Європейські компанії заробили до $320 млн завдяки українським підземним сховищам газу (ПСГ). Як пише The Economist, європейці закачали до них 3 млрд кубометрів газу, купленого в теплу пору року за низькою ціною, а взимку поступово продавали у високих цінах. Безумовно, вигоду від цієї операції здобула і Україна, причому подвійну. Вона отримала гроші за зберігання газу та довела готовність української газової інфраструктури працювати за правилами ЄС. The Page розбиралося, чому і яку додаткову вигоду ПСГ можуть приносити українській економіці.
Чим українські ПСГ залучають європейських трейдерів
Напередодні минулої зими європейці намагалися запасти більше газу. Їхні власні ПСГ були заповнені майже на 100%, а зберігання газу в танкерах біля причалів коштує дорого. В українських же ПСГ давно є обсяги, що не використовуються, їх і пропонується заповнювати європейським трейдерам, які можуть зберігати газ за умови митного складу (не платячи за його розмитнення).
Ймовірно, останнім аргументом, який вплинув на плани трейдерів, стала гарантія уряду, що газ не реквізують в умовах війни.
«Нафтогаз» запропонував у 2023 році іноземцям до 10 млрд кубометрів обсягу у своїх підземних сховищах, що становить третину від загальної потужності ПСГ України. Трейдери та енергетичні компанії замовили 2,5 млрд кубометрів. «Нафтогаз» хоче збільшити у 2024 році цей показник до 4 млрд кубометрів.
Оператор газосховищ «Укртрансгаз» та «Оператор газотранспортної системи України» проведуть стрес-тести для підтвердження надійності газотранспортної системи та підземних сховищ в умовах обстрілів та потенційного припинення транзиту російського газу. Оцінку проводитиме незалежна міжнародна робоча група. Результати тестів оприлюднять наприкінці квітня 2024 року.
Що таке підземне сховище газу
Спрощуючи, можна сказати, що ПСГ складається з двох частин: підземної та наземної. Підземна частина — порожнечі в земній корі, що утворилися природним шляхом, або вироблені родовища газу. Наземну частину формують трубопроводи, компресорні установки, насоси та інше обладнання, призначене для накачування газу та його відкачування з-під землі.
Перше у світі ПСГ було створено в Канаді ще 1915 року, розташовувалося воно у виснаженому газовому родовищі. Через рік у США створили сховище небачених на той час обсягів – 62 млн куб. м. 1946 року Штати першими почали зберігати газ у водоносних пластах. Радянський Союз почав будувати ПСГ лише у 1950-х роках.
ПСГ використовуються не лише як довготривале сховище, а й як буферне. Якщо газу видобувається чи поставляється трубопроводами більше, ніж потрібно споживачам, то надлишок закачують у сховище.
Країни з найбільшими обсягами ПСГ
Які ПСГ є в Україні
В Україні створювати ПСГ почали у 1960-х роках для забезпечення безперебійного постачання газу до Києва та промислових центрів східних областей. Коли ж почалися постачання радянського газу до Європи, постало питання регулювання обсягів поставок у цьому напрямку. Тому в 1970-1980-ті роки на заході України на базі виснажених родовищ побудували п'ять ПСГ, включаючи Більче-Волицько-Угерське, яке досі є найбільшим у Європі (17 млрд кубометрів).
Наразі українська мережа підземного зберігання газу включає чотири комплекси: Західноукраїнський (Прикарпатський), Київський, Донецький та Південноукраїнський. Близько 80% потужностей українських ПСГ посідає Західноукраїнський комплекс.
На сьогодні в Україні налічується 13 ПСГ загальною проєктною потужністю 32 млрд кубометрів. Але два з них сумарною потужністю 1,4 млрд куб. м розташовані на тимчасово окупованій території Луганської області та Криму. Два з українських ПСГ створено на базі водоносних структур, а решта – на базі виснажених газових родовищ.
Українські підземні сховища газу
Примітка: Вергунське та Глібівське ПСГ розташовані на тимчасово окупованій території
Розташування ПСГ в Україні