У 2023 році Нобелівську премію з економіки отримала американська економістка, професорка Гарвардського університету Клаудія Ґолдін за дослідження ролі жінок на ринку праці. Саме Клаудії Ґолдін ми можемо завдячувати за левову частку знань про різницю в зарплатах або залученість жінок на ринок праці, про яку ми знаємо зараз.
Ґолдін серіями своїх досліджень зібрала дуже великий масив інформації про залучення жінок на ринок праці й зарплатну дискримінацію. Завдяки пані Ґолдін ми знаємо, що чоловіки отримують на 10-20% більше платні, ніж жінки, маючи таку ж професію, такий же досвід роботи і бекграунд у знаннях. А її дослідження архівів за останні 200 років зруйнували стале упередження, що залученість жінок зростала лише з економічним зростанням. Насправді, залежно від економічного зростання країн з 1790-х років, залученість жінок падала аж до 1910 року.
Редакторка Олена Граждан розповіла про дослідження цьогорічної Нобелівської лауреатки в ефірі «Громадського радіо».
Чому саме Клаудія Ґолдін отримала Нобелівську премію
Професорка дуже розширила масштаби історичних досліджень. Це була її мрія — поєднати історію з будь-якою іншою наукою, якою вона цікавилася. Це стала економіка. Вона була піонеркою в гендерних студіях в економіці. Вона взагалі була першою жінкою в історії, яка отримала статус на кафедрі економіки у Гарвардському університеті. Дослідження цих тем формує її кар’єру академіка.
Ґолдін, вишукуючи історичні статистичні дані, знайшла, що третину жінок взагалі записували не як працівниць, а як дружин. І це дуже цікаво, адже дуже багато жінок були залучені в сімейних бізнесах і також виконували роботу.
Вагому роль у формуванні сталого кар'єрного шляху жінок відіграло винайдення контрацептивів – Ґолдін довела, що з винайденням контрацептивів був прямий зв'язок із більшою залученістю жінок в економіці, праві, медицині.
Ґолдін розповідає, наявність контрацептивів відчуло покоління, яке народилося після 1950 року, адже воно мало доступ до них. Це було десь у 1970-х. Це стало проривом, тому що жінки нарешті могли приймати контрацептиви i бути впевненими, що, наприклад, раптова вагітність не зупинить їхню академічну кар’єру. Адже така кар’єра вимагає років досвіду. Це не про те, щоб зайти в якусь компанію, попрацювати там рік і піти. Ні, такі ресьорчі виконують роками.
Діти й залученість жінок на ринку праці
Питання залученості жінок на ринку праці дійсно дуже тісно пов’язане з дітьми. Але насправді це не щось дуже далеке, що почалося після Другої світової війни. Хорошим прикладом в цьому випадку є COVID, який був буквально кілька років тому. Він насправді погіршив рівність між чоловіками й жінками, тому що нам потрібно було залишатися вдома. І жінки, через соціальні уявлення або підсвідомо (адже так просто заведено), почали більше піклуватися за сім’ю, дітей. Через це вони були змушені зменшувати свої робочі години.
Розрив між оплатою чоловіка і жінки відбувається, коли у пари народжується перша дитина. Є соціальні стереотипи, що жінка буде більше опікуватися дитиною у шлюбі, ніж чоловік, тому що останній — це годувальник сім’ї. І чоловік іде, продовжує працювати, а жінка «випадає» на період від пів року до двох.
Перша дитина об’єктивно створює нові обов’язки та завдання. Але Ґолдін пише, що нам потрібно знайти якусь гнучкість, щоб жінкам було легше повертатися на ринок праці за таких умов — тоді ми зменшимо нерівність.
Повний ефір можна прослухати на сайті «Громадського радіо» в розділі «Подкасти»