З кожним роком участь у марафоні стає дедалі дорожчою. Але й кількість охочих випробувати себе «дакаром» не знижується – 95% пелетону бере участь у ньому за олімпійським принципом. Задорого. опитало українських марафонців, у скільки їм обійшовся старт.
Одна з традицій «дакара» — хардкордні стартові етапи. Спочатку цей природний відбір влаштовувався для того, щоб у дебюті перегонів відсіяти найслабших. До того ж для їхнього блага. Зійти неподалік цивілізації означало зберегти здоров'я та вберегти техніку від фатальних поломок – визволяти її з надр пустелі часом дорожче, ніж везти на батьківщину. Особливо аматорам, для яких марафон ще у 80-ті перетворився на недозволену розкіш. Ті, хто не знайшов спонсорів, змушені заради рейду розпродувати все майно, залазити в кредити й закладати будинки. І це лише для того, щоб мати змогу вийти на старт.

Бюджет заводської команди Audi – приблизно €1 млн. Фото: ASO
Офіційні розцінки на участь у рейді можна знайти на сайті марафону, але вони не розкажуть про безліч додаткових і прихованих платежів. Тому наведені нами ціни – швидше орієнтири для розуміння, аж надто багато тут нюансів.
Гоночна ліцензія
Це найскромніший із платежів, але без ліцензії організатори не те що «дакара», а взагалі будь-якого офіційного змагання не приймуть у вас документи. Так, вартість ліцензії FIM (міжнародна мотоциклетна федерація) – €1 тис.

Український екіпаж Євгена Ковалевича в заліку SSV. Фото: South Racing
Стартові внески
Як і в інших платежах, сума залежить від класу обраної техніки. Заявка в заліку легкових автомобілів обійдеться у €26,6 тис., у Т1 (мотоцикли) і Т2 (квадроцикли) — у €15,7 тис., у T3 і T4 (мотовсюдиходи) — €24,6 тис., у Т5 (вантажівки) – €39,4 тис. У ці суми входять особлива «перегонова» страховка, управління митними процедурами, право на використання емблеми Dakar Competitor, харчування та медобслуговування впродовж усіх перегонів.
У медичне обслуговування входять страховка, надання першої медичної допомоги та евакуація до найближчого шпиталю

«Ниви» повернулися до марафону завдяки заліку Dakar Classic. Фото: ASO
У заліку Dakar Classic є власна бухгалтерія. Спочатку він замислювався як бюджетна альтернатива надмірно дорогому «дакару» з його «гонитвою озброєнь», влаштованою заводськими командами. До «класики» допускається винятково ретро-техніка, яку випущено до 2000 року. Тому ціни тут, за мірками марафону, дуже стримані. Наприклад, Сергій Малик сплатив стартовий внесок у розмірі €20 тис., а екіпажі на «нивах» – по €15 тис.
Але повторимося: усі розцінки є усередненими, оскільки діє система знижок. Їх багато, але часом вони суто символічні, не більш як 10%.

Український екіпаж Сергія Малика в заліку Dakar Classic. Фото: STA Competition
Перегонове екіпірування
До всього, що стосується безпеки, організатори виявляють особливу увагу. Навіть у «простроченої» техніки з Dakar Classic новітні каркаси безпеки, системи пожежогасіння, крісла та ремені. Не кажучи вже про перегонове екіпірування. Усе воно, від шоломів до спідньої білизни, має відповідати вимогам ФІА та актуальній омологації. Обумовлюється навіть тип ниток, якими пришиваються шеврони з логотипами спонсорів, – вони також мають бути виконані з матеріалу, що не горить, та омологовані.
Скільки це коштує? Шолом із балаклавою коштуватиме 50 тис. грн, система Hans – 20 тис. грн, комбінезон – 12 тис. грн, рукавички – 4 тис. грн, взуття – 5 тис. грн, комплект білизни – 5 тис. грн. Плюс мотоциклісти та квадроциклісти використовують багато специфічного екіпірування на кшталт мотобот та захисту хребта.

