Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

Від домогосподарки до успішної кар'єри. Як це зробити

Особиста думка

У дитинстві я мріяла стильно одягатися, ходити до ресторанів і щоб у моїй квартирі було красиво. Але життя в провінційному містечку в родині вчителів диктувала інші правила. Тому для себе я вирішила, що до щастя мене наблизить заміжжя. Думка про те, що я можу сама заробити на красиве життя, навіть мимо не проходила. У моєму оточенні не було прикладів успішних жінок-підприємниць. Тому мені здавалося, що заробити на машину, квартиру, інші атрибути комфорту й особливо відкрити свій бізнес може тільки чоловік. Яким було моє розчарування, коли через 10 років шлюбу я зрозуміла, що вимагати щастя, багатства й, головне, самореалізації можна тільки від себе.

Як домогосподарці повірити у свої сили. Фото: Ivan Samkov / Pexels

Як домогосподарці повірити у свої сили. Фото: Ivan Samkov / Pexels

Вирішивши, що не хочу миритися з посередністю свого життя, я почала шукати приклади сильних і успішних жінок — було дуже цікаво зануритися в цей світ і зрозуміти, як його вибудувати самій. Першими на згадку приходили моделі 90-х — Лінда Євангеліста, Клаудіа Шиффер, Єва Герцигова. Я пачками скуповувала журнали з їхніми фотосесіями, знала їхні біографії від і до, але розуміла, що основний інструмент цих див — їхня зовнішність. А в Дніпрі, куди я переїхала після заміжжя, навіть конкурсів краси не було. Та я й не пішла б на них — аж надто багато комплексів у мої 25 років було. А от зараз, у 50, сміливо позую для реклами одягу і співаю на сцені. Загалом я перемкнула увагу з ангельської зовнішності на залізний характер. Моїми новими натхненницями стали Раїса Горбачова й Маргарет Тетчер. От як вони так можуть? Якою має бути їхня сила духу, щоб робити те, що вони роблять?

Як побудувати свою кар'єру та із чого почати. Фото: Ivan Samkov / Pexels

Як побудувати свою кар'єру та із чого почати. Фото: Ivan Samkov / Pexels

Я відчувала, що теж здатна на таке. Можливо, і не в масштабах держави, але на якомусь своєму рівні точно. Останньою краплею стало дуже прямолінійне питання від ледь знайомої дівчини — колеги мого брата: «Юль, а чому ти не працюєш? Ти така цікава особистість, з такими природними даними — й сидиш вдома, не проявляєш себе...» Мене це дуже зачепило.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!

Так, у 30 років я вирішила більше не сумніватися у власних силах і вийти на роботу.

Почніть із маленьких кроків

Як говорив Конфуцій: «Вибери собі роботу до душі, і тобі не доведеться працювати жодного дня у своєму житті». Моє тверде переконання, що під словом «вибери» великий мудрець мав на увазі шлях, що складається зі злетів і падінь, який потрібно пройти. Тому я розуміла, що зі своїм нульовим трудовим стажем мені не знайти роботу мрії, щоб пурхати на неї вранці, як метелик, й отримувати задоволення від процесу. От чому своє професійне становлення я почала з найпростішої посади — влаштувалася секретаркою.

Підписуйтесь на нас в Google News!

Мене абсолютно не бентежило те, що у свої 30 років я подаватиму чай клієнтам, котрі інколи молодші за мене, або наводитиму лад у кімнаті переговорів до наступної зустрічі. Я знала одне: потрібно із чогось стартанути. Згодом мені стали довіряти відповідальнішу роботу — запропонували вести просту документацію. Це зараз смішно писати в резюме, що знаєш Word і Exel, а тоді це була серйозна навичка для успішного просування кар'єрними сходами. Вдома комп'ютера в нас не було, тому довелося домовитися з братом і приходити до нього на роботу вечорами, щоб навчитися працювати в цих програмах. Так я освоїла базові навички професії секретаря і стала хорошим помічником керівника. А через пів року захотілося чогось більшого.

Аналізуйте себе

«Ти добре ладнаєш із клієнтами, хочеш продавати?» — запитала керівниця відділу продажів фірми, де я працювала.

Вона до мене звертається? Продавати? Хто? Я? А сама відповідаю: «Давай спробую!»

«Дуже добре, тоді приходь завтра й телефонуй!»

Вранці я підсіла до своєї колеги, слухала, як вона телефонує, що говорить клієнтам. Вона була чудова! Як це в неї виходить, думала я. І з цими думками почала робити свої перші дзвінки. Підтверджую всі чутки, що витають навколо холодних дзвінків: мене посилали, грубили, кидали слухавку й навіть доводили до сліз — стресостійкості тоді було нуль.

Але моя відповідь усім «кривдникам» була такою: я приходила додому, виписувала в лівий стовпчик усі заперечення, якими мене «відшили» за день, а в правій колонці писала три аргументи, як треба було відповісти. Потім телефонувала своєму доброму знайомому, який теж працював у продажах, і доповнювала стовпчик його відповідями на питання: «А що ти на це заперечення відповідаєш?» Я ніколи не соромилася питати, якщо чогось не знала. Не було гордині щодо того, щоб здатися якоюсь дурною.

Наступного дня знову телефонувала клієнтам, які не захотіли зі мною спілкуватися вчора, і з упевненістю говорила: «Давайте забудемо все погане, що було між нами, і почнемо з чистого аркуша».

Через кілька років я стала комерційним директором друкарні, а потім і її співзасновницею.

Не бійтеся починати з нуля

Зараз я проводжу дуже багато співбесід. Часто на них приходять жінки, яким далеко за 40 і які з несподіваних причин залишилися без матеріальної підтримки, з дітьми на руках. У них немає ані вмінь, ані навичок. Вони влаштовуються на посаду секретаря. Я розумію, коли озвучую очікувану зарплату, що це не ті гроші, на які можна добре жити. Але єдиний шлях вибудувати себе — почати від самого початку. Навіть якщо цей початок стався з вами в 40 років.

Але в підсумку багато хто відмовляється навіть від стажування.

Жінці важко переступити через стереотип — не чекати від когось допомоги, а почати заробляти самій, навіть якщо це означає влаштуватися на просту роботу. Але цей «перехідний етап» потрібно пройти. У мене був період, коли я розписувала гроші — скільки на що витрачаю: яку суму на музичну школу дитині, скільки на харчування, скільки за квартиру й телефон. Було важливо, щоб мого невеликого доходу на все вистачило. Було важливо вийти на самозабезпечення.

Спочатку в такому стані ти відчуваєш себе дуже невпевнено. Потім починаєш професійно зростати, з'являються перші перемоги, а з ними приходить і впевненість у собі. І так за наростальною. Згодом тобі стає цікаво: а що ще ти зможеш сама? Відповідь приходить швидко: дій, не зупиняйся — і дізнаєшся!

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі

Як вибрати якісну оливкову олію й не розчаруватися

Вовк не такий лихий, як страшний. Виставка Ніколая Карабіновича Vukojebina в PinchukArtCentre

Типові помилки в плануванні вітальні та як їх уникнути