«На питання, що найчастіше задається «Що краще сіяти, яка буде ціна?» я не можу дати відповіді», – так Денис Соболєв, експерт Мінсільгоспу США (USDA) розпочав свій виступ на конференції, організованій компанією Corteva Agriscience. Навіть внутрішні ціни дуже залежать від ситуації на зовнішніх ринках та можливостей для аграрного експорту. Про прогнози щодо цих двох параметрів експерт і розповів у своїй презентації. Зазначимо, що оцінки та прогнози USDA вважаються одними з найавторитетніших у аграріїв усього світу.
Частки України на експортних ринках зернових та олійних культур
Згідно з прогнозом USDA, у 2023/24 маркетинговому році (липень – червень) експорт зернових з України становитиме 40,4 млн т, це 8% глобального ринку, олії – 6,4 млн т (6,6%), насіння олійних – 6,9 млн т (3,5%).
За обсягом експорту пшениці Україна може претендувати на п'яте місце у світі з часткою ринку лише у 7,1%. Країна-агресор може зайняти майже чверть світового експорту (24,2%) цієї найважливішої культури, тому вона має важелі впливу на ринки.
Структура глобального експорту пшениці
У постачанні кукурудзи 72% ринку контролюють три американські країни.
Структура глобального експорту кукурудзи
Ще більше концентрований експортний ринок сої – 90% припадає на три американські країни.
Структура глобального експорту сої
З ріпаком ситуація краща – Україна може зайняти 20%. У нас хороші позиції в Європі, де український ріпак має високий стабільний попит.
Структура глобального експорту ріпаку
В експорті олії Україна контролює 41% глобальних експортних поставок. Але особливістю ринку рослинних олій є і те, що у ньому представлені кілька видів олій, і на соняшникову припадає лише 14%. Ці олії фактично є товарами-замінниками один одного, тому покупці можуть перемикатися між ними, реагуючи на різницю цін.
Структура глобального експорту олії соняшникової
Які прогнозуються залишки зернових та олійних у 2024 році
Українські потужності заощадження агропродукції пройшли стрес-тест у 2022 році, зазначив Соболєв. Залишки зернових та олійних на кінець 2024 року прогнозуються у 13 млн т, це на 40% більше, ніж роком раніше, але на 40% нижче за рекордний рівень 2022 року (21 млн т). Залишки тоді були величезними, оскільки мало можна було експортувати.
Експерт вважає, що залишки українські аграрії зможуть зберегти і потім поставлять на експорт (у довоєнний 2021 рік залишки були лише 3,5 млн т).
Прогноз аграрного експорту з України
Експорт через морські порти зернових та олійних до повномасштабної війни становив у середньому 5,3 млн т на місяць. Середній рівень з березня по сьогодні – 4,9 млн т (усі види транспорту).
За прогнозом USDA, лише за 2023/24 маркетинговий рік Україна поставить на експорт 56 млн т зернових та олійних. На кінець січня продано 29,8 млн т, залишилося – 26,2 млн т. До кінця року щомісяця потрібно відправляти на експорт по 3,9 млн т, що цілком реалізовано за нинішніх логістичних можливостей.
Експорт аграрної продукції після початку війни
«У нас є добрі шанси не тільки вивезти цьогорічний урожай, а й частину залишків, – вважає Соболєв. – А експорт дасть аграріям кошти для бізнесу».
Окремо експерт зупинився на експорті олії та насіння соняшнику. Після початку повномасштабного вторгнення була паніка, що екстрено вивозили все, що можна. Тому експорт насіння злетів, а олії впав. Але за 3-4 місяці аграрії переконалися, що олійні заводи продовжують працювати, а потім і країни-сусіди заборонили імпорт насіння соняшнику з України. В результаті в експорті олія зараз «задавила» насіння.
Експорт соняшникової олії та насіння соняшника
Прогноз обсягу та структури посівних площ
У ціновому відношенні зернові наразі не виправдовують очікувань аграріїв. Дані опитування показують, що пшениця у 2024 році може вийти на прибутковість лише $2 за тонну. «Це підкосило фінансові можливості аграріїв», – зазначив експерт. В результаті в посівах зростає частка олійних, на яких можна більше заробити.
Площі під соняшником стабільно зростають із 2014 року, прогноз на 2024 рік – 6 млн га. Площі під ріпаком та соєю також зростають, з невеликими провалами (2 млн га та 1,5 млн га відповідно).
Зміна посівних площ у 2023 році порівняно з 2022:
- пшениця – мінус 12%;
- жито – мінус 21,8%;
- ячмінь – мінус 14,2%;
- кукурудза – мінус 1,7%;
- соняшник – мінус 3,9%;
- цукровий буряк – 36%;
- соя – 18,6%;
- ріпак – 23,3%.
Посіви буряків зростають, оскільки зараз період високих цін на ринку ЄС, і цукор має непоганий внутрішній ринок.
Озимі пшениця, ячмінь, жито та ріпак посіяні у 2023 році на 6 млн га (на 8,6% менше, ніж у 2022-му). Залишається приблизно 13 млн га під ярі 2024 року (приріст на 6% за рік).
«Я вважаю, що площі під соняшником досягли оптимальної величини. Їх можна наростити, але це негативно позначиться на сівозміні», — сказав Соболєв.
Він пояснив, що посіви сої зростають, оскільки для неї потрібно менше азотних добрив та засобів захисту рослин, що знижує витрати аграріїв. Ріпак – непогана ставка, тому що європейці його добре купують.
«За врожайністю 2023 рік був дуже непоганим для всіх культур. Якщо врожайність у 2024 році буде нижчою, то на тлі зниження посівних площ і валовий збір виявиться нижчим за показник 2023 року», — резюмував експерт.
Посівні площі під зерновими та олійними
Читайте також