Ціна питання: скільки коштує участь у «дакарі». Фото: ASO
Зрештою повне спорядження гонщика коштуватиме приблизно 100 тис. грн. В ідеалі в нього має бути принаймні один запасний комплект — охолодження в кабіні перегонового боліда не дуже, а тут ще й за бортом спекотна пустеля.
За встановлення onboard-камери та право публікувати відео організатори просять €5,5 тис.
Транспортні витрати
Їх треба поділити на дві частини. Спочатку необхідно доправити перегонову техніку на технічну комісію до Марселя, звідки організатори переправлять її поромом до місця старту до Джидди.
Перегін вантажівки з Києва до Марселя (2,7 тис. км) з європейськими цінами на дизпаливо, щоденним обмеженням пробігу та зворотними квитками на автобус чи літак обійдеться для двох у 32 тис. грн та 10/25 тис. грн відповідно.
Ще щонайменше €50 залиште на свічки. І дорогою назад ставте їх у всіх храмах усіх конфесій, щоб безіменні портові вантажники в Марселі та Джидді впоралися з надважким перегоновим зчепленням, не кажучи вже про коробку передач і ручне гальмо. Саме із заміни цих вузлів і розпочався у 2010 році «дакар» для Вадима Нестерчука.

Ціна питання: скільки коштує участь у «дакарі». Фото: ASO
Друга частина транспортних витрат – власне перельоти учасників до Саудівської Аравії та назад. Авіаквитки для однієї персони за маршрутом Київ — Джидда та Джидда — Київ коштуватимуть 30 тис. грн з усіма страховками та обов'язковими ПЛР-тестами. Додайте сюди 10 тис. грн за чотири дні проживання в готелі на час акліматизації та стартової церемонії.
Отже, найменший бюджет участі – 770,4 тис. грн. (€22,5 тис.) в мотозачете. Це за умови, що ви вже маєте потрібну техніку й усе необхідне до неї. І впевненість, що не забракне сил удень кермувати, а вночі крутити гайки. Організатори навіть запровадили для мотоциклістів-одинаків підкатегорію Original by Motul. Кожному з учасників належить стандартних розмірів кофр із витратними матеріалами та нехитрим похідним скарбом, перевезення якого між бівуаками оплачує саме Motul. Її учасники мають обслуговувати власні мото та квадро винятково самотужки – стороння допомога заборонена.

Мотогонник заліку Original by Motul. Фото: ASO
Сервісне забезпечення
Все тому, що сервісна бригада в «дакарі» — на вагу золота. Але без неї ніяк – залік Original by Motul є лише в класах Т1 і Т2. За assistance-позашляховик на кшталт VW Touareg доведеться викласти €2,5 тис., за «технічку» класу VW Transporter — €4,5 тис. і від €5 тис. за невелику вантажівку, до €15 тис. — за фуру-напівпричіп, куди влізуть запчастини, яких вистачить на те, щоб зібрати 3 — 4 позашляховики або з десяток мотоциклів. Зрозуміло, уся техніка має бути повнопривідною.

Мобільні СТО команди Toyota Gazoo. Фото: ASO
Хочете спати не в наметі, а в автодомі-кемпері з персональною душовою та туалетом? Ще €12 тис. за кожного члена команди, чи то механік, чи то фотограф (в автомобілі не може бути менше ніж дві особи), доведеться заплатити по €10 тис.

Український екіпаж Євгена Ковалевича в заліку SSV. Фото: South Racing
Альтернативний варіант – домовлятися з однією із численних спеціалізованих команд, як це зробили наші екіпажі. Техніку для Євгена Ковалевича обслуговує South Racing – найкраща наразі команда в класі SSV. Тобто його турбота – дотягнути свій Can-Am Maverick X3 до бівуаку. Усе інше – від ремонту та превентивної заміни вузлів і агрегатів до розв'язання адмінпитань – виконує підрядник.
Аналогічна бізнес-модель у Сергія Малика, який орендував у команди STA Competition вантажівку Renault Kerax 420 dCi D-50 1999 випуску. І в них же й обслуговує «стареньку».

Український екіпаж Сергія Малика в заліку Dakar Classic. Фото: STA Competition
І зауважте: ані вартості спортивного автомобіля, ані запчастин до нього ми не рахували. Надто вже все індивідуально, а розкид цін – більше ніж капітальний. Наприклад, оренда мотоцикла КТМ 450 Rally Replica коштуватиме щонайменше €6 тис., а от купівля – уже €26 тис. У випадку з позашляховиком Toyota Land Cruiser HDJ100 — €22 тис. і €90 тис. відповідно. Ціни на позашляховики заводської команди MINI X-Raid розпочинаються з €200 тис.
Дорого? Бюджет заводських команд – приблизно €1 млн. Наприклад, у КАМАЗ-Мастер, що домінує у вантажному заліку, 67 осіб: гонщики, механіки, адміністратори, масажисти, лікар, кухар тощо. Крім чотирьох перегонових вантажівок, караван складається із семи вантажівок-«технічок», двох автобудинків (житлових трейлерів) і п'яти позашляховиків.
Дещо компенсувати витрати можна за рахунок високих результатів: за перемогу в марафоні організатори виплачують €5 тис., за друге місце €3 тис.