Для організму людини коронавірус — справжній аб’юзер. Позбутися його нелегко, а коли вдається розірвати токсичні відносини, рани гояться ще місяць, три, а то й пів року. Постковідний синдром, або довготривалий ковід, — так лікарі називають низку симптомів, які впродовж кількох місяців після одужання від коронавірусу непокоять людину й заважають їй працювати повноцінно.
The Page дізналося в медиків, як впоратися з найпоширенішими наслідками хвороби та знову стати продуктивним.
Ковід і легені: є проблема
Дихальна система страждає від коронавірусу чи не найбільше. Навіть тим, кого обійшли серйозні ураження легенів і проблеми із сатурацією, хвороба відгукується кашлем, задишкою, повною втратою нюху (аносмія) або його викривленням (паросмія), коли шоколад, наприклад, пахне бензином.
Пирхота в горлі та нечасте покашлювання можуть турбувати ще півтора місяця, нюх відновлюватиметься від кількох тижнів до пів року. Якщо кашель сухий і триває понад 3 тижні, варто звернутися до лікаря.
Як лікувати легені?
«У світі немає жодної пігулки або крапельниці для допомоги легеневій тканині. Вона великою мірою відновлюється сама, прискорити цей процес практично неможливо. Правильна реабілітація — у руках пацієнта», — говорить пульмонолог Олег Абакумов.
Кисневі коктейлі, інгаляції з травами та мінеральною водою не є ефективними. Натомість треба робити дихальну гімнастику, наприклад, дмухати в склянку з водою через соломинку.
Як відновитися після коронавірусу? Фото: Unsplash
Аби якомога швидше відновити нюх, лікар радить:
- не допускати пересихання слизових оболонок і користуватися зволожувачем повітря;
- регулярно обприскувати ніс сольовими розчинами («Аквалор», «Аквамаріс»);
- збагачувати раціон вітамінами групи B;
- тренувати нюх зранку та ввечері з допомогою ефірних олій лимону, гвоздики, троянди та евкаліпту: капнути олію на ватний диск, робити короткі вдихи із заплющеними очима, а паралельно згадувати й уявляти, як вона пахне.
Болить живіт
Пацієнти скаржаться на нудоту, діарею та біль у животі, причому біль не локалізований, а розлитий, спазматичного характеру. На стан ШКТ негативно впливає втрата нюху та смаку: зникає апетит, з’являється відраза до їжі. Людина їсть мало, тому в організмі виникає дефіцит вітамінів і мікроелементів.
Інтернет лякає синдромом дірявого кишківника — так у народі називають погане всмоктування поживних речовин із їжі. У всьому винний ковід? Є припущення, що коронавірус може впливати на проникність кишкової стінки, але ця теорія не має достатнього наукового обґрунтування. Те саме й із виразками шлунку та дванадцятипалої кишки.
Я не зустрічала досліджень, які б прямо підтверджували зв’язок: людина перехворіла на ковід — і в неї з’явилася виразка. Як пояснити такі випадки? Є низка безсимптомних виразок. На тлі коронавірусу ураження збільшилося — і людина його помітила. До того ж у часи пандемії ми почали краще прислухатися до себе. Сидимо вдома, вільного часу багато. Десь кольнуло — негайно біжимо до лікаря, хоча раніше цього не робили.
Євгенія Белінська
Лікар-терапевт, гастроентеролог
Варто розрізняти пряме ураження ШКТ коронавірусом та побічні ефекти від ліків. «Пацієнти приймають антибіотики, і не один, а два одразу. У підсумку з боку кишківника ми дістаємо купу симптомів, але це не ковід, а наслідок лікування», — наголошує лікарка.
Як лікувати ШКТ?
Лікування симптоматичне: є діарея — лікуємо діарею. Їсти чи ні? Харчуватися треба обов’язково. Коли людина нічого не їсть, падає рівень цукру, виникає явище кетозу (вуглеводне голодування клітин), з’являється ацетон, підвищується температура — загалом погіршується самопочуття, і хворобливий стан затягується. Оберіть легкозасвоювану білкову їжу, додайте до раціону кілька овочів і фруктів, але з’їдати тазик салату та кілограм яблук не треба.
Що їсти під час коронавірусу? Фото: Unsplash
Щодо нудоти: якщо у вас немає загострень і хронічних хвороб на кшталт виразок, можна пити воду з лимоном. Наскільки швидко нормалізується робота ШКТ, залежить від стану, у якому кишківник був до ковіду. У пацієнтів із хронічними хворобами відновлення може сягати семи місяців.
Серце тук-тук-тук
За словами кардіолога Сергія Сидорчука, ковід атакує серцево-судинну систему з трьох боків. Перший — безпосереднє ураження коронавірусом, до якого особливо чутливі люди з хронічними захворюваннями: цукровим діабетом, гіпертонічною хворобою, ішемічною хворобою серця.
Другий — інтоксикаційний синдром, тобто всі речовини, які виділяє організм під час захворювання (навіть якщо це грип або ГРВІ), якось впливають на серцево-судинну систему. Банальна висока температура розганяє серцебиття на кількадесят поділок. І третій бік — побічний вплив ліків проти ковіду.
