Війна знайшла своє місце і в кіно. Опис жахливих подій дозволяє не тільки рефлексувати, лікуючи душу, а й привертати увагу світового суспільства до злочинів росіян. The Page зібрав добірку українських фільмів про війну, які вийшли у 2024 році.
Мирні люди
Ця документальна стрічка на перший погляд проста: тут лише кадри зруйнованих міст та телефонні розмови. Але фільм змушує не просто дивитися його, а й розмірковувати про війну та ворогів.
Україно-канадсько-французский фільм режисерка Оксана Карпович знімала понад два роки на Донбасі, у Київській, Харківській та Миколаївській областях. На кадрах українські реалії, за кадром — телефонні розмови росіян, які були перехоплені спецслужбами та викладені в інтернет.
Загарбники, спілкуючись зі своїми рідними, розповідають про «трофеї»: футболки, кросівки, побутову техніку. Багато хто навіть не приховує свої злочини, в деталях описуючи вбивство українців. По той бік, як правило, чутна підтримка навіть найжахливіших дій.
Кадр з фільму «Мирні люди»
Однак у фільмі також показаний плачевний стан російської армії. Багато скарг на військове керівництво, побут, нестачу продовольства та зброї. «Герої» стрічки визнають, що їх обдурили, деякі закликають не вірити пропаганді.
Фільм отримав декілька міжнародних нагород, зокрема спеціальну відзнаку Берлінського міжнародного кінофестивалю.
Трейлер фільму:
Сімейний альбом
Ще один документальний фільм режисерки Марини Ткачук. Він починається у Великій Британії, де мешкає фотографиня Самара Пірс. Історія України стала невід’ємною частиною її родини. 10 років тому вона знайшла камеру та фотографії свого прадіда Александра Вінербергера, який кілька років мешкав у Харкові і став свідком Голодомору в Україні у 1932-1933 роках. Самару настільки вразили ті фото і спогади родича, що вона вирішила знімати сучасний геноцид українців.
Жінка приїхала в сучасний Харків, де знайшла місця, зняти прадідом. Вона багато спілкувалася з місцевими, які розповідали про російські злочини. Навіть вдалося поговорити зі свідками Голодомору. І все це не лише на фоні зруйнованих будівель, але й у місцях, які показують, що українці продовжують боротьбу та захищають свою ідентичність.
У фільмі багато фото Вінербергера, на яких без цензури показані померлі або вмираючі жертви сталінського терору. Чоловік своїми фото хотів привернути увагу світового суспільства до подій в Україні. Через 90 років з тією ж метою за камеру взялася його онука.
Трейлер фільму:
Обмін
«Обмін» — художня українська стрічка режисера Володимира Харченка-Куликовського. Фільм знятий ще 2022 року, але до глядачів потрапив лише навесні 2024-го.
За сюжетом, київському хірургу зателефонували з номера сина. Але дзвонив не він. Так герой, якого грає В’ячеслав Довженко, дізнався, що син пішов на війну добровольцем та потрапив у полон. Лікарю сказали, що життя хлопця коштує $50 тис.
Схожу проблему, але по той бік лінії фронту, намагається вирішити Привід — колишній донецький опер, який обрав шлях сепаратиста. Його сина мобілізували і він хоче повернути його додому.
Драма «Обмін» не стільки про саму війну, скільки про її наслідки в стосунках між людьми. Ця стрічка піднімає багато етичних та філософських питань.
Трейлер фільму:
Конотопська відьма
Фільм режисера Андрія Колесника не зовсім про війну. Але він про те, що зараз переживає більшість українців. Це свого роду терапія, яка дозволяє відчути бажану помсту, а біль перетворити у лють та спрямувати її на ворога.
За сюжетом стрічки, відьма з Конотопу зреклася своїх чаклунських сил та жила собі звичайним життям. Але все перекреслили росіяни, які вбили її коханого Андрія.
Постер фільму «Конотопська відьма»
Жінка вирішила помститися та повернула собі надзвичайні здібності. Її помста жорстока і нещадна. У фільмі зокрема піднімається філософське питання, чи можна в такому разі залишитися на світлій стороні.
Це перший фільм жахів про російсько-українську війну.
Трейлер фільму:
Буча
Фільм «Буча» став дебютом на великому екрані режисера Станіслава Тіунова. Він заснований на реальних подіях.
В центрі сюжету литовський єврей, громадянин Казахстану Костянтин Гудаускас. В Україні він отримав статус біженця та хотів прожити спокійне життя у Бучі. Однак в містечко прийшли росіяни.
Під час окупації Костянтин зрозумів перевагу свого казахстанського паспорта. Завдяки йому він міг діставатися окупованих територій і поставив собі за мету вивезти якомога більше мирних жителів, тим самим рятуючи їх від загарбників. На рахунку Костянтина 203 врятованих життя.
Костянтин таємно записував на диктофон діалоги з росіянами, багато з них відтворені у фільмі.
Трейлер фільму: