4 липня 2024 13:26

Економіка

Чим український проєкт Національного військового кладовища відрізняється від військових поховань інших країн

Автор

Валерій Моісєєв

Проєкт «Національне військове меморіальне кладовище» (НВМК) наприкінці червня отримав позитивний висновок «Укрдержбудекспертизи» на документацію для будівництва (включаючи екологічну експертизу) першої черги меморіалу. Коли проєкт анонсувався, у Мінветеранів говорили, що взірцем для нього буде Арлінгтонський цвинтар у США.

вивчило доступну інформацію та з'ясувало, що проєкт НВМК значно відрізняється за концепцією від Арлінгтона, а в країнах з багатою військовою історією немає таких статусних національних військових кладовищ.

Що таке Національне військове меморіальне кладовище в Україні

Пропозицію створити загальнодержавне військове кладовище в Україні висунули у 2011 році, коли відзначали 20-ті роковини Незалежності. Йшлося, що в країні ветеранів війни, учасників бойових дій, військовослужбовців та членів їхніх сімей ховають безсистемно. Місць для поховання не вистачає, належним чином не забезпечується догляд за могилами, трапляються акти вандалізму та невчасне усунення їх наслідків тощо.

Карта НВМК

Верховна Рада 2 червня 2011 року ухвалила постанову про створення НВМК. Тоді цим все й обмежилося.

Декілька років тому почали створювати проєкт закону про створення НВМК. Верховна Рада ухвалила його 31 травня 2022 року.

Згідно із законом, на НВМК можуть ховати загиблих (померлих):

військовослужбовців сил безпеки та оборони, які захищали Україну;
військовослужбовців – Героїв України, які, починаючи з 2014 року, були нагороджені орденом «Золота Зірка», а також військовослужбовців, нагороджених орденами Богдана Хмельницького трьох ступенів, «За мужність» трьох ступенів, княгині Ольги трьох ступенів;
мали статус учасників бойових дій;
осіб з інвалідністю, отриманою внаслідок війни;
воїнів-миротворців.

Особи, які мають право бути похованими на НВМК, але поховані на інших кладовищах, не підлягають перепохованню, увічнити їхню пам'ять можна у музейному комплексі НВМК. Однак можливе перепоховання урн із прахом; похованих на тимчасово окупованих територіях; видатних борців за незалежність України у XX столітті.

Один із варіантів надгробних плит

Місце розташування НВМК обговорювали понад два роки. Спочатку столичні депутати відвели ділянку у Києві – на Броварському проспекті у Биківні. Проте Кабінет Міністрів змінив місце розташування на селище Гатне Фастівського району – за кілька кілометрів від Києва. У власність державної установи «НВМК» передадуть 266 га землі.

Кладовище розраховано на 150 тис. поховань, з яких 100 тис. – традиційні та 50 тис. – колумбарні.

Заплановано два види надгробних плит: у формі «козацького хреста» та стели, закругленої зверху. Обидва варіанти витримані у єдиному стилі. На плиті буде розміщено фотографію загиблого військового, його ім'я та дати життя.

Другий варіант надгробних плит

Що робиться для створення НВМК

Проєкт першої черги НВМК передбачає будівництво секторів поховань, колумбарних стін, монументів, меморіалу, адміністративної будівлі, будівлі жалоби, господарської будівлі та пункту охорони, ангару, артезіанських свердловин, трансформаторних підстанцій та котельні. Також у першій черзі мають збудувати зупинки громадського транспорту, насосну станцію, локальні очисні споруди, огорожі, резервуари та під'їзну дорогу.

У Мінветеранів заявили, що нині готується тендер на відбір підрядника для будівництва та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Перші поховання загиблих на НВМК плануються до кінця 2024 року, а завершення будівництва – за кілька років.

23 лютого Кабмін затвердив порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для створення НВМК. На ці цілі у бюджеті 2024 року врахували 515 млн грн.

Арлінгтонське кладовище у США

Українські чиновники говорили, що за зразок хочуть взяти Арлінгтонське національне кладовище (Arlington National Cemetery), розташоване у передмісті Вашингтона.

Арлінгтонське кладовище

Військовим воно називається лише неофіційно, оскільки на його території спочивають не лише учасники воєн, а й деякі президенти, голови Верховного суду, астронавти та інші визначні особи. На цвинтарі поховано понад 400 тис. осіб, його площа становить 253 га. Тобто його площа менша, ніж виділено на НВМК, але поховань там набагато більше. Вважається, що Арлінгтонський цвинтар діятиме до 2060 року, приймаючи в середньому по 30 поховань на день.