У підсумку пацієнти скаржаться на задишку, нестабільний тиск, слабкість. «Це природно, адже організм за час хвороби відвик від навантажень і вмикатиметься в роботу ще місяць — два», - говорить Сидорчук.
Коронавірус: ускладнення на серце. Фото: Unsplash
Люди бояться тромбів, хоча дослідження показують: побічний тромбоз виникає переважно в тих, хто від початку був у зоні ризику. «Сам коронавірус призводить до запалення ендотелію (оболонки, що вкриває судини зсередини), а це платформа для утворення тромбів. Курці або хворі на коагулопатію (порушення згортання крові) вразливіші до тромбозу. У них і без ковіду можуть бути проблеми з ендотелієм, але не в усіх. Тож не треба бігти до аптеки та їсти аспірин пачками», — підкреслює кардіолог.
Як лікувати серце?
«Не лежати, бо само собою не минеться, але навантаження варто давати розумно. Якщо до хвороби легко бігли 10 км, то опісля почніть із трьох із пульсом не вище ніж 140, а краще взагалі пройтися», — радить Сидорчук.
Смажене, солоне, гостре варто обмежити. Поживні речовини кардіолог рекомендує отримувати природним чином — з овочів, фруктів, сухофруктів і горіхів, а не синтетичних вітамінів. Налаштуйте режим сну та бадьорості, уникайте стресів — і серцево-судинна система прийде до ладу за місяць — три.
Під контролем лікаря можна приймати препарати проти астенічного синдрому (підвищена стомлюваність і виснаження). З мінусів — вони порівняно нові, коштують дорого та працюють 50/50.
Нервовий штурм, мозкове затишшя
Коронавірус завдає великого удару вегетативно-нервовій системі, яка керує всім організмом. Людина відчуває збій і розбалансованість, стає нервозною, страждає від перепадів настрою (апатія, депресія, агресія) та проблем зі сном.
«На лаві підозрюваних у науковців — патологія судин, зокрема ураження дрібних судин, унаслідок якого порушується кровопостачання, мозок недоотримує кисень. Ідеться не про гостре порушення мозкового кровообігу чи серйозно виражені дефекти, як-от інсульт, але однаково є певні наслідки для нервової системи», — говорить Дарина Дмитрієвська, сімейна лікарка, власниця Телеграм-каналу «Вір мені, я лікарка».
На проблеми з когнітивними функціями скаржаться здебільшого люди розумової праці. Болить і паморочиться голова. Важко зосередитися, тримати себе в руках, працювати ефективно, до того ж іще й пам’ять підводить. На додаток загострюються хронічні хвороби та запальні процеси, наприклад, болить недолікований зуб або з’являється кон'юнктивіт.
У пацієнтів із високою температурою та кисневою підтримкою відновлення триватиме кілька місяців — це логічно. Дивує от що: на постковід часто скаржаться молоді люди без супутніх патологій, які легко перенесли коронавірус. Чому так відбувається, ми ще не знаємо.
Дарина Дмитрієвська
Сімейна лікарка
А що з психікою? Когось непокоять пригніченість, тривога, панічні атаки, відчуття провини, а є люди, яким після перенесеного ковіду ставлять серйозніший діагноз: депресія, обсесивно-компульсивний, біполярний чи посттравматичний розлад.
«З одного боку, пандемія загалом про безробіття, фінансові труднощі, самотність, ізоляцію, невизначеність і відсутність контролю над обставинами. Виникають відчуття, що бракує сенсу в житті, страху когось втратити. З іншого — коронавірус вражає центральну нервову систему, спричиняє нейрохімічні зміни та перебудовує нейрональні мережі», — пояснює когнітивно-поведінкова психотерапевтка Софія Влох.
Тому майже в кожного п’ятого пацієнта, що переніс ковід, діагностують психічне захворювання. Про це свідчать результати дослідження, опублікованого у фаховому журналі The Lancet Psychiatry. Із 69 млн осіб ментальні порушення виявили у 18%. Водночас ці дані не варто переоцінювати, бо для остаточних висновків бракує ґрунтовних пояснень.
«Однак хороші новини є. Стресостійких і гнучких людей більше, а людство загалом швидко оговтується після катастрофічних подій», — говорить психотерапевтка.
Як лікувати нерви?
Чарівної пігулки немає. Допоможуть відпочинок, корисна та смачна їжа, питний режим, спорт у задоволення, а також спілкування та соціалізація з огляду на карантинні обмеження.
Робіть те, що покращить вам настрій: доглядайте за собою, займайтеся хобі, читайте, слухайте музику, вивчайте дихальні практики. Такі поради дає ВООЗ у гайді для пацієнтів, що перехворіли на коронавірус.
Як відновити нервову систему після коронавірусу? Фото: МОЗ
«Зараз хоча б є усвідомлення того, що постковід є, ми не одні, а складний період мине. Друзі, колеги й керівництво мають ставитися до цього з розумінням. У світі дотепер немає практики, яка б дала змогу документально засвідчити постковідний синдром і змінити умови праці. Хоча статистика зростає, і колись ми до цього дійдемо», — говорить Дмитрієвська.
Утім, ситуація налагоджується. Українців, які одужали, у 2,5 раза більше за тих, хто захворів. Як вакцинується проти коронавірусу світ і хто готовий зробити щеплення в Україні, читайте в інших матеріалах The Page.