Фото: Сергій Суховський
Марш-кидок Київ – Запоріжжя – Київ підтвердив істину: чим далі від столиці, тим більш цінною стає пневматична підвіска. І що навіть великі BMW керуються, немов легковики. Який би не взяв – віддавати не хочеться.
Карлсруе, Шенбрунн, Розенталь, Шенгорсте, Грюнау, Ейнлаге, Шенвізе, Рейхенберг, Нейгоф, Нейкрон, Кронсгартен – потрапивши до теперішнього Запоріжжя ще століття тому, ви б здивувалися великій кількості німецьких містечок, комун і слобідок.
Після ліквідації Запорозької Січі у 1775 році Катерина II, уроджена прусська княгиня Софія Августа Фредеріка, покликала своїх співвітчизників заселяти козацькі землі. Її маніфест 1763 року обіцяв їм якщо не землю обітовану, то бодай манну небесну з молочними ріками та кисільними берегами. Колоністам виділяли гроші на дорогу й облаштування, дозволяли селитися де душі завгодно і займатися будь-яким ремеслом, гарантуючи свободу віросповідання та звільнення від армійської служби. Тих, хто осідав у необжитих краях, звільняли від податків на строк до 30 років, плюс обіцяли інші фінансові преференції на кшталт безмитної торгівлі. Так, німцям-менонітам, які заснували поселення Гальбштадт, було виділено по 60 десятин землі на двір і надано 10-річні податкові канікули та позику у розмірі 300 рублів на такий самий строк. З ціною 8-10 копійок за гектар цілини цієї суми вистачило б на триповерховий особняк з ландшафтним парком та озером.
Фото: Сергій Суховський
X5 так міцно вжився в пейзаж українських міст, що здається, вони випускалися завжди. Насправді перші «ха-п'яті» з'явилися у 1999 році. На той момент модель настільки перевершувала конкурентів по динамічності образу і керованості, що баварці оголосили про створення нового класу – SAV (Sport Activity Vehicle). Після чого трансформували кросовер в зовсім вже джетсетерський Х6 і заснували ще один клас – SAC (Sports Activity Coupe).
Але пруси, саксонці та баварці (треба віддати їм належне) в останню чергу думали про відпочинок. Зіткнувшись з примітивним рівнем розвитку сільського господарства з високою часткою ручної праці, що було зумовлено кріпосним правом, вони почали механізувати сільське господарство. І до 1890 року тут діяло з півсотні великих підприємств: сталеплавильні та металообробні заводи, фабрики та майстерні з виробництва двигунів, млинів, жаток, сіялок та іншої сільгосптехніки. Чи варто дивуватися, що згодом саме Запоріжжя стало не просто одним з центрів енергетики, металургії та машинобудування, а й символом індустріалізації всього СРСР?
І тут сама собою напрошується паралель з Х5, який став не тільки технологічною вершиною бренду, але й певною програмною заявою про «нові глобальності» марки.
Фото: Сергій Суховський
Інтер'єр Х5 вельми вибагливий у плані чистоти. Треба бути готовим до того, що велика кількість екранів і блискучих поверхонь у далекій дорозі моментально покриваються шаром пилу і відбитків.
Ось з такими думками я їхав на відкриття дилерського центру «АФЦ Баварія», готуючись морально оніміти від прожектів і завмерти від масштабів. Х5 радував. Попри більш агресивний вигляд, щодо звичок кросовер явно став більш збалансованим. Вібро- та звукоізоляція геть прибрали відчуття швидкості, а обгони відбувалися немов самі собою: ледве намітив ціль, як вже повертаєшся назад до своєї смуги. І все це без натяку на ривки та крени, не перериваючи розмову з колегою. Легко та просто, немов на симуляторі. Доводилось себе зупиняти, утримуючи швидкість нижче за 160 км/год. Одним словом, повернулося відчуття єднання з автомобілем, за яке шанувальники BMW так цінують і люблять баварські автомобілі.
