Мрійники сподівалися на те, що після Нового року світ одразу стане колишнім. Але рік новий, а коронавірус і далі заражає людей і трансформує життя, яке й без того змінилося.
Впливає коронавірус не тільки на фізичне здоров'я та світову економіку. COVID-19 завдає удару й по психіці. The Page розбиралося, якими будуть психологічні наслідки коронавірусу для людини і світу та як зберегти здоров'я.
Масштабна загроза для психічного здоров'я людства
Пандемія коронавірусу та криза, яку вона спричинила, становлять величезну проблему для психічного здоров'я. Масштаби її майже порівнянні з наслідками Другої світової війни, повідомив The Guardian британський психіатр, президент Королівської колегії психіатрів Едріан Джеймс.
Приблизно в п'ятої частини людей, яким навесні було проведено штучну вентиляцію легенів, розвинувся посттравматичний стресовий розлад. Дуже страждає і психіка людей, які втратили близьких через коронавірус і не змогли попрощатися з ними особисто.
За словами Джеймса, імовірність проблем із психічним здоров'ям, які виникають у людей із «затяжним коронавірусом», також спричиняє серйозне занепокоєння. Тривожним фактом є тривала невизначеність щодо роботи, житла та відновлення економіки.
Удар коронавірусу по здоров'ю та економіці відчуватиметься ще довгі роки після того, як людство зможе взяти під контроль COVID-19. Людям потребуватиметься допомога для повернення до нормального життя. Найбільше постраждають люди похилого віку.
«Хотілося б думати, що життя нормалізується, ми всі одразу знову працюватимемо, але я гадаю, що буде потрібний час, щоб люди до цього звикли. Найімовірніше постраждають люди похилого віку, які звикли до самоізоляції», – зазначив британський психіатр.
За оцінками експертів Центру психічного здоров'я, приблизно 10 млн британців матимуть потребу в додатковій підтримці психічного здоров'я. З них 1,3 млн – це ті, у кого досі не було психічних проблем. Приблизно 1,8 млн осіб зажадають допомоги через помірну або глибоку депресію. З-поміж цих 10 млн буде майже 1,5 млн дітей.
На початку пандемії попит на психіатричні послуги впав, оскільки люди вважали, що таке лікування є недоступним. Але після спаду почалося зростання кількості пацієнтів, які звертаються за допомогою.
Дані NHS Digital свідчать про те, що кількість людей, які звертаються за психіатричною допомогою, ніколи не була такою великою, а деякі лікарняні фонди повідомляють, що їхні психіатричні відділення працюють на повну потужність.
Keep calm і мийте руки: як зберегти психічне здоров'я
За словами Джеймса, щоб впоратися із хвилею попиту на психологічну допомогу, що насувається, психіатричні послуги необхідно посилити та зробити доступнішими.
Стрес у ситуації з пандемією – це нормально, оскільки COVID-19 – величезний стрес, і навіть якщо здається, що людина його не відчуває, стрес усе одно присутній.
Стрес – це занадто високий рівень гормону кортизолу. Коли кортизол занадто високий, можна фізично стрибнути вище голови, вижити під обстрілом або нічого не зламати, впавши з 5-го поверху. Коли кортизол занадто високий, не виходить мріяти, будувати довгострокові плани, помірно вчитися або працювати. Кортизол не сприяє цій «планомірності», він лише мобілізує внутрішні сили на боротьбу в критичній ситуації тут і зараз.
Коли «тут і зараз» розтягується в часі, наша психіка й гормони не розуміють, що відбувається: стрибати з 5-го поверху не потрібно, але планувати життя не виходить, світ не рятується, людина лежить на дивані і тривожиться.
Зараз усі люди є дуже вразливими, і якщо хочеться просто лежати та їсти – можна просто лежати та їсти. Якщо хочеться нарядити кота в костюм гусака – чудова ідея. Якщо людина, навпаки, є дуже продуктивною – супер. Головне в цій тривалій нестабільності не примушувати себе щось робити, а передусім займатися тим, що гарантовано розслабить.
«Коли мені потрібно заспокоїтися, я вдаюся до перевірених методик, які завжди допомагали мені. Наприклад, можна навчитися простих розслаблювальних вправ: дихальної гімнастики, розслаблення м'язів, медитації — в умовах стресу вони є дуже корисними і для тіла, і для свідомості. Коли в мене виникають тривожні думки, я намагаюся обговорити їх із близькими мені людьми, адже вони теж можуть думати про щось подібне, а шляхи розв'язання проблем легше шукати разом. Намагайтеся не втрачати оптимізму», – йдеться у зверненні доктора Hans Henri P. Kluge, директора Європейського регіонального бюро ВООЗ.