Росія останніми тижнями значно скоротила постачання газу до Європи.
У середині червня було повідомлено про скорочення постачання до ФРН газопроводом «Північний потік – 1» («ПП-1»), обсяги якого оцінюються в 50 – 60%. Причиною зниження постачання в «Газпромі» назвали проблеми з турбінами-насосами для газопроводу, ремонт яких компанія-виробник Siemens проводить на канадському підприємстві. Наразі вона не може забрати відремонтовані турбіни через санкції, запроваджені урядом Канади.
Використання газопроводу «Ямал – Європа» заборонено російськими контрсанкціями, введеними у відповідь на санкції Варшави щодо «Газпрому».
Водночас «Газпром» не збільшує прокачування через Україну, хоча тільки цей канал може компенсувати всі недопостачання іншими трубопроводами.
Глава «Газпрому» Олексій Міллер заявляє, що до запуску готовий «Північний потік – 2», через який будь-якої миті можна почати прокачування газу й розв'язати ситуацію, що склалася.
У липні прокачування через «ПП-1» може взагалі зупинитися через плановий ремонт з 11 до 21 липня. Газета Financial Times ставить під сумнів технічну обґрунтованість щорічного планового обслуговування цього газопроводу.
«Уряд Німеччини побоюється, що Росія може скористатися щорічним технічним обслуговуванням свого основного експортного газопроводу, щоб повністю перекрити постачання газу в країну, що підвищить ризик енергетичної кризи взимку в найбільшій економіці Європи», – наголошується в статті FT.
Карстен Ролл із німецької бізнес-конфедерації BDI зазначив, що в попередні періоди ремонту «Газпром» заповнював дефіцит, відправляючи Німеччині більше газу через Україну або трубопроводом «Ямал – Європа» через Польщу. «Але є побоювання, що цього року вони цього не зроблять», — сказав Ролл.
Глава асоціації трейдерів Zukunft Gas Тімм Келер дійшов висновку, що дії «Газпрому» – «це недружній крок».
Виконавчий директор німецької енергокомпанії RWE Маркус Креббер «цілком ясно» побачив у скороченні постачань газу «політичні» причини, «бо не тільки «ПП-1» газ іде нижче за контракт, але й іншими газопроводами».
FT також наводить висловлювання міністра економіки Німеччини Роберта Хабека: «З огляду на поточну ситуацію ми маємо припустити, що Путін готовий ще більше скоротити потік газу».
На 22 червня ПСГ Європи заповнені газом на 55,4%, свідчать дані асоціації Gas Infrastructure Europe. Поточний рівень заповненості відстає від середнього за п'ять років на 1,7 відсоткового пункту. З цього року ЄС запровадив жорстке регулювання використання підземних сховищ. До початку сезону відбору у 2022 році запаси мають бути не менш як 80% потужності ПСГ, у наступні роки – 90%.
«Здається, Росія хоче показати Європі, що їй не вдасться заповнити свої газові сховища, і тим самим політично послабити її», — констатує Тімм Келер.
Скільки заробляє «Газпром» на постачанні газу
За даними Independent Commodity Intelligence Services, «Газпром» заробляє приблизно 100 млн євро (105 млн доларів) на день на експорті до Європи, що загалом відповідає рівню минулого року.
«Дивно бачити, що попри скорочення постачань «Газпрому» до Європи на 75% доходи відповідають рівню річної давності й, безумовно, вищі, ніж до пандемії», – сказав Том Марцек-Мансер, керівник відділу газової аналітики ICIS. За його словами, доходи від газу в останні місяці були «неймовірно високими» й становили майже 35 млрд євро з початку війни.
Реакція влади Європи на проблеми з газом
Міністр Хабек 22 червня сказав, що в разі зниження постачання газу уряд ФРН може вдатися до другої фази надзвичайного плану дій для забезпечення газопостачання. Проте відмовився назвати можливу дату такого кроку.
Перша фаза цього плану – «раннє попередження» – почала діяти наприкінці березня, коли на тлі вимоги РФ платити за газ у рублях Німеччина почала готуватися до можливого зниження постачання газу. Друга фаза плану передбачає дозвіл для енергетичних компаній перекладати тягар зростання цін на енергію на приватний сектор і домогосподарства, що означає зростання платежів для підприємств і громадян. Також у рамках зниження споживання газу влада може активніше використовувати вугілля для роботи електростанцій.
Швеція слідом за Данією 21 червня активізувала перший етап плану аварійного газопостачання для західної та південної частин території країни, готуючись до можливих перебоїв постачання газу.
Сьогодні, 23 червня, Німеччина вже активувала другий, «тривожний» рівень свого триетапного надзвичайного плану дій щодо постачання газу.
«Навіть якщо ми не можемо відчути це зараз, ми перебуваємо в газовій кризі, – заявив Хабек. — Німеччина захищатиметься від зменшення постачання газу, але їй доведеться пройти «тернистий шлях».
Влада країни заявила, що рішення підняти рівень до «тривожного» було ухвалено через скорочення постачань із боку РФ. Також далася взнаки висока ринкова ціна газу. Третій і найвищий рівень – «аварійний». Він передбачатиме державний контроль над розподілом.
Криза поширилася далеко за межі Німеччини: постраждали 12 країн-членів Європейського Союзу, а 10 зробили раннє попередження відповідно до правил газової безпеки, заявив Франц Тіммерманс, заступник голови Європейської комісії.
«Ризик повного відключення газу зараз більш реальний, ніж будь-коли раніше, – сказав він. – Усе це частина стратегії Росії щодо підриву нашої єдності».
Вплив європейської газової кризи на Україну
Запаси газу в ПСГ в Україні перевищують нормальний рівень попри повномасштабну війну з Росією, а також власний видобуток, що знизився через війну. Про це 21 червня сказав голова правління «Нафтогазу України» Юрій Вітренко.
За його словами, станом на 16 червня в ПСГ є 10,5 млрд кубометрів газу.
Вітренко також пояснив, що для накопичення 19 млрд куб. м газу до початку опалювального сезону (таке завдання поставив уряд) «Нафтогаз» має імпортувати 5,8 млрд куб. м газу, проте запаси в розмірі 15 млрд куб м «будуть також прийнятними». Для того щоб мати такий великий запас, як хоче уряд, необхідно витратити $8 млрд, що для України «великі гроші».
Зазначимо, що Україна зараз імпортує газ лише з країн Європи. З огляду на нинішню кризу газ для купівлі буде знайти важче, а ціна на нього буде вищою, ніж нещодавно очікувалося.
Читайте також
