Цього тижня, 15 вересня, закінчується дія заборони Єврокомісії на імпорт із України чотирьох сільськогосподарських культур на ринки п'яти країн. Транзит цих культур не обмежувався.
Під забороною перебувають пшениця, кукурудза, ріпак та насіння соняшнику. «Заборонені» країни: Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія та Словаччина.
Влада Польщі вже заявила, що якщо ЄС не продовжить заборону хоча б до кінця 2023 року, вона сама заборонить імпорт цих чотирьох культур з України. Аналогічні настрої демонструє влада і інших «заборонених» країн.
В уряді України пригрозили, що якщо введуть національні заборони на імпорт української продукції, будуть вжиті заходи у відповідь і подана скарга до Світової організації торгівлі (СОТ).
У чому причина «зернового конфлікту» України з країнами-сусідами
У квітні 2023 року у Польщі фермери почали говорити про те, що українська агропродукція знижує ціни на внутрішньому ринку країни і цим шкодить їм. Зазначимо, що за великим рахунком не йдеться про протести проти якихось нелегальних схем чи демпінгу – українське зерно просто приблизно на 20% дешевше за вирощене в Польщі. Тому фермери програвали у конкуренції з імпортерами.
Польща є мотором цього конфлікту, інші країни переважно просто приєднуються до її позиції.
Як розвивався зерновий конфлікт
Наприкінці весни влада прикордонних країн спочатку почала самостійно вводити заборони на низку агротоварів з України. Але така практика суперечить принципам ЄС, де торговельні заходи мають вживати лише на рівні союзу. Тому Єврокомісія пожурила країни-порушники та запровадила заборону на імпорт чотирьох культур з України до 15 вересня. При цьому ніхто особливо не знався на економіці конфліктних процесів.
Чому влада Польщі виступає проти імпорту зерна з України
Польський міністр сільського господарства заявив, що Польща не проти когось, вона відстоює інтереси своїх фермерів.
У Польщі 15 жовтня відбудуться вибори до парламенту. За даними опитувань, «Об'єднані праві», які перебувають при владі, швидше за все не наберуть достатньої кількості голосів, щоб і далі самостійно правити в парламенті. Тому політики намагаються будь-що повернути втрачену підтримку місцевих аграріїв, по якій сильно вдарив зерновий скандал. Тим більше що жителі польських сіл – одна із соціальних груп, з якою доводиться рахуватися будь-якій владі.
Саме аграрії сприяли краху уряду лівих сил у 2005 році, коли Польща ще не була членом ЄС. Тоді партія «Самооборона республіки Польща» організувала десятки протестів невдоволених фермерів. Зокрема, провели резонансну акцію: демонстративно висипали імпортоване з Німеччини зерно.
Протест фермерів проти некомпетентності уряду щодо українського зерна. Гданськ, 13 квітня 2023
Що говорять про зерновий конфлікт українські експерти
До проведення виборів у Польщі питання з експортом агропродукції на територію п'яти країн-сусідів не вирішиться. Таку думку висловила Ольга Трофімцева, експосол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України під час конференції, організованої Центром економічної стратегії (ЦЕС). Вона додала, що ухвалені рішення порушують угоди ЄС з Україною та внутрішні правила Євросоюзу, але на це європейці просто заплющують очі.
Назар Бобицький, експерт із торговельної політики ЄС, вважає, що уряд Польщі в нинішній складній ситуації пішов шляхом прийняття простого рішення, яке дає швидку віддачу, але на короткий термін: «Їм потрібно виграти вибори». Питання зі скасуванням заборони імпорту вирішуватимуть вже після виборів.
Тарас Качка, заступник міністра економіки – торговий представник України, зазначив, що насправді біди польських фермерів пов'язані не так з українським імпортом, як із їхніми власними ринковими помилками. Україні ж важливим є не сам експорт на ринки п'яти країн-сусідів (він становить невелику частку навіть в експорті на ринки ЄС-27). Основне питання – у торговельній політиці.
«Якщо Польща зараз хоче запровадити заборону на імпорт чотирьох товарів, то де гарантія, що завтра не буде більше? Тим більше що пропозиції вже прозвучали. І немає гарантії, що таке бажання не з'явиться в інших країнах», – пояснив заступник міністра.
Він додав, що з точки зору торгової політики наші країни зараз перебувають у стані клінчу. Польща вважає, що немає іншого інструменту, крім заборони. «Нашою відповіддю буде звернення до СОТ, оскільки порушено базові засади міжнародної торгівлі», – пояснив Качка.
Ольга Трофімцева вважає, що нинішній конфлікт можна використати на користь України під час підготовки до євроінтеграції в аграрній сфері, яка не обіцяє бути легкою. Та сама Польща свого часу мала багато суперечок у відносинах із ФРН.
«Нам потрібно вчитися відстоювати свої інтереси у Брюсселі. Переконувати європейців ухвалювати рішення з урахуванням того, що Україна через кілька років стане членом ЄС», – наголосила Трофімцева.
Протест фермерів проти некомпетентності уряду щодо українського зерна. Грубешів, 12 квітня 2023
Читайте також
