракетними ударами серйозно пошкоджено Дніпровську ГЕС (ДніпроГЕС). З початку повномасштабного вторгнення росіяни випустили понад 110 ракет по всіх ГЕС та ГАЕС «Укргідроенерго».
Київська ГЕС, м. Вишгород, Київська обл.
У цьому компанія продовжує виконувати покладені на неї спеціальні обов'язки (ПСО). Їхня суть полягає в тому, що «Укргідроенерго» продає державі е/е за низькою ціною, дотуючи тим самим споживчі тарифи, які не покривають витрат на виробництво е/е в цілому по ОЕС.
Крім руйнування обладнання, обстріли ГЕС призводять до розбалансування роботи водосховищ. Для компенсації втрат потужності зруйнованих генераторів доводиться нарощувати перепустку води через ГЕС, що призводить до «зносу водосховищ», як кажуть фахівці.
Оновлена 2023 року стратегія розвитку «Укргідроенерго», затверджена Кабміном, змінила вектор на оновлення та захист.
Через ракетні обстріли та підрив Каховської ГЕС компанія втратила у 2023 році 2500 МВт потужності. На грудень їй вдалося відновити близько 1500 МВт, але цього року були нові втрати.
Найбільші ГЕС та ГАЕС України
Найбільші ГЕС та ГАЕС України
Гідроакумулюючі електростанції України
ГАЕС виконують роль акумулятора в енергосистемі. Коли в ній є надлишок е/е, вони переводять свої агрегати в насосний режим та закачують воду у водосховище (басейн). Якщо є недолік е/е, вони переходять у генераторний режим, обертаючись за рахунок спуску накопиченої води.
В Україні зараз експлуатуються три ГАЕС: Дністровська, Ташлицька та Київська. Їхня сумарна потужність у генераторному режимі – 1500 МВт.
Київська ГАЕС – перша подібна станція на території України. 1972 року було завершено її будівництво – введено в роботу шостий гідроагрегат.
Дністровська ГАЕС, с. Василівка, Чернівецька обл.
Дністровська ГАЕС – станція, що будується на річці Дністер у Василівці Чернівецької області. Перший агрегат введено у промислову експлуатацію у грудні 2010 року. Проєктна потужність цієї станції становить 2268 МВт (сім гідроагрегатів по 324 МВт), що зробить її 7-ю за потужністю ГАЕС у світі.
Ташлицька ГАЕС є частиною Південноукраїнського енергокомплексу, до складу якого також входять Південноукраїнська АЕС та Олександрівська ГЕС. Власником станції є «Енергоатом», оскільки її основне призначення – забезпечення надійного базового режиму роботи Південноукраїнської АЕС.
Потенціал малих ГЕС в Україні
На початку 1960-х років кількість малих ГЕС на українських річках сягала 1,5 тис., але розвиток централізованого електропостачання призвів до закриття більшості з них.
Відповідно до існуючої класифікації, до малих ГЕС відносять гідроелектростанції потужністю від 1 до 10 МВт, до міні-ГЕС – від 200 до 1000 кВт, до мікроГЕС – не більше 200 кВт. Але часто усі ці станції називають малими ГЕС.
Наразі експлуатуються близько 50 малих ГЕС загальною потужністю 56 МВт, що виробляють до 200 млн кВт·г електроенергії. Практично всі вони перебувають у власності місцевих громад чи приватній. Розташовані на річках Південний Буг, Прут, Рось, Мурафа та ін.
Ладижинська ГЕС
Нові станції потенційно можуть розміщуватися в будь-якому регіоні, де є річки. Наразі технічний потенціал гідроенергетичних ресурсів малих річок становить 1270 млн кВт•год, або 375 МВт. Потенціал малих річок Карпатського регіону становить 76% від загальнодержавного, але освоєно, за різними даними, лише близько 20 МВт.
Окрім технічних аспектів при спорудженні будь-якої ГЕС слід враховувати екологічні ризики та економічні втрати, пов'язані із затопленням великих ділянок землі та порушенням природних потоків води.
Найбільшою в Україні малою ГЕС є Олександрівська, розташована поблизу Южноукраїнська у Миколаївській області на річці Південний Буг. Ця станція особлива – спочатку сумарна потужність двох її агрегатів була 11,5 МВт. Але в 2017 році було здійснено їхнє перемаркування зі зниженням потужності станції до 9,8 МВт, в результаті Олександрівська ГЕС була «розжалувана» в малі ГЕС.
Будівництво станції розпочалося у 1984 році і було завершено у березні 1999 року. Вона вважається спадкоємицею Вознесенської гідроелектростанції – першої української гідроелектростанції, побудованої за планом ГОЕЛРО та відкритої 8 травня 1927 року.
Друга за потужністю українська мала ГЕС – Ладижинська, розташована також на річці Південний Буг, але на Вінниччині. Її потужність 7,5 МВт (у двох гідроагрегат). Станція входить до складу «ДТЕК Західенерго» і працює на натиску Ладижинського водосховища, що використовується як ставок-охолоджувач Ладижинської ТЕС. Введена в експлуатацію у 1964 році.
Читайте також
