Вранці 3 серпня в одному з київських парків знайшли повішеним білоруського опозиціонера та очільника громадської організації Білоруський дім Віталія Шишова. Українські правоохоронці пообіцяли розслідувати справу, а європейські депутати звинувачують Лукашенка та закликають Україну докладно розібратися у справі.
Про роботу білоруських спецслужб на території України, схожість зі справою Шеремета, причетність до політичних переслідувань і вбивств самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка 
поговорило із директором Українського інституту політики Русланом Бортником та головою Центру аналізу та стратегій Ігорем Чаленком.
Про причетність режиму Лукашенка до можливого вбивства
Громадська організація Білоруський дім, якою керував покійний, в Україні працювала над допомогою білорусам та всім постраждалим від режиму Лукашенка. Допомагала владнати юридичні питання, знайти житло, роботу та організовувала протестні акції для привертання уваги до злочинів режиму Лукашенка.
За словами Ігоря Чаленка, окрім цього діяльність Віталія Шишова була пов’язана із виявленням білоруської агентури в Україні, тож причетність білоруського керівництва до вбивства — перше, що спадає на думку.
«Головним його ворогом був так званий «колективний Лукашенко», але чи віддавав наказ особисто Олександр Григорович — це вже питання, чи просто спрацювала каральна машина, побудована Лукашенком та система, збудована білоруським КДБ у сусідніх країнах».
Ігор Чаленко
Політолог
Водночас Чаленко зазначає, що говорити зараз про те, хто винен, трохи зарано, адже потрібно дочекатись хоча б якихось результатів розслідування.
«Але чисто суб’єктивно я схиляюсь до того, що до цієї ситуації причетний Лукашенко», — підкреслив експерт.
Чому після смерті Шишова знову заговорили про вбивство Павла Шеремета
Від моменту узурпації влади в Білорусі Олександром Лукашенком десятки його опонентів зникли безвісти, загинули, або ж сидять у білоруських тюрмах. А тисячі, навіть десятки тисяч білорусів за періодичну участь у протестних акціях отримали стусанів та відсиділи у СІЗО певну кількість діб, або і справжні тюремні терміни.
Минулого року колишній білоруський спецпризначенець Ігор Макар розповсюдив аудіозаписи перемовин співробітників білоруського КДБ про планування вбивства журналіста Павла Шеремета, що критикував режим Лукашенка та переїхав працювати до України.
Звісно, українські правоохоронці від самого початку розробляли і білоруський слід у справі Шеремета, але в якийсь момент все пішло шкереберть і винними назвали українського ветерана Сергія Антоненка, бойову медичку Яну Дугарь та волонтерку і дитячу кардіохірургиню Юлію Кузьменко.
Ігор Чаленко переконаний — Україна ще у 2016 році могла б почати працювати над білоруським слідом, бо це було досить очевидно, адже природа білоруської влади з точки зору авторитаризму та каральних методів жодним чином не змінилася.
«Останніми роками режим Лукашенка став нібито демократичнішим лише через прагматичні позиції, бо Україна як транзитер на тлі війни на Донбасі почала втрачати свої позиції, а Європейському Союзу було необхідно зробити з Білорусі певного посередника із Росією».
Ігор Чаленко
Політолог
Білоруське КДБ почувається в Україні як удома
Вочевидь, Україна стає справжнім полем боротьби між білоруськими спецслужбами та опозиційно налаштованими білорусами, які є фактично політичними біженцями в Україні.
«Україна зараз — зразок хоч і не стабільної, але демократії, і люди тягнуться сюди за свободою, але забезпечити їм необхідний захист чомусь держава Україна поки що не спроможна», — зазначив Ігор Чаленко.
«Україна зобов’язана гарантувати безпеку втікачам від режиму Лукашенка, так само як і будь-яким іншим людям, що потребують політичного притулку».
Руслан Бортник
політолог
Політолог підкреслив, що українські правоохоронці були в курсі про те, що за Шишовим велось стеження, але з невідомих причин не забезпечили належного захисту.
Політолог окремо підкреслив, що проблема із білоруським КДБ в Україні, вочевидь, існує, тому наші правоохоронці мають проводити певні контррозвідувальні заходи, інакше немає сенсу фінансувати їх із держбюджету.
У тому, що Україна має захищати втікачів-опозиціонерів від переслідувань диктатора, погоджуються обидва експерти.
«Ми багато говоримо, знімаємо класні відосики, але що стосується безпеки — ми в мінусах. Ця ситуація могла б стати темою наступного засідання РНБО, які так полюбляє чинна влада як найефективніший елемент державної політики», — вважає Чаленко.
Якою має бути українська дипломатична поведінка
Європейські лідери протягом дня висловили низку закликів на адресу українських політиків та правоохоронців, а Христо Грозев, керівник відділу розслідувань проєкту Bellingcat, назвав смерть білоруського опозиціонера Віталія Шишова спецоперацією.
На тлі міжнародних заяв політолог-міжнародник Руслан Бортник переконаний, що наша відповідь має посилювати наші інтереси, міжнародний авторитет і імідж України, тому вона має бути раціональною і прагматичною.
«Якщо українське слідство доведе причетність до смерті Віталія Шишова або Павла Шеремета білоруських спецслужб, то з нашого боку мають бути претензії до білоруської сторони, вимога компенсацій та покарання причетних до організації злочинів на території України».
Руслан Бортник
політолог
У разі ж, якщо білоруський слід не буде доведено, за словами Руслана Бортника, Україна має зберігати плідні стосунки з Білоруссю, проводити змішану політику: підтримку широких економічних зв’язків, бо Білорусь залишається нашим важливим економічним партнером та каналом виходу українських товарів на ринки країн колишнього СРСР.
«У політичних стосунках Україні слід зберігати можливість комунікацій, бо Україна вкрай не зацікавлена в ізоляції Білорусі, бо це призведе до втрати суверенітету перед обличчям Росії, поглинання Росією. А це означатиме ще тисячі кілометрів дуже напруженого кордону та посилення економічного та політичного тиску на Україну».
Руслан Бортник
політолог
Він також додав, що Україні слід пам’ятати про те, що тиск на Білорусь необхідний для ефективного діалогу, а не для руйнування країни чи виштовхування її в руки до російської влади.