Це кладовище відкрилося 1854 року. Практично всі його могили однаково обладнані, незалежно від ступеня важливості або рангу тих, хто покоїться, мають однакові надгробні пам'ятники і розташовані звичайними рядами.

Кладовище розділено на сімдесят секцій, серед яких одна присвячена жертвам тероризму, одна – медсестрам, одна – військовим капеланам. Учасники Конфедерації південних штатів, що загинули в Громадянській війні («південці»), поховані на спеціально відведеній для них ділянці.

Могила невідомого солдата на Арлінгтонському кладовищі

На цвинтарі є чотири могили Невідомих солдатів: одна присвячена загиблим у Першій світовій війні, інша – у Другій світової, третя – у Корейській, четверта – у В'єтнамській. Однак одна могила порожня, оскільки особу похованого в ній солдата встановили за допомогою ДНК-аналізу, і останки передали сім'ї.

У землі Арлінгтонського цвинтаря можуть бути поховані лише ті, хто загинув під час воєнних дій, має 20-річний військовий стаж або певні військові нагороди, а також їхні подружжя та члени сімей.

Ветерани і члени їхніх сімей, які пішли у відставку, можуть претендувати на поховання в Арлінгтонському колумбарії.

Найбільше військове кладовище Франції

У Франції є багато військових кладовищ, але жодне із них не має статусу національного. Меморіал на височині Нотр-Дам-де-Лорет у регіоні О-де-Франс – один із найважливіших у країні. Його відкрили у 2014 році, він включає некрополь, історичний центр і монумент «Кільце пам'яті».

Кільце пам'яті

Історичний центр, розташований біля підніжжя пагорба, вміщує велику колекцію архівних документів, фільмів та артефактів бойових дій на півночі Франції. Некрополь Нотр-Дам-де-Лорет – найбільше військове кладовище у Франції. Тут спочивають 42 тис. людей, які загинули в битвах при Артуа та Фландрії.

«Кільце пам'яті» віддає шану солдатам, що боролися за французьку землю. Пам'ятник є величезним еліпсом, складеним з 500 сталевих плит, розташованих по колу у вигляді відкритої книги. На плитах нанесено імена 580 тис. солдатів з усього світу, які загинули на північному французькому фронті у 1914-1918 роках. Імена розташовані в алфавітному порядку без поділу за національністю та віросповіданням. Перша людина, позначена на меморіалі, – непалець, моряк торгового флоту на службі у Британської корони; останній – німецький солдат.

Ховати на Нотр-Дам-де-Лоретт почали у 1919 році, зараз там близько 150 ділянок поховань.

Найбільше військове кладовище Великої Британії

Національного цвинтаря у Великій Британії немає. До складу найбільшого в країні (його площа 146 га) та одного з найбільших кладовищ у Європі – Бруквудського (Brookwood Cemetery), також відомого як Лондонський некрополь (London Necropolis), входить військове кладовище.

Бруквудський меморіал

Бруквудське військове кладовище (Brookwood Military Cemetery) займає близько 16 га і є найбільшим військовим кладовищем Співдружності націй. Землю під нього було надано державі під час Першої світової війни для поховання військовослужбовців Співдружності та Американських збройних сил, які померли у Сполученому королівстві від ран чи інших причин. Натепер на кладовищі поховані останки 1601 військовослужбовця часів Першої світової війни і 3476 військовослужбовців часів Другої світової війни.

На кладовищі також є 786 військових поховань представників країн, які не входили до Співдружності, у тому числі німців: 8 загиблих під час Першої світової війни та 46 – під час Другої. Також тут знаходяться поховання французів, поляків, чехів, бельгійців, голландців та італійців.

Спеціальний меморіал увічнює пам'ять 3428 чоловіків та жінок Співдружності, які померли під час Другої світової війни та не мають відомої могили.

Там же 1983 року було створено Російський меморіал. Він увічнював пам'ять про військовослужбовців Співдружності націй, загиблих у Росії та СРСР під час Першої та Другої світових воєн і похованих там же. Меморіал виник через те, що в ті роки могили в СРСР були недоступні для відвідування іноземцями. 2015 року меморіал розібрали.