Особливості спадкового планування в Україні. Фото: fincult.info
Людина, яка є власником активів, зазвичай хоче, щоб вони без втрат дісталися її спадкоємцям. У законодавстві процес успадкування докладно визначено. Але на практиці часто буває багато нюансів, через які процес успадкування в Україні стає складним, дорогим і супроводжується чварами між спадкоємцями. Тому юристи говорять про корисність спадкового планування, яке дає змогу наперед визначити порядок переходу конкретних активів до спадкоємців, яких визначив сам спадкодавець.
Кому спадкове планування буде корисне
Юристи знають, що є маркери, які дають змогу прогнозувати виникнення серйозних проблем у спадкодавців і спадкоємців в Україні. Їх багато, назвемо деякі з них:
- наявність дітей від різних шлюбів і позашлюбних;
- складні відносини всередині сім'ї;
- наявність так званого громадянського шлюбу;
- наявність серед найближчих спадкоємців осіб із психічними захворюваннями, які страждають на алкоголізм і наркоманію, а також осіб, яких спадкодавець вважає негідними спадкоємцями;
- наявність майна за кордоном, шлюб із іноземним громадянином;
- до складу активів входять акції та частки в статутному капіталі господарських товариств, приватні компанії, нерухомість, яка потребує управління, предмети, що становлять культурну цінність, авторські права.
Резюмуючи, можна сказати, що якщо спадкоємців за законом більше одного, а активи, які передаватимуться в спадок, цінні чи їх багато або вони потребують управління, то візит до нотаріуса краще не відкладати.
Етапи спадкового планування
Для якісного спадкового планування необхідно здійснити велику підготовчу роботу. Зокрема, потрібно:
- визначити перелік майна, що передаватиметься;
- визначити коло потенційних спадкоємців;
- встановити, хто і що (яку частину) має отримати (або нічого не отримати);
- оцінити витрати, які будуть понесені під час оформлення спадщини, та законні способи їх зменшення;
- визначити, які податки мають бути сплачені в процесі прийняття спадщини, які є способи їх зменшення і чи будуть спроможні спадкоємці їх сплатити;
- визначити момент, коли спадкодавець хоче передати активи спадкоємцям (це можна зробити ще за життя);
- вирішити, як саме має здійснюватися наслідування: відповідно до закону, складанням заповіту (їх є кілька видів) або спадкового договору;
- передбачити, щоб борги спадкодавця не перейшли до спадкоємців, а якщо цього уникнути не можна, то взяти до уваги борги в заповіті;
- вибрати спосіб забезпечення виконання заповіту.
Можливості заперечення заповіту
Відповідальний підхід до спадкового планування та складання заповіту спрощують суперечки, але не гарантують, що їх не буде, кажуть юристи. Список можливих підстав для заперечення дуже довгий, чим іноді користуються спадкоємці та ті, хто ними себе вважає.
Одна з найпоширеніших підстав для заперечення заповіту – сумнів в осудності спадкодавця. Невдоволені спадкоємці заявляють, що той не розумів, що робить, і звертаються до суду.
Спадкодавець може позбавити потенційних позивачів можливості використовувати сумніви щодо його осудності. Найпростіше для цього скласти документ про огляд лікаря (психолога, психіатра) з підтвердженням адекватності пацієнта. Бажано, щоб дата цього документа збігалася з датою складання заповіту.
Потрібно брати до уваги, що довідка про дієздатність, видана в психоневрологічному диспансері, свідчить про можливість працювати та піклуватися про себе, але не про відсутність тимчасового помутніння, до якого апелюють позивачі-спадкоємці.