Настрій піднімала й щойно відремонтована траса М-03 Київ – Харків. Коли знадобилося відповісти на дзвінок шефа, то Х5 з готовністю взяв керування на себе. Завдяки євророзмітці він їхав практично сам, педантично тримаючи рядність, дистанцію, швидкість і всі інші пункти ПДР, самостійно підкеровуючи, пригальмовуючи та розганяючись. Спало на думку, що вже мої діти згадуватимуть наш час, як дрімучу епоху, коли автомобілям були потрібні не тільки вуглеводні, але й водії. І не розумітимуть вираз про «задоволенням за кермом», яке дарують BMW.
Фото: Сергій Суховський
Не можна просто так взяти і промовчати про гіпертрофовані самі знаєте що. Леонардо да Вінчі спорадично перемальовував Джоконді губи 12 років. Баварці ліплять «п'ятірці» ніздрі вже більше 20 років. Як бачимо, іноді виходить на любителя.
Але щойно за Полтавою звертаєш на «запорізьку» частина траси М-18, як електроніку доводиться деактивувати. Інакше ніяк не встигнути проминути черговий кратер. Спасибі прецизійним налаштуванням рульового управління, завдяки яким «ха-п'ятий» настільки беззаперечно слухається керма, ніби йдеться про спорткар, а не про 3-тонний кросовер.
Втім, і скаржитися є на що – підвіска все ще жорстка. Навіть на не найекстремальнішій гумі Hankook Ventus S1 Evo3 SUV. Цікаво, чому на статусному кросовері встановлено «корейський бюджет»? Куди поділися традиційні постачальники – Continental, Michelin, Good Year, Pirelli? Мінімізація відпускної ціни чи імпортер усе ж таки почув благання клієнтів, які мучаться з «ранфлетом»? У наших широтах такі шини потрібні так само, як, скажімо, запальничка драхенфельскому дракону.
Місцями М-18 настільки погана, що не допомогла б ніяка гума – на швидкості 90 км/год і стандартне, і «комфортне» налаштування підвіски не справляються з ямами та вибоїнами, на які багаті запорізькі цілини. Доводиться скидатися до 60 км/год і плентатися зі швидкістю каравану Mercedes Vito, які особливо ніде не вигальмовують.
Іноді складалося враження, що їдеш не міжнародною трасою, а заасфальтованим полем. Як тут не згадати Шевченкове «І на Січі мудрий німець картопельку садить»?
Ось де шкодуєш про заощаджені гривні та гривеники на пневмопідвіску: вона трансформує подібні нерівності в суто умоглядні поняття, відпрацьовуючи їх пружно й округло. І вона значно тихіша за сталеві пружини й адаптивні амортизатори.
І вкотре дивуєшся магії баварських настроювачів. З одного боку кермо з неупередженістю осцилографа передає рельєф асфальту, з іншого – не докучає биттям. Чого не скажеш про Audi Q7, а надто про Porsche Cayenne. Таке враження, що її теж позбавили механічного зв'язку, а руління тепер проходить «по дротах», як у випадку з гальмами.
Фото: Сергій Суховський
Глибина кольору і роздільна здатність центрального монітора перетворюють салон кросовера в кінотеатр. За якістю передачі зображення з ним може посперечатися хіба що паркувальна індикація і «функція повернення»: Х5 запам'ятовує останні 50 метрів дороги і може повернутися за ними самостійно.
Саме Запоріжжя вразило греблею ДніпроГЕСу та великою кількістю «сталінських» висоток: тут можна без особливих декорацій знімати фільми і про перші п'ятирічки, і про розвинений соціалізм. Інша незабутня панорама – десятки смердючих труб коксохімічних, магнієвих і феросплавних підприємств, що розташовані в межах міста. Одним словом, разючий контраст на тлі нового дилерського центру «АФЦ Баварія», який, за словами співвласника Вадима Гашенка, побудовано за всіма корпоративними стандартами BMW, але руками місцевих умільців – починаючи з дизайн-проєкту та закінчуючи меблями. Що, погодьтеся, здивує тільки тих, хто мало знайомий з історією міста. Як і любов запорожців до німецьких авто, яких тут дійсно багато. Поклик предків?
P. S. Додому ми приїхали майже на 1,5 години раніше строку, прогнозованого навігацією.
Тактико-технічні характеристики BMW X5 3.0 i xDrive xLine
Фотогалерея
Фото: Сергій Суховський
Фото: Сергій Суховський
Фото: Сергій Суховський
Фото: Сергій Суховський
Читайте також
