З початку 2025 року 7,4 тис. агропідприємств отримали 44,5 млрд грн за різними державними програмами, повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль на початку травня. Він наголосив, що українські аграрії досить активно користуються такими інструментами підтримки.
Проте інформація прем'єра – це те, що називається середньою температурою по лікарні. Є велика категорія аграріїв, які мають великі специфічні проблеми з фінансуванням, і держава не поспішає створювати умови для їхнього усунення. Це підприємці, які ведуть бізнес на прифронтових територіях чи втратили активи через окупацію.
Як пропонують врегулювати питання кредитного навантаження на аграрний бізнес
«Всеукраїнський аграрний форум» (ВАФ), до складу якого входять провідні профільні асоціації аграрного сектору України, 6 травня звернувся до президента Володимира Зеленського з проханням якнайшвидше підписати закон на основі законопроєкту №12148.
Закон, переданий на підпис президенту 1 квітня, передбачає правовий захист агровиробників, які втратили можливість вести господарську діяльність через бойові дії, тимчасову окупацію або знищення підприємств. Зокрема, він запроваджує:
- заборону нарахування штрафних санкцій (відсотків, пені, неустойки) на період дії військового стану та протягом року після його завершення;
- відстрочення виплат за тілом кредиту;
- заборону примусового стягнення заставного майна аграріїв, які втратили доступ у результаті бойових дій чи окупації.
«Цей закон – реальний порятунок для сотень аграріїв, які відмовилися працювати в окупації, втратили свої господарства та будинки, але намагаються відродити справу на підконтрольних територіях», – наголошується у зверненні ВАФ.
Зазначимо – незрозуміло, чому аграрії просять президента виконати те, що він має зробити відповідно до законодавства.
Довідка. У статті 94 Конституції України йдеться, що президент протягом 15 днів після отримання закону підписує його або повертає зі своїми вмотивованими пропозиціями до Верховної Ради для повторного розгляду.
Якщо президент протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, він вважається схваленим президентом і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.
Кредитне навантаження аграріїв на прифронтових територіях
Опитування, проведене у квітні центром Smart Country на замовлення «Всеукраїнської аграрної ради» (ВАР), показало, що загальний кредитний портфель опитаних 57 підприємств прифронтової зони становить 494,5 млн грн. З них 362,6 млн грн припадає на підприємства з активами на тимчасово окупованих територіях, а 131,9 млн грн – на підприємства із зон активних бойових дій. Лише 38% опитаних змогли повністю сплатити кредити, які взяли до повномасштабної війни. Інші аграрії залишаються під фінансовим тиском, зобов'язання за якими взяли ще до 2022 року.
Борги перед банками, які аграрії не в змозі обслуговувати через втрату доступу до землі, техніки та інфраструктури, продовжують зростати.
Результати опитування демонструють, що банки вже практично не кредитують аграріїв на прифронтових територіях, включно з тими, хто повністю виконав зобов'язання за попередніми кредитами. Тільки 7% опитаних підприємств змогли отримати новий кредит або перебувають у процесі його оформлення. Ще 18% зверталися до банків та отримали відмову, переважно через місцезнаходження у «червоній» зоні. І найпоказовіше: 74% опитаних взагалі не зверталися до банків за новими кредитами, бо не сподіваються їх отримати.
Додаткове логістичне навантаження на аграріїв
Українські аграрії, які працюють у прифронтових зонах, опинилися у складному становищі через адміністративні бар'єри та скасування пільгових тарифів на перевезення продукції. Про це заявив заступник голови ВАР Денис Марчук. Йдеться про рішення «Укрзалізниці» скасувати знижку на перевезення зерна з прифронтових територій, що діяла майже рік.
«Скасування знижки без глибокого аналізу реальної безпекової ситуації – це удар по тих, хто вже працює на межі виживання», – вважає Марчук.
Він додав, що деякі підприємства не перебувають на територіях, включених до офіційного переліку територій, на яких ведуться активні бойові дії, хоча фактично вони розташовані у зоні ризику, зокрема Дружківська та Шаховська територіальні громади. ВАР закликає уряд внести ці громади до офіційного списку, щоб підприємства могли розраховувати на податкові пільги та іншу підтримку.
«Без цього агровиробники будуть змушені розривати договори з власниками паїв, тому що не зможуть виконувати свої зобов'язання через фінансові втрати», – пояснив Марчук.